Ельбська прадолина () — широка долина на Північнонімецькій низовині, яка була сформована талими водами скандинавського материкового льодовика під час Віслинського зледеніння.
Сучасна Ельба протікає прадолиною на відстані приблизно 300 кілометрів — від Гентіну у землі Саксонія-Ангальт до місця впадіння в Північне море.Klaus Figge: Das Elbe-Urstromtal im Bereich der Deutschen Bucht. In: Deutsche Quartärvereinigung (Hrsg.): Eiszeitalter und Gegenwart. Band 30, Nr. 1, 23. Januar 1980, ISSN 0424-7116, S. 203–211, doi:10.3285/eg.30.1.16 (publiss.net [PDF; 5,2 MB; abgerufen am 19. März 2017). Das Elbe-Urstromtal im Bereich der Deutschen Bucht] Маршрут Ельбська прадолина, на відміну від інших прадолин, не висохла і не була занесена піском, а й сьогодні проводить води сучасної Ельби, починаючи приблизно від рівня міста Гентін. На північний захід від гирла Ельби біля Куксгафена Ельбська прадавня долина стоку продовжується під водами Північного моря і проходить південніше Гельголанда до Вайсе-Банки.
Особливо добре колишній хід потоку прадавньої долини видно на . Так, від Гамбург-Бергедорфа до Гестгахта зберігся схил висотою до 50 метрів, який утворював колишній правий, тобто північний берег прадавнього потоку. Також і сучасний берег у районі збігається з берегом прадавньої долини стоку.
Історія Ельбська прадолина виникла, ймовірно, між останнім льодовиковим максимумом приблизно 22 000–18 000 років тому та завершенням зледеніння Північної Німеччини близько 14 500 років тому. У той час льодовики танули; Ельбська прадолина приймала талі води та відводила їх до Північного моря, рівень якого тоді був приблизно на 120 метрів нижчим за сучасний. Тодішня берегова лінія проходила приблизно на 600 км далі на північний захід.
Ельбська прадолина послідовно приймала талі води: , Варшавсько-Берлінської прадолини, Торн-Еберсвальдської прадолини і відводила їх у напрямку басейну Північного моря. Імовірно, на пізнішому етапі до Ельбської прадолини також впадали Везер та Емс.
Галерея
Примітки