Фрументарні тессери () — спеціальні жетони або квитки у Стародавньому Римі, які, за припущеннями частини дослідників, могли використовуватися в системі державного розподілу зерна (frumentationes), що була частиною загальнодержавної політики забезпечення населення продовольством (annona). Ця система існувала в періоди Римської республіки та Римської імперії й насамперед стосувалася міського населення Риму.Virlouvet, Catherine. Tesserae frumentariae et distributions de blé à Rome. École française de Rome, 1995.

У ширшому значенні у римському світі — це різноманітні за призначенням жетони (із кістки, дерева, свинцю чи бронзи), які використовувалися як вхідні квитки, облікові знаки або символічні предмети в повсякденному житті.Rowan, Clare. Tokens and Social Life in Roman Imperial Italy. Cambridge University Press, 2023.

Походження та необхідність Система державного розподілу зерна сформувалася в період Римської республіки у зв'язку зі зростанням міського населення Риму та посилення соціальної напруги. Фрументарні тессери іноді пов'язують із розвитком системи державних зернових роздач, зокрема в контексті реформ Гая Гракха, однак час їх появи та механізм запровадження залишаються дискусійними через відсутність прямих письмових джерел.Rickman, G. E. The Corn Supply of Ancient Rome. Oxford University Press, 1980.

Паралельно існували приватні типи тессер, що були зумовлені нестачею дрібної розмінної монети в грошовому обігу Риму. Через значну кількість дрібних повсякденних операцій державний монетний двір не завжди забезпечував достатній обіг дрібних номіналів (зокрема асів і квадрансів). У результаті частину функцій дрібного обміну взяли на себе локальні жетони, що використовувалися в побутових розрахунках і локальних практиках обміну.Erdkamp, Paul. The Grain Market in the Roman Empire. Cambridge University Press, 2005.

Типи тессер Тессери (від дав.-гр. tessares — «чотири», лат. tessera — «плитка», «жетон»; множ. tesserae) — загальний термін для різних типів жетонів, табличок і символічних предметів у Стародавньому Римі та античному світі. Первісно позначав предмет із чотирма сторонами, але згодом набув ширшого значення.

У римському контексті виділяють:

tesserae frumentariae — жетони, пов'язані з державним розподілом зерна annona tesserae nummariae — облікові ярлики для грошових мішківHarold Mattingly; Dominic W. Rathbone: «Tessera», in: Oxford Classical Dictionary. Oxford University Press, 2016. tesserae hospitales — знаки угод гостинності tesserae lusoriae — ігрові жетони tesserae militares — військові тессери, які, за деякими реконструкціями, могли використовуватися як ідентифікаційні жетони або для передачі паролів у римській армії.Oxford Classical Dictionary, entry «Tessera», 2016.

Окремі дослідники підкреслюють, що така класифікація є реконструктивною і не обов'язково відображає єдину античну системуSimon, Isabelle. «Un aspect des largesses impériales…», Revue Historique, 2008..

Використання Фрументарні тессери в науковій літературі зазвичай розглядаються в контексті системи державного розподілу зерна (frumentationes) і могли бути пов'язані підтвердженням права на отримання встановленої норми продуктів у межах політики забезпечення міського населення Риму (annona). Вони видавалися особам, включеним до офіційних списків отримувачів, а сам процес розподілу контролювався державними посадовцями, зокрема відповідальними за постачання зерна, що дозволяло здійснювати облік і зменшувати можливі зловживання.

У ширшому контексті тессери в Стародавньому Римі могли виконувати різні адміністративні та побутові функції, зокрема використовуватися як жетони або квитки для доступу до окремих державних роздач чи заходів, а також як інструменти контролю й обліку в міському господарствіPaul Erdkamp. The Grain Market in the Roman Empire. Cambridge University Press, 2005..

Окремі випадки використання тессер пов'язані з імператорськими роздачами під час публічних видовищ. Зокрема, тессери, що роздавалися під час відкриття Колізею у 80 р н. е., давали право на отримання різних дарів, включно з їжею, одягом, коштовними металами, кіньми, упряжжю, стадами або навіть рабами.

Археологічні знахідки Так звані фрументарні тессери переважно відомі з Рима та Остії . Вони зазвичай виготовлялися з кістки або бронзи та мали форму невеликих пластин або дисків із числовими чи символічними зображеннями.

Інші типи жетонів, особливо свинцеві, поширені по всій території Римської імперії. Багато знахідок зафіксовано в провінціях, зокрема в Іспанії (Бетика), Галлії, Північній Африці та Східному Середземномор'ї.

Такі об'єкти трапляються у житлових кварталах, термах, поблизу театрів та в портових зонах. Їхнє поширення свідчить, що використання подібних жетонів могло мати локальні особливості та відрізнятися залежно від міста.

Матеріали та виготовлення Фрументарні тессери виготовлялися переважно з кістки, бронзи або свинцю. Зазвичай вони мали пласку форму — у вигляді дисків або невеликих пластин із нанесеними числами чи символічними зображеннямиClare Rowan, Tokens and Social Life in Roman Imperial Italy. Cambridge University Press, 2023..

Свинцеві токени відзначаються значною різноманітністю типів, причому багато з них відомі лише з поодиноких знахідок. У деяких випадках зафіксовано великі серії одного типу, однак через можливу практику переплавлення та повторного використання їх первісні обсяги виробництва залишаються невизначеними. Більшість таких предметів трапляється в археологічних контекстах занепаду або засипки, що ускладнює оцінку їхнього обігу та функції.

Найвідоміші тессери мають форму монет. Їх карбували так само, як монети, і зазвичай вони складалися з латуні. На реверсі зазвичай були вибиті числа від I до XVI — рідше до XIX — а на аверсі в ранній імперський період карбували голову імператора.

До пізніших форм монетоформних жетонів належать контуріати (IV—V ст. н. е.) виготовлені з бронзи з характерними потовщеними краями. Їх інтерпретація залишається дискусійною: вони могли виконувати роль пам'ятних предметів або бути пов'язаними з іграми та публічними розвагами.

Історіографія Питання функцій фрументарних тессер є дискусійним питанням у сучасній науці. У XIX-XX століттях їх часто інтерпретували як прямі «квитки на зерно», однак сучасні дослідження більш обережно оцінюють цю гіпотезу через відсутність однозначних джерел.

У сучасних дослідженнях підкреслюється, що римські жетони є складною для однозначної класифікації групою артефактів, а їхнє призначення могло суттєво відрізнятися залежно від конкретного контексту знахідки.Catherine Virlouvet. Tesserae frumentariae et distributions de blé à Rome. École française de Rome, 1995.G. E. Rickman. The Corn Supply of Ancient Rome. Oxford University Press, 1980.

Примітки

Література

Rowan, Clare. Tokens and Social Life in Roman Imperial Italy. Cambridge University Press, 2023. DOI: https://doi.org/10.1017/9781009030434

Dio Cassius. Roman History. — Cambridge, MA: Harvard University Press, 1914—1927. Catherine Virlouvet: Tessera frumentaria. Les procédures de distribution du blé public à Rome à la fin de la République et au début de l'Empire (= Bibliothèque des écoles françaises d'Athènes et de Rome, Bd. 286). École française de Rome, Rome 1995, <nowiki>ISBN 2-7283-0331-2.