Оригінал статті англійською

Бернард Фантус (1 вересня 1874 — 14 квітня 1940) — був угорсько-єврейсько-американським лікарем. Заснував перший лікарняний банк крові у Сполучених Штатах у 1937 році в лікарні округу Кук у Чикаго, де він обіймав посаду директора відділу фармакології та терапії. Окрім революційного внеску в організацію військово-польової та клінічної медицини, Фантус відомий як піонер «гуманної педіатрії». Він присвятив значну частину кар'єри покращенню смакових властивостей медикаментів для дітей, ставши автором фундаментальної праці «Солодкі ліки» (, 1915). Його дослідження та розробки солодких таблеток () на основі цукру та толуанського бальзаму докорінно змінили підходи до дитячої фармакотерапії та лягли в основу багатьох стандартів Національного формуляру (NF) США.

Біографія Бернард Фантус народився в столиці Угорщини, у Будапешті, в сім'ї Давида та Іди (до шлюбу Джентіллі) Фантус. Середню освіту здобув освіту в Реальній гімназії у Відні ( Австрія), з юних років батьки підтримували його амбіції стати лікарем. У 1889 році, у віці п'ятнадцяти років, він з батьками іммігрували до Сполучених Штатів. Оселилися в Детройті, штат Мічиган. Фантус був учнем пана Лейшнера в аптеці Пола Лейхнера, який почав навчати його фармацевтичній справі. До 1902 року родина переїхала до Чикаго, штат Іллінойс.

Фантус отримав ступінь доктора медицини в 1899 році в Коледжі лікарів та хірургів (Чикаго). Він продовжив свою освіту, навчаючись в аспірантурі в Страсбурзькому університеті в 1906 році та в Берлінському університеті в 1909 році. Фантус також отримав ступінь магістра наук в Мічиганському університеті в 1917 році, де він проводив дослідження з фармакології з професором Кушні влітку 1901 року.

1 вересня 1907 року Бернард Фантус одружився з медсестрою Емілі Сенн, з якою познайомився в лікарні округу Кук. У нього була донька на ім'я Рут.

Рут Фантус, також відома як Валері Гендрон (14 грудня 1913 – 21 березня 1989) була усиновлена.

Після серцевого нападу, який Фантус переніс у 1939 році, він помер 14 квітня 1940 року у віці шістдесяти п'яти років. Його поховали на кладовищі Форест-Хоум (Чикаго).

Кар'єра Рік Розташування Посада 1899-1900 рр. Лікарня округу Кук Стажер 1900-1902 рр. Університет Іллінойсу Ад'юнкт-професор кафедри матерії медики та терапії 1902-1912 Університет Іллінойсу Професор кафедри матерії медики та терапії 1909-1912 рр. Університет Іллінойсу Доцент кафедри клінічної медицини 1913-1917 Університет Іллінойсу Професор фармакології та терапії 1918-1924 рр. Медичний коледж Раша (Чикаго) Доцент кафедри терапії 1924 рік Медичний коледж Раша Клінічний професор медицини

Препарати з приємним смаком Від 1910 до 1915 року у Фармакологічній лабораторії Іллінойського університету Бернард Фантус проводив дослідження з метою створення ліків, які були б приємнішими у вживанні для дітей. Знаючи, що ліки у формі цукерок могли би підійти дітям, Фармаколог вивчав солодощі та співпрацював із виробниками цукерок, щоб визначити, що «солодкі ліки» будуть найкращим способом введення ліків дітям, а саме — у формі цукерок. Метою Фантуса було створення ліків, які були б не тільки смачними для дітей, але й відносно простими та недорогими у виготовленні та легкодоступними для населення. Особливий акцент робився на здатності таблетки розчинятися, мати привабливий колір та приємний солодкий смак, що не нагадував типові ліки.

Для виготовлення цих таблеток була потрібна спеціалізована таблетувальна машина. Фантус обрав машину № 25 від компанії Whitall Tatum, яка на той час була ефективною та недорогою, коштуючи лише десять доларів.

