Факульте́т археоло́гії Варша́вського університе́ту (, WAUW) — факультет Варшавського університету, заснований 1 вересня 2020 року шляхом реорганізації Інституту археології, який раніше входив до складу ліквідованого історичного факультету. Факультет розташовується в будівлі колишньої Головної школи у Варшаві. Це найбільша археологічна установа в Польщі, яка складається з 17 кафедр і 7 лабораторій зі штатом близько 100 співробітників. Факультет здійснює підготовку понад 1500 студентів у різних галузях сучасної археології та суміжних наук за такими напрямами, як Стародавній Єгипет, Стародавня Америка, Класична археологія та Стародавній Близький Схід. Програма з археології у Варшавському університеті посідає місце між 51-м і 100-м у світовому рейтингу університетів Quacquarelli Symonds (QS).

Археологічні дослідження та головні відкриття

Археологи з факультету археології Варшавського університету проводили археологічні дослідження на численних пам'ятках у Польщі, Єгипті, Судані, Сирії, Болгарії, Україні, Данії, Сицилії, Греції, Лівії, Омані, Кувейті, Туркменістані, Узбекистані, Вірменії, Грузії, Перу та Ель-Сальвадорі.

Найважливіші відкриття: Європа Нова (фортеця) Єгиптологія Поминальний храм Хатшепсут (спільно з Польський центр середземноморської археології Варшавського університету) Християнський собор у Фарасі (Судан) Західна Саккара — некрополь, прилеглий до піраміди Джосера. Телль-Атріб Археологія Близького Сходу Пальміра Телль-АрбідSmogorzewska, Anna, "The final stage of ninevite 5 pottery: morphological types, technology and diachronic analysis from Tell Arbid (north-east Syria)", Iraq, vol. 78, pp. 175–214, 2016Piotr Bielinski, "Preliminary Report on the First Season of Syro-Polish Excavations on Tell Arbid", Polish Archaeology in the Mediterranean, vol. 8, pp. 203–211, 1996Piotr Bielinski, "Tell Arbid: The fourth season", Polish Archaeology in the Mediterranean, vol. 11, pp. 273–284, 1999Piotr Bielinski, "Tell Arbid: The ninth season of Syrian-Polish excavations. Preliminary report", Polish Archaeology in the Mediterranean, vol. 16, pp. 475–489, 2004Piotr Bielinski, "Report on the Syrian-Polish Explorations in 2005. The Tenth Season", PAM XVII, Reports 2005, pp. 451–471, 2007 Птолемаїда Киренська Телль-КарамельR.F. Mazurowski, Tell Qaramel: Preliminary report on the first season, 1999. Polish Archaeology in the Mediterranean, 11, 285–296 Південна Америка Ель-Кастільйо-де-Уармей

Відомі археологи Єгиптологія: Казимир Міхаловський, Тадеуш Анджеєвський, Анджей Нівінський, Ева Віпшицька, Кароль Мислівець, Адам Лукашевич Археологія Близького Сходу: Казимир Міхаловський, Пйотр Бєлінський, Барбара Каїм Європейська археологія: Еразм Маєвський, Влодзімеж Антоневич, Зофія Подковінська, Стефан Кароль Козловський, Ришард Мазуровський Південна Америка: Маріуш Зюлковський Антропологія: Анджей Вєрцинський

Історія 1816—1918 (Початок археології у Варшавському університеті) Початок археологічних досліджень у Варшавському університеті пов'язаний зі створенням Нумізматичного кабінету () у 1816 році та Кабінету античних старожитностей () у 1826 році при тодішньому Королівському Варшавському університеті (1816—1831). У 1877 році ці колекції були об'єднані.

Попри відсутність офіційного археологічного інституту, у Варшаві та при університеті працював ряд археологів та антикварів, які відіграли важливу роль у становленні польської археології: Еразм Маєвський, Казимир Столигво, Стефан Круковський, Леон Козловський, Людвік Савицький та Маріан Гіннер.

