Парк Миру (, ) — невеликий громадський парк, розташований навпроти собору Крайст-Черч на розі вулиць Ніколас-стріт і Крайстчерч-плейс у районі Лібертіс в Дубліні (Ірландія).
Історія Парк розташований на місці старої дублінської будівлі Толсел (), важливої споруди, яка з часів норманського вторгнення в Ірландію і до свого знесення близько 1809 року поєднувала функції міської зали, ратуші, суду та в'язниці.У будівлі Толсел проводилися різні заходи, зокрема торгова біржа та засідання міського суду, де виносилися вироки за злочини, менш тяжкі, ніж убивство. Ці покарання включали шмагання батогом під час перевезення засуджених на кінному візку від Скіннерс-Роу (сучасна Крайстчерч-плейс) до розташованого неподалік Коледж-Грін. Як альтернативу, засуджених могли піддати тавруванню чи публічному шмаганню та/або виставити біля ганебного стовпа перед будівлею. Ці покарання припинилися до кінця 1700-х роківЧастина руїн церкви Святого Миколая (Сент-Ніколас-Візін) збереглася на південний захід від парку.
Створений наприкінці 1980-х років як «затоплений сад» (нижче рівня вулиці) з метою зменшення шуму від жвавого перехрестя, на якому він розташований, парк у 1988 році був присвячений прагненню Республіки Ірландія до миру на тлі конфлікту в Північній Ірландії. Парк вимощений каменем із графства Клер, відомим як лісканнорський плитняк, що «характеризується слідами невідомих організмів».
У 2009—2010 роках було прийнято рішення закрити парк на невизначений термін через скупчення безпритульних і маргінальних груп та антисоціальну поведінку, після чого він залишався закритим протягом майже 10 років.
До реконструкції 2019 року головними пам'ятками парку були бронзова скульптура «Древо життя», фонтан, а також викарбувані на поверхнях цитати ірландських поетів В. Б. Єйтса та Патріка Каванаха. Бронзове «Древо життя» початково встановили в саду до святкування тисячоліття Дубліна, яке відзначали в місті у 1988 році (серед інших пам'ятних заходів того року було встановлення статуї Моллі Малоун на Графтон-стрит). Перед парком стоїть скульптурна композиція «Дитина тисячоліття», що складається з трьох бронзових статуй дітей, які граються. Її автором є Джон Біген, а відкрила пам'ятник Президент Ірландії Мері Мак-Аліс у листопаді 2000 року на честь «Дітей нового тисячоліття».
Реконструкція У межах «Стратегії озеленення району Лібертіс» Міської ради Дубліна у 2010-х роках парк було визначено як об'єкт для реконструкції. У липні 2018 року компанія «Dermot Foley Landscape Architects» отримала від міської ради замовлення на відродження парку та його перетворення на меморіальний простір. До початку реставрації парк багато років залишався закритим, а елементи його попереднього дизайну були пошкоджені. Під час робіт у парку встановили меморіал «Фландрські поля», а також висадили трав'янисті ґрунтопокривні рослини, калину Фаррера (Viburnum farreri) та вишню єдоенську (Prunus × yedoensis).
Після того, як парк був закритий для відвідувачів майже на десятиліття через антисоціальну поведінку (зокрема розпивання алкогольних напоїв у громадських місцях та вживання наркотиків), він знову відкрився 26 червня 2019 року після завершення проєкту реконструкції та створення меморіалу «Фландрські поля». Рівень оновленого саду підняли та обладнали пандусом, що зробило його повністю інклюзивним та доступним для маломобільних груп населення. Міська рада Дубліна заявила, що мета меморіалу — «об'єднати людей для роздумів про війну і мир, про жертви і страждання, про терпимість і надію, про прощення і примирення».
Меморіал «Фландрські поля» 30 квітня 2019 року в парку було відкрито меморіал усім жителям острова Ірландія, які загинули на полях Фландрії під час Першої світової війни. На честь цієї події відбулася церемонія, організована спільно Міською радою Дубліна та урядом Фландрії (Бельгія). Землю з Фландрії змішали з ірландською землею з усіх чотирьох історичних провінцій та помістили в коло з обробленого піскоструминним способом лейнстерського граніту. Це коло повторює кругову форму даху військового меморіалу Мененські ворота в Іпрі (Бельгія). Меморіал вкрили трав'яним покривом і прикрасили віршами ірландського військового поета Френсіса Ледвіджа. Навколо меморіалу встановили лави з бельгійського блакитного каменю з викарбуваними гербами Лейнстера, Мюнстера, Ольстера та Коннахта.
Дискусії На засіданні підкомітету з пам'ятних заходів Міської ради Дубліна в січні 2018 року, де членам комітету представили доповідь про пропозицію включити ірландську землю до меморіалу Фландрських полів у Парку миру, чотири члени комітету виступили проти цього проєкту. Раніше члени ради, зокрема колишній лорд-мер Міхеал Мак Доннха та тогочасний лорд-мер Ніал Рінг, стверджували, що розміщення військового меморіалу в «саду миру» або парку є недоречним. На засіданні в лютому 2018 року розглядався альтернативний варіант розміщення меморіалу у Військово-меморіальних садах Айлендбріджа, але зрештою цю пропозицію відхилили.
Вибір 1988 року як року святкування тисячоліття заснування міста Дубліна також не обійшовся без дискусій.
Посилання
Джерела