Меріон Маргарет Стоукс, при народженні Батлер (25 листопада 1929 року) 14 грудня 2012) — американська бібліотекарка, активістка за громадянські права, архівістка та телепродюсерка. Відома тим, що записувала та зберігала сотні тисяч годин телевізійних новин з 1977 року до своєї смерті у 2012 році, загалом 35 років. Згідно з рецензією на документальний фільм про неї — «Реєстратор» 2019 року в Los Angeles Review of Books, масштабний проєкт Стоукс щодо запису 24-годинного новинного циклу «переконливо доводить важливість партизанського архівування».

Життєвий шлях Меріон Батлер народилася 25 листопада 1929 року в Джермантауні, Філадельфія, США. Закінчила середню школу для дівчат. В ранні роки життя брала участь у діяльності низки лівих організацій. Комуністична партія США вбачала в ній потенціал лідерки. Організувала п'ять автобусів з Філадельфії для Маршу на Вашингтон за робочі місця та свободу. Берала участь у зусиллях щодо десегрегації в коледжі Джирард.

Пропрацювала бібліотекаркою у Безкоштовній бібліотеці Філадельфії майже 20 років. На початку 1960-х років її звільнили, ймовірно, через її політичну діяльність.

У 1960 році одружилася з учителем Мелвіном Метелітсом (Melvin Metelits), також членом Комуністичної партії, народила сина. За Меріон Батлер стежило Федеральне бюро розслідувань, вона, її чоловік і син намагалися втекти зі США на Кубу. Вони провели деякий час у Мексиці, чекаючи на кубинську візу, але не змогли її отримати. Метелітс і Стоукс розлучилися в середині 1960-х років, коли їхньому синові виповнилось чотири роки.

Співзаснувала Національну організацію жінок у США.

З 1967 по 1969 рік Стокс разом зі своїм новим чоловіком Джоном була співпродюсеркою недільного ранкового телешоу у Філадельфії під назвою «Input», яке було зосереджене на соціальній справедливості.

Колекції

Телебачення Меріон Стоукс називають піонеркою та провидицею, яка присвятила значну частину свого життя збереженню історії телебачення. Її головною метою було «захистити правду» від фейкових новин і дати людям можливість об'єктивно оцінювати архівні матеріали. Деякі вибрані програми, які вона записала: «Шоу Косбі», «Суд у справах про розлучення», «Найтлайн», «Зоряний шлях», «Шоу Опри Вінфрі» та «Шоу сьогодні», новинні телеканали.

Вона планувала сімейні прогулянки з чоловіком та дітьми приблизно на час запису VHS-касети. Кожні шість годин Стоукс та її чоловік міняли касети. Пізніше Стоукс найняла помічника виконувати це завдання за неї. Архів зріс приблизно до 71 000 касет (спочатку в ЗМІ помилково повідомлялося, що їх було 140 000). Касети VHS та Betamax (до восьми годин кожна) зберігались в її будинку та квартирах, які вона орендувала, лише для того, щоб зберігати архів.

Вона почала записувати новини безперервно у 1979 році під час кризи з заручниками в Ірані. Частина колекції стрічок Стоукс складалася з цілодобових репортажів Fox, MSNBC, CNN, C-SPAN, CNBC та інших каналів, записаних на вісім окремих відеомагнітофонів у її будинку. Також до колекції входить VHS-магнітофон JVC 1984 року, на якому записувалися регулярні програми з Бостона у шестигодинному форматі розширеного відтворення. Останній запис Стоукс відбувся 14 грудня 2012 року, коли вона помирала; він зафіксував репортаж про стрілянину в Сенді-Хук.

Колекція Меріон Стокс — не єдиний випадок масового запису телевізійних передач, але її дбайливе ставлення до збереження колекції є незвичайним. Відомі колекції подібного масштабу не зберігалися так добре та їм бракує своєчасної та локальної спрямованості.

Комп'ютери Macintosh Стоукс також придбала 192 комп'ютери Macintosh. Вона зберігала невідкриті екземпляри в гаражі з контрольованим кліматом для нащадків. Колекцію, яка, як припускають, була однією з останніх у своєму роді, продали на eBay анонімному покупцю. Відомо, що Стоукс інвестувала в акції Apple. Пізніше, змогла виділити частину свого прибутку на свій проєкт відеозапису.

Інші Стоукс була підписницею півдюжини щоденних газет та 100–150 щомісячних періодичних видань, які збирала протягом півстоліття. Вона також накопичила 30 000–40 000 книг. Метелітс розповів WNYC, що в середині 1970-х родина часто відвідувала книгарні, щоб придбати нові книги на 800 доларів. Вона також колекціонувала іграшки та лялькові будиночки.

Спадщина Меріон Стоукс заповіла всю колекцію стрічок своєму синові Майклу Метелітсу, не давши жодних інструкцій, окрім як передати їх благодійній організації на власний вибір. Розглянувши потенційних одержувачів, Метелітс передав колекцію Інтернет-архіву через рік після смерті матері. Для перевезення колекції до штаб-квартири Інтернет-архіву в Сан-Франциско знадобилося чотири транспортні контейнери, що коштувало її спадщині 16 000 доларів. Це була найбільша колекція, яку коли-небудь отримував Інтернет-архів. Організація погодилася оцифрувати архіви, процес, який, як очікується, мав повністю виконуватися за участю волонтерів, коштував 2 мільйони доларів і тривав кілька років, використовуючи 20 оцифровувальних машин. Станом на жовтень 2025 року, проєкт досі не завершений, частково через брак фінансування.

Документальний фільм про її життя «Recorder: The Marion Stokes Project» був знятий Меттом Вулфом, прем'єра якого відбулася на фестивалі Tribeca 2019 року.

Книга під назвою «Input» із зображеннями, зібраними Вулфом з понад семисот годин записів Стокс, була опублікована восени 2023 року.

У 2024 році британський кіноклуб Дюка Мітчелла представив архів для свого фестивалю DukeFest.

Див. також

Фільмотека Список 100 найкращих фільмів в історії українського кіно Довженко-Центр Архіви України

Посилання

Зовнішні посилання

Колекція Меріон Стокс в Інтернет-архіві – особисті документи, книги, фільми, фотографії, відео- та аудіозаписи. «Input» (1968–71) – одна з перших телевізійних програм, у якій брала участь Стокс, продюсуючи її на тодішньому філіалі CBS WCAU-TV10 ; вона розповідає про політичні дискусії та дебати між людьми різного соціально-економічного статусу. Вона подбала про збереження оригінальних однодюймових стрічок Ampex, а потім скопіювала їх на стрічки Betamax L-500, коли цей формат був запущений наприкінці 1970-х років. Епізод подкасту TLDR про спадщину Меріон Стокс; містить інтерв'ю з її сином, а також Роджером Макдональдом, директором телевізійного архіву Інтернет-архіву. Плейлист VHS-архіву Меріон Стокс, опублікований кіноклубом Дюка Мітчелла на YouTube