Непсис () — це поняття, яке означає стан духовної зосередженості, пильності та внутрішньої уваги в православному християнському богослов'ї.
У православній традиції існує напрямок непситичної літератури, найвідомішими творами якої є збірка «Добротолюбіє», де детально описано практику збереження розуму та серця в чистоті.
Етимологія Термін походить із Першого послання Петра в Новому Завіті (5:8, νήψατε, γρηγορήσατε. ὁ ἀντίδικος ὑμῶν διάβολος ὡς λέων ὠρυόμενος περιπατεῖ ζητῶν τινα καταπιεῖν — Будьте тверезі, пильнуйте! Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого.). Там "непсис" з'являється у формі дієслова, в наказовому способі, як нагальний наказ до пильності та пробудження: «Будьте тверезі, пильнуйте!».
Поняття Головні аспекти непсису включають:
Духовна тверезість: Утримання розуму від розсіяності, марнослів'я та пристрасних мрій. Внутрішня варта: Постійне «стояння біля дверей серця», щоб не впустити туди гріховні помисли (напади диявола) і не дати їм заволодіти волею людини. Молитовна увага: Непсис є невід'ємною умовою для звершення безперервної Ісусової молитви. Без уваги молитва перетворюється на механічне повторення.
Див. також
Ісихазм Паламізм Теозис
Примітки