Матарам (; ) — монархічна держава, що існувала в 1584—1755 роках на території сучасної Індонезії в центральній частині острова Ява. Матарам був останнім великим незалежним яванським султанатом на острові до його колонізації голландцями. Він був домінуючою політичною силою, що поширювалася з внутрішньої частини Центральної Яви з кінця XVI століття до початку XVIII століття.

Матарам досяг свого піку могутності за часів правління султана Агунга Аньокрокусумо (1613—1645) і почав занепадати після його смерті в 1645 році. До середини XVIII століття Матарам втратив як владу, так і територію на користь Голландської Ост-Індської компанії (). До 1749 року він став васальною державою компаніїMataram.

Спочатку Матарам був васалом Паджанга, але став могутнім за правління Сенапаті (пізніше відомого як Адівіджойо), який переміг Паджанг і став першим королем Матараму. Сенапаті намагався об'єднати східну та центральну Яву, але без особливого успіху.

За султана Агунга, який прийшов до влади в 1613 році, коли голландці вторглися в регіон, Матарам зміг розширити свою територію, включивши до своїх володінь більшу частину Яви. Після захоплення кількох портових міст північної Яви, особливо Сурабаї та Мадури, він спробував захопити Батавію у Голландської Ост-Індської компанії. Він здійснив дві невдалі атаки, одну в 1628 році, а іншу в 1629 році. Султан також розпочав «священну війну» проти Балі та проти Баламбангану на крайньому сході Яви. Потім він зосередився на внутрішньому розвитку Матараму. Він переселив мешканців центральної Яви до менш населеного Кравангу (на заході Яви) та заохочував міжострівну торгівлю. Він також адаптував іслам до індуїстсько-яванської традиції та запровадив новий календар у 1633 році, заснований на ісламській та яванській практиці. Мистецтво за часів правління султана Агунга було сумішшю ісламських та індуїстсько-яванської елементів.

Матарам почав занепадати після смерті султана Агунга (1645) і в середині XVIII століття втратив як владу, так і територію на користь Голландської Ост-Індської компанії, яка спочатку отримала право торгувати в Матарамі, одночасно голландські купці розпочали торгувати на всій території Індонезії. В 1676 голландці втрутилися у внутрішню боротьбу в Матарамі, посаджений на трон за їх допомогою сусухунан Амангкурат II став фактичним васалом Компанії. В 1704 голландці знову втрутилися у внутрішні справи Матарама, в результаті чого султанат практично втратив свою незалежність. До 1749 року він став васальною державою компанії. У Матарамі відбувалися війни за спадщину, що у 1755 році призвели до розділу східного та західного регіонів. Внаслідок третьої війни за спадщину через два роки Матарам розпався на три номінально незалежні «князівські держави»: Суракарта, Джок'якарта та Мангкунегара..

Див. також Перша яванська війна за спадщину Друга яванська війна за спадщину Третя яванська війна за спадщину Яванська війна (1741–1743) Республіка Об'єднаних провінцій Нідерландів Джок'якартський султанат

Виноски

Джерела Mataram Islamic Mataram Kingdom and Its Role (1577—1681)

Література Carey, Peter. 1997. Civilization on loan: the making of an upstart polity: Mataram and its successors, 1600—1830. Modern Asian Studies 31(3):711–734 Cribb, Robert. Historical Atlas of Indonesia. London: Curzon Press, 1997. Ricklefs, M.C. (11 September 2008). A History of Modern Indonesia Since C.1200. Palgrave Macmillan. pp. 103—105. ISBN 978-1-137-05201-8 Blusse, Leonard. 2004. Persekutuan Aneh: Pemukim Cina, Wanita Peranakan, dan Belanda di Batavia VOC. LKiS: Yogyakarta. Miksic, John N. (general ed.), et al. (2006) Karaton Surakarta. A look into the court of Surakarta Hadiningrat, central Java Marshall Cavendish Editions Singapore ISBN 981-261-226-2 Soekmono, Drs. R. Pengantar Sejarah Kebudayaan Indonesia 3. 2nd edition. Penerbit Kanisius 1973. 5th reprint edition in 2003. Yogyakarta. ISBN 979-413-291-8.