Вчений виявив, що найефективнішим способом замаскувати смак ліків і при цьому зберегти ефективну цілісність могло її цукрове покриття та використання толуанського бальзаму. Ідея полягала в тому, щоб покрити ліки смолою, а потім цукром. Для насичення гранул медичних порошків, Бернард Фантус використовував розчин, що складався з толуолу, сахарину та спирту етилового. Він пропонував додавати сахарин задля зменшення будь-якого післясмаку таблетки.

«На жаль, однак, смакові рецептори багатьох дітей були настільки ображені рідкими ліками, що тепер вони відчувають відразу до будь-яких мікстур із ложки і відчайдушно пручатимуться навіть проти найприємніших на смак. Коли спостерігаєш за боротьбою пересічної дитини проти пересічних ліків, мимоволі замислюєшся, чи не завдає ця боротьба часом більше шкоди, ніж ліки можуть принести користі, і починаєш бажати, щоб ми мали інші способи введення препаратів малечі. Оскільки всі діти обожнюють солодощі, саме така форма видається для них найбільш бажаною».

Медичні цукерки , Бернард Фантус.

Медичні цукерки У 1915 році Фантус опублікував книгу під назвою «Медичні цукерки» (Candy Medication). У своїй книзі він писав про прагнення зробити солодкі таблетки загальнодоступними, надавши фармацевтам та лікарям своєрідний посібник.

Джерела:Fantus, Bernard. “Tabellæ Dulces, Sweet Tablets for Children’s Medication.” Journal of the American Pharmaceutical Association 3, no. 5 (May 1, 1914): 656–62.

Зміст

Історичний вступ Солодкі таблетки Використання солодких таблеток Виготовлення солодких таблеток Таблеткова машина Розробка формул для солодких таблеток Вибір смаку Маскування смаків Вибір кольору Формули для приготування солодких таблеток Формули для приготування серійного виробництва

У своїй книзі Фантус включає формули солодких таблеток для наступних діючих речовин ліків:

У 1918 році, через три роки після публікації книги «Медичні цукерки», Бернард Фантус опублікував статтю в журналі Американської фармацевтичної асоціації під назвою «Толуанський бальзам та цукрова глазур для маскування ліків»Fantus, Bernard. “Tolu and Sugar Coating in the Disguising of Medicines.” Journal of the American Pharmaceutical Association 7, no. 3 (March 1, 1918): 249–55. , в якій він вніс зміни до деяких своїх формул з книги.

Банк крові Протягом своєї кар'єри Бернард Фантус чітко усвідомлював необхідність наявності доступу до крові для переливання та її нестачу, яка існувала на той час. Переливання крові зазвичай проводили лише безпосередньо від донора пацієнту і, як правило, не використовували для лікування невідкладних травм. Бернард Фантус познайомився з ідеєю зберігання крові під час Іспанської революції. Він усвідомив, що це дає безліч можливостей та величезну кількість збережених життів, особливо під час війни. З інформації, яку він отримав з публікацій іноземних вчених, Фантус дізнався, що зберігання крові – це досить простий процес, і що створення лабораторії для неї у Сполучених Штатах не буде складною. З цього моменту він поставив собі мету створити лабораторію, де можна було зберігати кров. Його доньці Рут приписують винахід терміну « банк крові» – фрази, яку Фантус охоче прийняв, оскільки кожен у суспільстві знає, як працює банк, і процес зберігання крові був по суті аналогічним. Друга світова війна спонукала науковця, оскільки він хотів використовувати кров людей із США, щоб врятувати життя американських солдатів за кордоном. Він роками працював у лабораторії, вдосконалюючи методи переливання крові.

Коли Бернард Фантус отримав дозвіл на створення банку крові, він поширив інформацію про нього в установі та отримав відповідну кімнату в лікарні округу Кук. Він призначив доктора Елізабет Шермер відповідальною за лабораторію. Банк крові офіційно відкрився 15 березня 1937 року.

Членство

Американська медична асоціація Американська асоціація фармацевтів Американська асоціація сприяння розвитку науки Американський коледж лікарів Чиказьке товариство внутрішньої медицини Національний формуляр Американська асоціація громадського здоров'я Праці

Статті

Посилання