Маргарит — це збірка слів (гомілій) Йоанна Златоуста або приписуваних йому творів доволі стабільного складу, яка включала переважно 30 слів (бесід) Йоанна Златоуста полемічно-богословського і морально-практичного типів, об'єднаних у кілька тематичних блоків. Назва «Маргарит» походить від грецького «Μαργαρίται», що перекладається як «перли», «перлини».
«Маргарит» Йоанна Златоуста, надрукований в Острозі в друкарні В. К. Острозького у липні 1595 р., належить до визначних пам'яток українського книговидання.
Йоанн Златоуст вважається найпопулярнішим серед отців церкви і за кількістю збережених творів й їхніх перекладів, і за шанованістю й авторитетністю. Острозьке видання «Маргариту» 1595 р. стало першою публікацією творів класичних християнських авторів на українських теренах.
Зміст видання Видання 1595 р. складається із двох частин й містить 44 слова, з них шість «О непостижимом» проти аноміїв, шість — на іудеїв, шість — про серафимів, п'ять — про багатого і Лазаря; три слова про Давида та Саула й чотири — про Йова, а також ще 14 додаткових слів. Збірка відома в грецькій традиції і в слов'янських перекладах, найдавніші з них належать ХІV ст.
У острозькому виданні є вказівка на підготовку його до друку «ВА» — очевидно, Василієм Суразьким Малюшицьким. У видання використано шрифти й елементи художнього оформлення з вільнюської друкарні П. Мстиславця, Зарецьких і Мамоничів, проте невідомо, як вони попрапили до Острога.
Щодо походження рукопису, опублікованого в Острозі, чітких відомостей немає. Дослідники схиляються до думки, що для видання були використані європейські видання творів Златоуста латинською та грецькою мовою й переклади з них, виконані Артемієм або членами Миляновицького гуртка А. Курбського. Проте питання про дотичність до виданих друком в Острозі текстів А. Курбського і його співпрацівників залишається дискусійним.
Склад, поліграфічні і художні особливості друку Книга містить 546 аркушів формату у четвірку, організованих у 137 чотириаркушних зошитів. Формула видання виглядає таким чином , 330, , 203, арк. Розпочинається видання з титульного аркуша із зазначенням назви й друкарні «Книга иже въ св[я]тых отца нашего Іоанна Златоустаго, архыеп[и]с[ко]па Костентина града, Маргаритъ г[лаго]лемаа. З друкарнЪ острозкое выдана есть».
На його звороті розміщено герб фундатора і власника друкарні В. К. Острозького з підписом. На початку книги подано передмову від видавців й зміст книги, в кінці — коротку післямову, в якій зазначено друк книги «въ б[о]госп[а]саемом градЪ ОстрозЪ», й час публікації — за новим стилем 16 липня 1595 р.
Прикрашено видання ілюстраціями-заставками (7 з 4 дошок), кінцівками (2 з однієї дошки), чисельними літерами-ініціалами ломбардного типу й виливними прикрасами. Титул оздоблено рамкою з виливних прикрас. Назви розділів оформлено в'яззю. Застосовано друк у дві фарби. Використано три види шрифтів розміром 60, 84 і 112 мм.
До сьогодні збереглося більше 80 примірників видання. В Україні примірники є у збірках бібліотек і музеїв Києва, Львова, Харкова (Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського, Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого, Національна історична бібліотека України, Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Львівська національна бібліотека України ім. В. Стефаника, Львівський національний музей ім. А. Шептицького, Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка, Науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В. Каразіна). Також примірники представлені у Великобританії, США, Польщі, Литві, Сербії, Білорусі та ін. країнах.
Перевидання Острозький друк мав вплив на подальше розповсюдження творів Йоанна Златоуста серед православних. «Маргарит» передруковувався впродовж ХVІІ–ХVІІІ ст. у Москві та Варшаві.
Примітки
Література Гусева А. А. Издания кирилловского шрифта второй половины ХVI в.: Св. кат. : В 2-х кн. Москва, 2003. С. 910—913. № 132. Запаско Я. П., Ісаєвич Я. Д. Пам'ятки книжкового мистецтва: каталог стародруків, виданих на Україні : 1574—1800. Кн. 1. Львів, 1981. С. 31. № 32.
Посилання Повнотекстова електронна копія Маргарита Йоанна Златоуста (1595).