Йо́зеф Ка́лік (; 7 лютого 1909, Мирогоща, Волинська губернія — 6 січня 1968, Ліберець, Чехословаччина) — волинський чех, військовослужбовець 1-го чехословацького армійського корпусу.
Життєпис Перед Другою світовою війною Йозеф Калік народився 7 лютого 1909 року в Мирогощі на Волині в родині бондарного майстра і селянина Йозефа Каліка-старшого та Барбори, уродженої Коблігової. Навчався в російській семирічній початковій школі. У 1920 році, коли його рідне село перейшло під польську владу, він поїхав до Дубна і за три роки вивчився на кондитера. У період з 1926 по 1933 рік працював на кондитерському підприємстві Йозефа Вилетяла в Рівному. У 1936 році одружився з його племінницею Євгенією, тоді ж відкрив власну кондитерську та пекарню в Дубні. Був членом товариства «Сокіл». У 1937 році в нього народилася дочка Алена.
Друга світова війна Після падіння Польщі у вересні 1939 року Дубно перейшло під контроль Радянського Союзу, і Йозеф Калік втратив свій бізнес через дії радянської влади. Він став просто завідувачем у своєму колишньому підприємстві. У 1941 році Дубно було окуповане нацистською Німеччиною. На початку 1944 року його затримали і відправили до трудового табору, з якого йому вдалося втекти і перейти фронт на радянську сторону. Тут 28 березня того ж року в Рівному він вступив до 1-го чехословацького армійського корпусу. У цей час, за його відсутності, народився син Іржі. Разом із ним до підрозділу вступили його брати Антонін та Вацлав; Антонін згодом загинув у боях за Ліптовський Мікулаш. Йозеф Калік брав участь у Карпатсько-Дуклянській операції та визволенні Словаччини. Кінець Другої світової війни він зустрів біля Простейова.
Після Другої світової війни Після закінчення Другої світової війни Йозеф Калік продовжував служити в армії до 1946 року в районі Жатця. Після звільнення зі служби оселився в Ліберці, де з весни 1947 року тримав кондитерську. Туди ж до нього переїхала й родина. Він також став національним управителем фірми «Ullrich», яка раніше володіла іншою кондитерською. На початку 1950-х років його підприємство знову було націоналізоване комуністичною владою, і він працював там завідувачем до 1952 року. З цього року обіймав посаду завідувача філії Північночеських пекарень і кондитерських у мікрорайоні Франтішков. Раптово помер 6 січня 1968 року в Ліберці.
Література
Посилання