Річард Лоуер ( – 17 січня 1691) був англійським лікарем. Значно вплинув на розвиток медицини . Його найбільше шанують за його новаторську роботу з переливання крові та дослідження функцій серцево-судинної системи та роботи легень, про що він написав у своїй книзі «Трактат про серце» .
Життєпис
Навчання Річард Лоуер народився в Сент-Тьюді, Корнуолл. Здобув середню освіту в Вестмінстерській школі, де познайомився з майбутнім філософом Джоном Локком. Потім продовжив навчання в Крайст-Черч в Оксфорді, де він познайомився з анатомом та фізіологом Томасом Віллісом.
Дослідження Він поїхав за Віллісом до Лондона, де проводив анатомічні дослідження. Деякі дослідження вчений проводив у партнерстві з натуралістом Робертом Гуком. Його головною працею став «Трактат про серце» 1669 року. Праця присвячена опису роботи серця та легень.Річард Лоуер також експериментував з переливанням крові.
Лоуер був частиною неформальної дослідницької групи, яка проводила лабораторні експерименти в Оксфордському університеті під час періоду Міжцарів'я . Він був першопрохідцем і новатором експериментальної фізіології. Річард Лоуер був студентом-медиком у професора природничої філософії Вілліса. Коли дослідник отримав ступінь доктора медицини в 1665 році, продовжив співпрацю із професором у питаннях дослідженні нервової системи. Згодом він розпочав власні дослідження роботи серця. Він простежив шлях кровообігу, коли кров рухається через легені, і таким чином дізнався, що кров змінюється під впливом повітря. Лоуер першим спостерігав різницю в артеріальній та венозній крові.
Переливання крові Ідея переливання крові виникла в Парижі. Французький чернець, Дом Робер де Габе, описав принцип переливання на засіданні Французької академії наук у липні 1658 року. Річард Лоуер показав, що кров можна переливати від тварини до тварини, і здійснив перше переливання двом собакам (лютий 1665 року). Натхненний роботою Лоуера, французький лікар Жан-Батист Дені здійснив перше задокументоване переливання крові від тварини людині (ксенотрансфузію) 15-річному пацієнту чоловічої статі , а незабаром після цього самому Лоуеру. У листопаді 1667 року Річард Лоуер співпрацював з Едмундом Кінгом, ще одним учнем професора Вілліса. Вони хотіли перелити кров вівці психічно хворому чоловікові. Лоуер був зацікавлений у розвитку науки і вважав, що людині можна допомогти або вливанням свіжої крові, або видаленням старої крові. Було важко знайти людей, які погодилися б на переливання крові, але ексцентричний вчений Артур Кога дав згоду. Процедуру провели перед Королівським товариством 23 листопада 1667 року. Переливання крові здобуло певну популярність у Франції та Італії, але через виникнення медичних та богословських дебатів, ця практика стала забороненою. 10 січня 1670 року французький парламент заборонив переливання крові, і англійський парламент послідував їх прикладу.
Інші дослідження та праці Річард Лоуер вивчав артеріальне коло біля основи мозку, назване колом Вілліса на честь свого викладача. Він хотів побачити, чи продовжуватиме кров текти через голову, якщо перев'язати три з чотирьох артерій, що постачають кров до голови.
Він також хотів зрозуміти, як утворюється спинномозкова рідина та яким чином вона циркулює. Ці експерименти призвели до вивчення захворювання гідроцефалії, при якому рідина накопичується в порожнинах мозку. За часів Річарда Лоуера вважалося, що катар (запалення слизових оболонок), може бути спричинений просочуванням рідини з мозку в ніс. Книга Лоуера «De Catarrhis» має історичне значення, оскільки це була перша наукова спроба лікаря спростувати добре відому тогочасну доктрину (теорію про те, що носові виділення є надлишком з мозку) за допомогою наукового експерименту.
Лоуер видав багатотомну працю(8 томів)«Diatribae T. Willisii de Febribus Vindicatio», як захист доктора Вілліса та його вчення про лихоманку. Відповідно до свого інтересу до системи кровообігу, Річард Лоуер продовжив писати «Tractatus de Corde» («Трактат про серце»), в якому описав м'язові волокна серця, метод перев'язування вен для виникнення набряку, згортання крові в серці, рух травних соків та інші фізіологічні теми. Він представив свій «Tractatus de Corde» Королівському товариству в 1669 році.
Професор Вілліс помер у 1675 році, і Лоуер був зайнятий власною медичною практикою. Він піклувався про короля Карла II під час його останньої хвороби у 1685 році. Коли Яків II зійшов на престол, Річард Лоуер перестав працювати придворним лікарем через свої антикатолицькі та вігівські настрої. Однак консультував час вагітності жінку, яка до нього зверталася за порадою та, що згодом зійшла на престол як королева Анна.
Річард Лоуер помер у Лондоні від лихоманки в 1691 році.
Див. також Сфігмограф Вільям Геберден Жан-Ніколя Корвізар Посилання
Зовнішні посилання Works by Richard Lower at Open Library