Барон Людвіг (Луїс) Вільгельм Адальберт фон Гаммерштайн-Локстен (; 21 вересня 1839 — 25 серпня 1927) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії.

Біографія Його батьками були землевласник Герман фон Гаммерштайн-Локстен (1801–1876), володар садиб Локстен, Дік та інших маєтків, включаючи укріплену садибу «Локстер Гоф» у Квакенбрюку, і його дружина Доротея, уроджена фон Рессінг (1803–1847). Його брат Ернст (1827–1914) став міністром сільського господарства Пруссії.

Спочатку Гаммерштайн навчався в кадетському корпусі в Ганновері та 1 травня 1857 року вступив до 6-го піхотного полку Ганноверської армії. Його перевели до Гвардійського піхотного полку 9 січня 1858 року. Гаммерштайн закінчив Військову академію в 1860/61 році, а згодом служив ад'ютантом полку. У цій якості він брав участь у битві при Лангензальці під час війни проти Пруссії в 1866 році.

Після анексії Ганноверського королівства Гаммерштайн 9 березня 1867 року вступив на прусську службу та був призначений до 8-го (1-го Бранденбурзького) лейб-гренадерського полку. 22 березня 1868 року його призначили командиром 1-ї роти. У цій якості Гаммерштейн брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років. Він воював під Шпіхерном і був легко поранений під Віонвіллем. Згодом він брав участь у битвах під Гравелоттом, Бон-ла-Роланд та Орлеаном. Під час боїв 3-го армійського корпусу під Мазанже Гаммерштейн відзначився 6 січня 1871 року. Його рота зазнала важких втрат, а сам він був важко поранений.

В лютому 1878 року він став постійним штабним офіцером, тобто заступником командира полку. У тій самій якості він 6 квітня 1880 року вступив до 3-го піхотного гвардійського полку, де з 1 серпня 1882 року по 21 березня 1883 року обіймав посаду командира 2-го батальйону, а згодом — командира фузілерного батальйону. 23 вересня 1884 року його перевели до 1-го піхотного гвардійського полку на посаду постійного штабного офіцера. Наприкінці літа 1885 року його призначили спостерігачем на корпусні маневри італійської армії, що проходили на лівому березі річки По. 1 вересня 1887 року Гаммерштайну було доручено командування 4-м гренадерським полком «Королева Августа», а 14 лютого 1888 року його було призначено командиром цього підрозділу. 11 червня 1890 року Гаммерштейна було призначено командувачем 10-ї піхотної бригади у Франкфурті-на-Одері. З 12 серпня 1890 по 14 липня 1893 року він командував цією бригадою. Згодом його призначили командиром 13-ї дивізії в Мюнстері.

25 серпня 1897 року Гаммерштайна було внесено до списку відставних осіб із встановленою законом пенсією та одночасно призначено начальником земельної жандармерії. На цій посаді він зберіг свої знаки розрізнення дійсної служби та продовжував числитися у списках старшинства.Militär-Wochenblatt. Nr. 78 vom 1. September 1897, S. 2091 19 грудня 1903 року імператор Вільгельм II призначив його почесним шефом Гвардійського гренадерського полку № 4 «Королева Августа». Гаммерштайна було звільнено з посади начальника сільської жандармерії 1 серпня 1904 року та призначено коменданда Дому інвалідів в Берліні. Він обіймав цю посаду до 1919 рокуDermot Bradley (Hrsg.), Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815–1939. Band 1: Die Höheren Kommandostellen 1815–1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1780-1, S. 31, коли вийшов у відставку.

Сім'я Гаммерштайн одружився з Марією фон Гінюбер (1849–1919) у Ганновері 16 травня 1867 року. У подружжя було двоє синів, Адольф (1868–1939) та Ернст (нар. 1871).

Звання

Офіцер-аспірант (1 травня 1857) Другий лейтенант (26 грудня 1857) Перший лейтенант (9 березня 1867; патент від 13 квітня 1863) Гауптман (15 травня 1875; патент від 20 травня 1867) Майор (30 квітня 1877) Оберстлейтенант (10 травня 1884) Оберст (14 лютого 1888) Генерал-майор (12 серпня 1890) Генерал-лейтенант (15 липня 1893) Генерал піхоти запасу (27 січня 1898)

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Медаль Лангензальци Залізний хрест 2-го і 1-го класу Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 із шістьма застібками Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Корони (Пруссія) 1-го класу Столітня медаль Орден Червоного орла, великий хрест з короною (1902) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу з дубовим листям Орден Данеброг, командорський хрест 1-го класу (Данія) Орден Меджида 2-го класу (Османська імперія)

Примітки

Література

General der Infanterie Frhr. v. Hammerstein-Loxten. In: Militär-Wochenblatt. Nr. 55 vom 30. April 1907, S. 1249–1251. Offizier-Stammliste des Königlich Preußischen 3. Garde-Regiments zu Fuss. Von 1860 bis 1910. Verlag Gerhard Stalling, Oldenburg 1910, S. 67–68. Maximilian Braumüller: Geschichte des Königin Augusta Garde-Grenadier-Regiments Nr. 4. Mittler & Sohn, Berlin 1901, Anlage 5, S. 26. Eduard Kroll: Offizier-Stammliste des Leib-Grenadier-Regiments König Friedrich Wilhelm III. (1. Brandenburgisches) Nr. 8. Mittler & Sohn, Berlin 1899, S. 598–599. Gothaisches Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. 1910. Sechzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1909, S. 310.

Посилання

Гаммерштайн-Локстен на сайті The Prussian Machine.