Кипариси () — картина нідерландського художника Вінсента ван Гога, написана наприкінці червня 1889 року в лікарні Сен-Поль-де-Мозоль у Сен-Ремі-де-Прованс поблизу Арля, де ван Гог добровільно перебував на лікуванні з травня 1889 до травня 1890 року. Картина написана олійними фарбами на полотні у двох версіях: одна зберігається у Метрополітен-музеї в Нью-Йорку, інша - в музеї Креллер-Мюллер (Оттерло). «Кипариси» були виставлені в Салоні незалежних 1890 року.
Передісторія Для Вінсента ван Гога характерними ознаками Прованса були оливкові, фігові дерева, виноградники і особливо кипариси. 25 червня 1889 року він написав своєму братові Тео:
Захоплення Ван Гога кипарисами породило серію картин: «Пшеничне поле з кипарисами» (1889, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)), «Зоряна ніч» (1889, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)), «Кипариси та дві жінки» (1889, Музей Креллер-Мюллер та 1890, Музей ван Гога), «Дорога з кипарисом та зіркою» (1890, Музей Креллер-Мюллер). Опис Після серії зривів взимку 1888 року в Арлі влітку 1889 року ван Гог 8 травня 1889 року добровільно потрапив до психіатричної лікарні Сен-Поль-де-Мозоль у селі Сен-Ремі на півдні Франції. Уже на початку червня він мав змогу малювати за межами лікарні в навколишній сільській місцевості.
Центральним об’єктом зображення на картині є два кипариси. Намальовані звивистими мазками, вони простягають свої пишні гілки вгору, немов зелене полум’я, настільки потужно, що рами картини, здається, не можуть стримати їхніх нестримних рухів — верхівка вищого кипариса не помістилася в картину. Кипариси зображені потужними ритмічними лініями та закрученими мазками пензля, які передають відчуття ван Гогом життєвої сили природи та неспокій його душевного стану. На задньому плані, праворуч, синіють обриси гірського хребта. Над ним білі хмари і молодий місяць, що сходить у ясному блакитному нічному небі.
Див. також Перелік картин ван Гога
Примітки
Джерела