Абноба (лат. Abnoba) - божество-покровитель Шварцвальду (Чорного лісу) в Німеччині, місцевості, яку римські легіони ідентифікували як Mons Abnoba; Це також назва гірського хребта, зі східних схилів якого течуть три потоки, які з’єднуються, утворюючи річку ДунайKoch, J. T. (Ed.). (2006). Celtic Culture: A Historical Encyclopedia (Vols. 1–5). ABC-CLIO. p. 7. Богині поклянялися місцеві кельти і галли, а під час римського завоювання Абнобу прирівняли до Діани.
Кам’яна статуя з написом DEAE ABNOBA(E), знайдена в Мюльбурзі, зображує богиню, одягнену як греко-римська богиня Діана, що торкається дерева, під яким знаходяться гончак і заєць — атрибути Діани. Барельєф, знайдений біля витоку річки Брігах, містить зображення, які, як вважають, представляють Абнобу, її зайця, оленя та птаха. Написи з Мюльбаха та Ротенбурга також зберігають її ім’я. Бронзова «місцева Діана» в музеї Кельна може представляти Абнобу або Ардуінну, однойменну богиню Арденнського лісу.
Про Шварцвальд згадує Тацит у своїй праці «Германія»:Германія загалом відокремлена від галлів, ретів та паннонців річками Рейном і Дунаєм; а від сарматів і даків — гірськими хребтами та взаємною недовірою: решту її територій омиває океан, що омиває широкі півострови та острови величезної протяжності, деякі з народів і правителів яких стали відомі нам лише нещодавно завдяки війнам. Рейн, беручи початок на стрімких і недоступних вершинах Ретійських Альп, після течії в дещо західному напрямку, впадає в Північне море. Дунай, що плавно та поступово спускається з гребня гори Абноби (вершин Шварцвальду), проходить через землі багатьох народів, поки не впаде через шість своїх гирл у Чорне море: сьоме ж його гирло губиться в болотахTac. Germ. 1.Про Шварцвальд згадує Пліній Старший у своїй праці «Природнича історія»:Далі ми підходимо до гирл Дунаю. Він бере початок у Германії на хребті гори Абноба, навпроти галльського міста Раурікум, і протікає протягом багатьох миль за Альпами через незліченні племена під назвою Дунай; потім об’єм його води колосально зростає, і з того місця, де він уперше входить в Іллірію, він називається Істром; прийнявши 60 приток, майже половина з яких є судноплавними, він впадає у Чорне море шістьма величезними рукавами. Першим із них є гирло Певке, поблизу однойменного острова, де найближчий канал, що зветься Священною річкою, поглинається болотом протяжністю 19 миль. Від того ж каналу і вище Гістрополя розливається озеро Хальміріс, що має 63 милі в окружності. Друге гирло називається Наракустома; третє, поруч із островом Сарматика, — Прекрасне гирло; четверте — Хибне гирло; далі йде острів Конопон Діабасіс, а потім Північне та Безплідне гирла. Кожне з цих гирл настільки велике, що, як кажуть, на відстані сорока миль море поступається річці, і вода в ньому на смак пріснаPlin. Nat. 4.79.
Примітки
Література
Bittel, K., Kimmig, W., & Schiek, S. (1981). Die Kelten in Baden-Württemberg. Theiss. pp. 477-478 Filtzinger, P., Planck, D., & Pirling, B. (1986). Die Römer in Baden-Württemberg (3. Aufl.). Theiss. pp. 189, 247, 327–328, 450, 520, 533. Keune, J. B. (1893). Abnoba. In Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (Vol. I,1, Col. 104). Metzler. Obermüller, W. (1868). Abnoba. In Obermüller’s deutsch-keltisches, geschichtlich-geographisches Wörterbuch (Vol. 1). Denicke.