Товариство Орвелла () — літературне товариство та зареєстрована у Великій Британії благодійна установа. Воно було засноване у 2011 році з метою сприяння розумінню та поціновуванню життя і творчості Джорджа Орвелла (псевдонім Еріка Артура Блера, 1903–1950). Патроном товариства є Річард Блер — прийомний син Джорджа Орвелла.

Товариство не має політичної приналежності та не спекулює на темах того, що саме Орвелл міг би думати про сучасні політичні проблеми, якби він був живий сьогодні.

Історія У 2006 році нині покійна Дайоне Венаблз із видавництва «Finlay Publishers» опублікувала перероблене видання мемуарів «Ерік і ми» (), написаних Джасінтою Баддіком, яка померла в 1993 році. Книга була вперше опублікована в 1974 році видавництвом «Leslie Frewin» і присвячена дитинству та підлітковим рокам Еріка Блера. Баддіком була двоюрідною сестрою Венаблз і заповіла їй авторські права на книгу. Відомий біограф Орвелла Гордон Боукер, погодившись на рецензування книги, запропонував певні уточнення, і наприкінці 2006 року вийшло видання «Ерік і ми: видання з постскриптумом» ().

Це видання регулярно обговорювалося на вебсайті «Orwell Direct», що сформувало невелику спільноту ентузіастів, першим дописувачем якої став сер Бернард Крік. Учасники спільноти, серед яких був і син Орвелла Річард Блер, почали ставити питання, чому не існує товариства для популяризації життя та творчості Джорджа Орвелла. Це спонукало Венаблз зосередити свої зусилля на створенні такої організації.

27 грудня 2010 року група ентузіастів зібралася на першу неофіційну зустріч у клубі Філліс-Корт (), що в Генлі-он-Темс (місце, яке молодий Ерік Блер часто відвідував). Зустріч організувала Венаблз; серед присутніх того дня Крістофер Едвардс погодився стати першим головою товариства. Річард Блер прийняв роль патрона, Чарльз Віггін — скарбника, Домінік Кавендіш став редактором вебсайту товариства, а Венаблз погодилася бути секретарем з питань членства. Згодом Рон Бейтмен обійняв посаду секретаря, а Кріс Орган був призначений відповідальним за юридичний супровід.

Офіційні установчі збори відбулися 19 квітня 2011 року. Того ж року Квентін Копп, чий батько Жорж Копп був командиром і другом Орвелла під час і після Громадянської війни в Іспанії, приєднався до комітету як секретар з організації заходів, і товариство розпочало свою діяльність. 28 квітня 2012 року товариство провело свої перші щорічні загальні збори в Сенат-Гаусі (Лондон), поруч із «Кімнатою 101», що стала відомою завдяки роману «1984».

Благодійна мета Товариство має благодійну мету — поглиблювати освіту про життя та творчість Орвелла на благо суспільства. Це досягається через надання низки студентських стипендій та премій, а також через встановлення меморіалів та пам'ятних дощок.

Товариство також організовує низку заходів для своїх членів, зокрема поїздки до Іспанії (для відвідування місць, описаних у мемуарах Орвелла про Громадянську війну в Іспанії «Данина Каталонії») та на острів Джура, де Орвелл завершив роботу над остаточною редакцією роману «1984».

Деяка історична неприязнь до Джорджа Орвелла з боку жителів Вігана була виправлена у 2017 році, через 80 років після публікації книги «Дорога на Віган-Пір», шляхом роз'яснення того, що Орвелл не ставився критично до самих мешканців міста. Річард Блер брав участь як один із читців в опері «Поза межами Віган-Пір» (), прем’єра якої відбулася у 2018 році. Постановка мала на меті залучення коштів для стипендій студентам музичних та театральних навчальних закладів.

Управління Наразі Товариством Орвелла керують дев'ять обраних опікунів (трасті), які адмініструють зареєстровану у Великій Британії благодійну організацію. Поточний склад опікунів:

Видання Журнал товариства (), що виходить двічі на рік, починався як щорічний інформаційний бюлетень (), перші два випуски якого підготували та оформили Рон Бейтмен і Крістофер Едвардс. У 2013 році Рон Бейтмен став редактором видання, яке отримало назву «The Orwell Society Journal». Він залишив посаду редактора у 2016 році, поступившись місцем Маші Карп.

У 2015 році Дайоне Венаблз опублікувала першу збірку поезії Джорджа Орвелла, яка за кілька місяців була схвалена для загального продажу. Усі кошти від продажу книги передаються товариству.

Пам'ятник Орвеллу

7 листопада 2017 року біля Будинку мовлення (Broadcasting House) було відкрито пам'ятник Орвеллу роботи скульптора Мартіна Дженнінгса. Ідея створення пам'ятника та вибору місця належала члену парламенту Бену Вітакеру, який створив опікунську раду з відомих діячів для збору коштів. Після смерті Бена Вітакера у 2014 році збір коштів завершила його вдова, баронеса Джанет Вітакер, а створення скульптури було замовлено після отримання згоди від BBC. Баронеса Вітакер та Річард Блер виступили з короткими промовами перед відкриттям пам'ятника.

На стіні за статуєю викарбувано слова: «Якщо свобода взагалі щось означає, то це право говорити людям те, чого вони не хочуть чути». Ця цитата належить до запропонованої Орвеллом передмови до повісті «Колгосп тварин». Баронеса Вітакер та опікунська рада запропонували Товариству Орвелла взяти пам'ятник у свою власність. Процес передачі було завершено у 2021 році.

Див. також Пітер Девісон (дослідник Оруелла)

Примітки

Посилання

«Прошу» (Introduction / Welcome) — українська сторінка на офіційному сайті Товариства Орвелла (The Orwell Society).