Карл Рідль, з 8 вересня 1915 року Ріттер фон Рідль (; 9 червня 1862, Меммінген — 20 листопада 1919, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант Баварської армії.

Біографія Він був сином керівника регіонального суду Андреаса Рідля та його дружини Аліни, уродженої Майр.

7 серпня 1880 року вступив у 8-й піхотний полк «Пранк» в Меці. З 1 жовтня 1888 по 1 жовтня 1891 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені, після чого повернувся у свій полк. З 3 квітня 1892 року — ад'ютант 10-ї піхотної бригади в Меці. З 4 листопада 1897 року — командир роти 4-го піхотного полку «Король Вільгельм Вюртемберзький» в Меці. З 17 грудня 1899 року — ад'ютант 3-ї піхотної дивізії в Ландау. З 15 вересня 1905 року — командир батальйону 16-го піхотного полку «Великий герцог Фердинанд Тосканський» в Пассау, з 17 жовтня 1905 року — батальйону 23-гно піхотного полку в Ландау, з 5 червня 1907 року — військового училища Мюнхена, з 23 квітня 1911 року — 5-го піхотного полку «Великий герцог Ернст Людвіг Гессенський» в Бамберзі.

З 27 березня 1913 року — командир 8-ї піхотної бригади в Меці. З початком Першої світової війни його бригада мобілізувалася 2 серпня 1914 року та брала участь у битві під Лотарингією разом з 6-ю армією. Після цього відбулися подальші бої на Західному фронті. 1915 рік характеризувався окопною війною під Комбрем та в лісі Ламорвіль, а також боями під Ле-Епаржем. На початку 1916 року окопна війна на висотах Маасу продовжилася, кульмінацією якої стали бої під Сен-Міхелем.

24 липня 1916 року Рідль відмовився від командування своєю бригадою та був призначений командиром 22-ї резервної дивізії, яка вела окопну війну в регіоні Шампань. У листопаді 1916 року він та його дивізія брали участь у битві на Соммі, перш ніж дивізія знову закріпилася в окопній війні, і Рідль остаточно відмовився від командування 19 грудня 1916 року. Потім, 22 грудня 1916 року, його було призначено командиром 39-ї резервної дивізії. Після окопної війни у ​​Верхньому Ельзасі він також відмовився від командування цією дивізією та був остаточно призначений командиром 6-ї піхотної дивізії 30 вересня 1917 року. Він воював в окопній війні у Фландрії та Артуа, а також брав участь у німецькому Весняному наступі з 21 березня 1918 року. Після того, як наступ зайшов у глухий кут після початкових успіхів і його довелося скасувати, його дивізія повернулася до окопної війни. Під час боїв під Верденом 25 травня 1918 року Рідль тяжко захворів і був звільнений з командування.

Після закінчення війни Рідля 8 травня 1919 року було внесено до списку резервістів, і він помер пізніше того ж року. Його поховали у родинній могилі на Південному цвинтарі в Мюнхені.

Сім'я Рідль одружився з Еммою Пройссер 20 червня 1899 року. У шлюбі народилося троє дітей.

Звання

Фенріх портупеї (7 серпня 1880) Другий лейтенант (23 листопада 1882) Перший лейтенант (21 листопада 1891) Гауптман (7 листопада 1896) Майор без патенту (28 жовтня 1904; отримав патент 8 березня 1905) Оберстлейтенант (12 серпня 1908) Оберст (23 жовтня 1910) Генерал-майор (7 січня 1914) Генерал-лейтенант (17 січня 1917)

Нагороди

Столітня медаль (22 березня 1897) Орден Червоного орла 4-го класу (29 травня 1897) Китайська медаль в сталі (10 травня 1901) Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу (27 грудня 1903) 3-го класу (23 грудня 1912) 2-го класу з мечами (23 вересня 1914) зірка до ордена 2-го класу (5 травня 1917) Медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1905) Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в сталі (19 березня 1907) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (8 вересня 1909) Орден Філіппа Великодушного, командорський хрест 2-го класу (2 квітня 1913) Залізний хрест 2-го класу (16 жовтня 1914) 1-го класу (5 грудня 1914) Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (21 серпня 1915, заднім числом від 24 серпня 1914) — за його «розсудливе, розумне та дуже рішуче керівництво своїми військами в битвах під Етеном, Варком та Ланером».Militär-Wochenblatt. Nr. 157/158 vom 31. August 1915. S. 3718.

Примітки

Література

Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 554. Rudolf von Kramer, Otto Freiherr von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden. Kriegstaten und Ehrenbuch 1914–1918. Selbstverlag des k. b. Militär-Max-Joseph-Ordens, München 1966, S. 67, 387f.

Посилання

Рідль на сайті The Prussian Machine.