Петро Сисойович Косолап (, , *, Катеринодар — † «КОСОЛАП Петр Сысоевич», Русский музей, Катеринодар Татьяна Юденкова // «Святые шестидесятые». Живопись, графика, скульптура. 2002. — С. 354.) — художник-баталіст, жанрист, портретист, графік, скульптор, малював аквареллю, писав образи. Є одним з 1000 кращих художників у російському мистецтві .
Життєпис Народився в родині хорунжого Чорноморського козацького війська Сисоя Артемійовича Косолапа.
В 1847 р. його батько відправив у , у м. Санкт-Петербург.
16 червня 1856 р. Петро закінчив навчання і отримав чин хорунжого. Після чого він був направлений до Чорноморського козацького війська, де розподілений до пластунської сотні, в складі якої потрапив до Криму.
В подальшому служив в і 1-му пішому батальйоні Чорноморського козацького війська, а в 1857—1860 рр. — в Адагумському загоні Чорноморського козацького війська Н. Е. Агеева, , Национальный музей «Киевская картинная галерея», Научно-популярный журнал для юношества «Страна знаний», № 8, 2018.. З 9 листопада 1859 р. мав звання сотника. Учасник Кавказької війни 1853—1856 рр. та Кримської війни.
За рекомендацією Головнокомандувача Кавказької армії князя , маючи пенсію осавул Косолап П. С. у 1861—1869 рр. навчався у Всеросійській Академії мистецтв [https://arthive.com/ru/artists/22424~Petr_Sysoevich_Kosolap/biography Петр Сысоевич Косолап]. Став учнем Віллевальде Б. П.. У 1863 р. отримав дві малі срібні медалі (одна — за картину «Божевілля»), у 1864 р. він заслужив велику срібну медаль за роботу «Повернення засланця». Малою золотою медаллю відзначило керівництво Академії мистецтв у 1867 р. участь Петра у виконанні програми «Мюриди переконують Шаміля здатися росіянам». Надалі він писав картини, пов'язані з побутовою та військово-історичною тематикою.
У 1870 р. отримав Свідоцтво про право викладання в навчальних закладах.
У 1876 р. отримав звільнення від військової служби в чині військового старшини (підполковника).
У 1892 р. П. Косолап брав участь у конкурсі на кращий проект пам'ятника для станиці Таманської до 100-ліття переселення запорізьких козаків на Кубань, і саме проект П. Косолапа був схвалений кубанськими козаками Всесвятское кладбище Краснодара. Мемориальный комплекс «Кубанская Голгофа», созданный ООО «МЕМОРИАЛ» История Всесвятского кладбищаН. В. Ламосова, «Косолап Петро Сисойович», Енциклопедія сучасної України. , 2014. — Т.14. — С. 684. . Встановлений був 5 жовтня 1911 р. після смерті П. Косолапа Памятники Краснодара. 16 декабря 1834 года родился кубанский художник Пётр Косолап, ALLROUNDER.
У 1874—1904 рр. викладав краснопис (каліграфію) у Кубанському жіночому училищі та з 1902 р. у у м. Катеринодар.
Нагороди
Орден Св. Анни 4-го ступеню з написом: «За хоробрість»Н. Є. Агеєва, «Художник і воїн Петро Сисойович Косолап», № 1, 2024, Науково-популярний журнал для юнацтва «Країна знань», Орден Св. Станіслава 3-го ступеню з мечами і бантом, , Новосельцев Григорий Петрович, Пётр Сысоевич Косолап, пластун и художник, 2004 г..
Основні твори Представлений у Державному Російському музеї картиною «Божевільність. Божевільний скрипаль біля тіла померлої матері» (1863) і двома портретами дочки КОСОЛАП Петр Сысоевич, Арт-каталог. Собрание живописи, графики и скульптуры..
У Державній Третьяковській галереї знаходиться його картина «Повернення засланця» (1864).
«Останні хвилини Шаміля у Гунібі» (1867), «Благовіщення» (1870-і рр., для у м. Єкатеринодарі), графіка — серія рисунків «Обмундирування нижніх чинів та офіцерів» (1872).
Примітки
Джерела
Н. В. Ламосова, «Косолап Петро Сисойович», Енциклопедія сучасної України. , 2014. — Т.14. — С. 684. Савинов А. Н., «Петр Сысоевич Косолап» // Очерки о художниках. — , 1958. — С. 579—584. Бардадым В. П., «Петр Сысоевич Косолап» // Кисть и резец. Художники Кубани. — Краснодар, 2003. — С. 112—122. Бардадым В. П., «Судьба художника» / В. П. Бардадым. — Текст: непосредственный // Этюды о Екатеринодаре: (К 200-летию города. Сборник краеведческих очерков). — Краснодар: Северный Кавказ, 1992. — 136 с. Селиверстов А. В., Пётр Косолап / А. В. Селиверстов. — Текст: непосредственный // Селиверстов А. В., Белый собор на Красной улице: История войскового собора Александра Невского г. Екатеринодара — Краснодара. — Краснодар: Традиция, 2022. — С. 92–96. Татьяна Юденкова // «Святые шестидесятые». Живопись, графика, скульптура. 2002. — С. 354.
Посилання
Н. Є. Агеєва, «Художник і воїн Петро Сисойович Косолап», № 1, 2024, Науково-популярний журнал для юнацтва «Країна знань»
Н. Е. Агеева, Валерий Рублёв, «Живописец и график Косолап Пётр Сысоевич», 27.02.2020