Сент-Луїський шег — свінговий танець, що розвинувся з лінді-хопу, коледжного шегу та чарльстону. Це швидкий танець у закритій позиції, який зазвичай виконується під чечотку, стрибки та музику бугі-вугі.
Це територіальний свінговий танець, який виник у Сент-Луїсі, штат Міссурі, у 1930-х роках.
Танець має постійну основу на 8 рахунків, яка зазвичай складається з потрійного кроку, маху ногою («кік», як у чарльстоні), потрійного кроку, маху ногою.
Інша базова версія, популяризована Кенні Ветцелем, уродженцем східного Сент-Луїса, який переїхав до Південної Каліфорнії у 1950-х роках, складається з потрійного кроку, удару ногою, кроку-стомпу, кроку «ран-ран» (буквально «біжи-біжи»).
Едді Планкетт та Дотті Споксфілд із Сент-Луїса мали іншу версію основи, що складається з потрійного кроку, «кіку» (маху ногою), та подвійного кіку.
Ритмічні варіації танцю включають внутрішні перехресні рухи (також відомі як «over the tops»), «падіння з колоди», а також варіації стомпів, кіків, тепів та затримок.
Сент-Луїський шег часто виконується під швидкі мелодії у стилях свінг, рок-н-рол та блюз. Танцюристи зазвичай вільно переходять між кроками shag та джиттербаг.
Танець «Шег» має довгу історію в Сент-Луїсі, спочатку у свінгу, потім у рок-н-ролі, джазі, джамп-блюзі та R&B, що, ймовірно, змінило зовнішній вигляд і атмосферу танцю, зберігаючи його характеристики. Піонерами «Шегу» в Сент-Луїсі є танцюристи 1930-х і 40-х років: Томмі Руссо, Долорес Шай, Вірджинія Шай, Майк Ренда, Джо Ренда, Єва Ренда, Едді Планкетт, Дотті Споксфілд, Джим Бірнс і Лоррейн Бірнс. Серед танцюристів 1950-х, 60-х років і пізніше — Кенні Ветцель, Джон Бедросян, Валері Лафеміна, Боб Брукс і Сільвія Сайкс.
Див. також Каролінський шег Коледжний шег
Примітки
Посилання
Історія Стаття StreetSwing про Сент-Луїський шег
Навчальні відео Урок Сент-Луїського шегу на Jitterbuzz.com