Бруно Пурін (; 16 грудня 1928 – 21 травня 2001) — латвійський хімік. Дійсний член Латвійської академії наук (1971), президент Латвійської академії наук (1984–1989).

Біографічні відомості Народився 16 грудня 1928 року в Бердянську в родині колишнього латиського стрільця Андрея Пуріна. Його батько загинув під час Великого терору. Навчався в Староюрівській середній школі в Тамбовській області. Після Другої світової війни переїхав до Латвії, навчався на хімічному факультеті Латвійського державного університету, який закінчив у 1951 році, та почав працювати в Інституті неорганічної хімії Латвійської академії наук. Після аспірантури (1951–1954) під керівництвом Лідії Лепінь захистив ступінь кандидата наук у 1955 році, був старшим науковим співробітником цього інституту (1954–1957) та завідувачем Лабораторії електрохімічної хімії (1957–1997), директором інституту (1962–1984). У 1968 році захистив докторський ступінь з хімії, працював у галузі фізичної хімії та технології неорганічних матеріалів. У 1968 році Пуріна обрано членом-кореспондентом Латвійської академії наук, у 1971 році — дійсним членом, у 1975 році — академіком-секретарем Відділення хімії та біологічних наук Латвійської академії наук, а в 1984 році — президентом Латвійської академії наук.

Працював головним редактором серії «Хімія» (Известия Академии наук Латвийской ССР. Серия химическая) журналу «Лекції Латвійської академії наук», був дійсним членом АН СРСР (1987), потім дійсним членом Російської академії наук (1991).

Помер 21 травня 2001 року в Ризі.

Роботи Керував дослідженнями з корозії металів, електрохімічного осадження металів та електрохімічної екстракції за допомогою рідких мембран. Результати роботи Б. Пуріна включені до трьох монографій, понад 200 публікацій, отримав близько 50 авторських свідоцтв та патентів.

Пурин, Бруно Андреевич. Электроосаждение металлов из пирофосфатных электролитов. Rīga: Zinātne, 1975. — 196 lpp. (zinātņu kandidāta disertācija) В.Н. Голубев, Б.А. Пурин. Исследование электрического пробоя жидкостных мембран при переносе через них некоторых анионов. Доклады АН СССР, 1977, 232(6), 1340-1342. Пурин Б.А., Цера В.А., Озола Э.А., Витиня И.А. Комплексные электролиты в гальванотехнике. Rīga: Liesma, 1978. — 267 lpp. Кадек В.М., Кукурс О.К., Пурин Б.А. Зашита металлов от коррозии. Rīga: Avots, 1981. — 174 lpp. I. Vitina, B.Purin, I.Pelece, I.Bremere, V.Belmane. Formation of intermediate intermetallic layers at interaction of tin coating with electrolytic barrier layers and copper alloys of base metals. Latvian Journal of Chemistry, 1993, N 1, pp. 3-23. Т.Ж.Садырбаева, Б.А. Пурин. Перенос и разделение палладия и неблагородных металлов в системах с жидкими мембранами. Latvijas Ķīmijas Žurnāls, 1993, 3, 301-308. / T. Sadyrbajeva, B. Purin. Electrodialytic transfer and separation of palladium and unnoble metals in systems with liquid membranes. Latvian Journal of Chemistry, 1994, N 4, pp. 448-458. B.A. Purin. The influence of an electric field on the membrane extraction of substances. In: Proceedings of the International Solvent Extraction Symposium; Moscow, 1998, 234-241.

Нагороди

Державна премія Латвійської РСР (1970) Премія Ради Міністрів СРСР (1976) Орден «Знак Пошани» (1976) Заслужений діяч науки і техніки (1978) Орден Трудового Червоного Прапора (1986) LAS Gustavs Vanags Award (1988) Золота медаль Й. Гейровського Чехословацької академії наук (1989) Орден Дружби (Росія, 2000)

Примітки