Вищий орган Моне — перший вищий орган Європейської спільноти з вугілля та сталі (ЄСВС), що перебував на посаді з 10 серпня 1952 року по 10 червня 1955 року.
Під головуванням француза Жана Моне, цей перший виконавчий орган європейської інституції складався з дев'яти членів із шести країн-підписантів Паризького договору. Теоретично вони призначалися на шестирічний термін. Навесні 1955 року його замінив Вищий орган Маєра.
Історія За умовами Паризького договору від квітня 1951 року, інституційне управління Європейською спільнотою з вугілля та сталі здійснювалося двома колегіальними органами: один із них, наднаціональний Вищий орган, мав на меті впроваджувати рішення в інтересах усіх країн-учасниць; інший, Спеціальна рада міністрів, відображав позицію кожної з шести держав-членів.. Третя інституція, Спільна асамблея, не мала реальних законодавчих чи бюджетних повноважень і складалася з представників, призначених депутатами національних парламентів. Хоча вона могла винести вотум недовіри двома третинами голосів щодо щорічного загального звіту Вищого органу, вона не мала контролю над Радою міністрів.. Останнім елементом «інституційного квадрата» (за висловом Жака Делора) був Суд, який складався з 7 незалежних суддів і контролював рішення Вищого органу..
Унаслідок компромісу було вирішено, що Вищий орган складатиметься з дев'яти членів: по одному представнику від кожної країни, додатково по одному члену для Франції та Західної Німеччини, і дев'ятий член обирався іншими вісьмома. Мандат тривав шість років.. Тимчасово орган розміщувався в замку Бегген у Люксембурзі, потім у готелі Grand-Chef у Мондорф-ле-Бен. Зрештою, служби Вищого органу розмістилися в колишній дирекції залізниць на площі Мец у Люксембурзі..
Інавгураційне засідання першого Вищого органу, названого «органом Монне» на честь його президента Жана Монне, відбулося 10 серпня 1952 року.. У листопаді 1954 року, після провалу проєкту Європейської оборонної спільноти (ЄОС), Жан Монне оголосив про своє небажання подовжувати мандат.. Він залишив свою посаду 10 червня 1955 року, і новим головою нового Вищого органу був призначений інший француз, Рене Маєр..
Склад Вже на першому засіданні 10 серпня 1952 року посади віцепрезидентів були розподілені між двома членами Вищого органу: першим віцепрезидентом став західнонімецький представник Франц Етцель, а другим — бельгієць Альберт Копп.. Хоча президент очолював цю «колегію дев'яти», за протоколом найстарший за віком член мав першість над іншими під час офіційних церемоній або дипломатичних зустрічей.
Починаючи з 1 грудня 1953 року, орган Монне працював через шість постійних робочих груп, які об'єднували один або кілька адміністративних відділів Вищого органу. У кожній групі три члени виконавчого органу призначалися звичайними відповідальними особами, тоді як четвертий її очолював.. Цей режим роботи був закріплений загальним регламентом майже через рік, 5 листопада 1954 року..
+ Члени Вищого органу Фото Ім'я Посада Відповідальність в інших робочих групах Партія Держава-член Жан Моне Президент Вищого органу ЄСВС Безпартійний Франція Перший віцепрезидент Вищого органу ЄСВС Президент робочої групи з питань ринку Зовнішні відносини ХДС Західна Німеччина Альберт Копп Другий віцепрезидент Вищого органу ЄСВС Президент робочої групи із загальних цілей, довгострокової політики та кон'юнктури Ринок ХНП Бельгія Президент робочої групи з питань праці Президент робочої групи з адміністративних питань Безпартійний Бельгія Президент робочої групи із зовнішніх відносин Ринок Безпартійний Нідерланди Президент робочої групи з інвестицій, фінансування та виробництва Ринок Загальні цілі, довгострокова політика та кон'юнктура Безпартійний Франція Інвестиції, фінансування та виробництво Праця Зовнішні відносини Загальні цілі, довгострокова політика та кон'юнктура Адміністративні питання ХДП Італія Інвестиції, фінансування та виробництво Зовнішні відносини Адміністративні питання Безпартійний Люксембург Інвестиції, фінансування та виробництво Праця Загальні цілі, довгострокова політика та кон'юнктура Адміністративні питання СДПН Західна Німеччина
Див. також Вищий орган Європейської спільноти з вугілля та сталі Історія Європейського Союзу
Примітки