1918—1975 Перша кафедра (первісної археології) була створена в 1919 році в палаці Сташиця, її очолив Еразм Маєвський. Після його смерті у 1920 році наступником став Влодзімеж Антоневич — декан історичного факультету в 1934/35 роках та ректор Варшавського університету в 1936/37 роках. У 1931 році було створено кафедру класичної археології під керівництвом польського єгиптолога Казимира Міхаловського. Протягом наступних років створювалися нові кафедри та відділи, зокрема кафедра слов'янської археології, кафедра археології античності, кафедра давньої археології (пізніше перетворена на кафедру первісної та ранньосередньовічної археології) та кафедра антропології. Однією з найбільших була кафедра первісної та ранньосередньовічної археології, де в 1967/1968 навчальному році навчалося 70 студентів.

Після Влодзімєжа Антоневича кафедру очолювали Зофія Вартоловська та Вітольд Гензель. На початку 1960-х років серед найвидатніших співробітників були Казимир Міхаловський, Зофія Подковінська, Збігнєв Сохацький, Броніслава Хоментовська, Марія Міськевич, Анджей Кемпістий, Єжи Гонсовський, Анджей Вєрцинський, Стефан Кароль Козловський та Яніна Розен-Пшеворська.

Археологія у Варшавському університеті стала відомою завдяки існуванню «варшавської школи» у слов'янській археології (Вітольд Гензель, Влодзімєж Антоневич) та середземноморській археології (Казимир Міхаловський).

1975—2020 (Інститут археології) У 1975 році кафедри первісної та ранньосередньовічної археології, папірології та середземноморської археології були об'єднані в Інститут археології у складі історичного факультету Варшавського університету, першим директором якого став Вальдемар Хмельовський. Спочатку інститут складався з трьох відділів, які згодом були розділені на сім секцій. Згодом колишня антропологічна лабораторія при кафедрі первісної археології (1960—1976) була перетворена на кафедру історичної антропології.

Інститут мав таку структуру: кафедра первісної археології (під керівництвом Стефана Кароль Козловського), кафедра археології стародавньої Європи (Єжи Окулич), кафедра ранньосередньовічної археології (Зофія Вартоловська), кафедра археології стародавньої Греції та Риму (Анна Садурська), кафедра археології Близького Сходу (Міхал Гавліковський), кафедра папірології (Анна Свідеркувна) та кафедра історичної антропології (Анджей Вєрцинський). Поряд з інститутом діяла Кафедра археологічних досліджень польського середньовіччя Варшавської політехніки та Варшавського університету під керівництвом Зофії Вартоловської. Пізніше цей підрозділ було перетворено на кафедру археологічних розкопок Інституту археології на чолі з Ришардом Мазуровським.

До кінця 1980-х років Варшавський університет підготував понад 500 студентів-археологів (найбільший показник у Польщі на той час), більшість із яких навчалися в Інституті археології. Переважна більшість студентів спеціалізувалися на кам'яній добі, неоліті, латенському та римському періодах, середньовічній археології, а також середземноморській археології (археологія Греції, римська археологія, єгиптологія). На початку 1990-х років Александер Бурше та Томаш Мікоцький сприяли подальшому активному розвитку інституту шляхом розширення дидактичної програми та вдосконалення управління закладом.

На початку 2000-х років інститут приймав близько 150 студентів на перший курс бакалаврату та 240 на перший курс магістратури з археології. Попри помітне скорочення кількості студентів у наступному десятилітті, інститут залишався провідним закладом з викладання археології в Польщі. У 2019 році на бакалаврат з археології в інституті подали заяви 101 абітурієнт, на магістратуру — 43.

На початку 2010-х років навчальний процес поповнився підводною археологією, а з 2012 року — повним вступним курсом «Географічні інформаційні системи для археологів», який згодом був розширений до поглибленого рівня.

У 2020 році Інститут археології було реорганізовано у Факультет археології під керівництвом Бартоша Контного.

Організаційна структура Кафедри Кафедра класичної археології Кафедра епіграфіки та папірології Кафедра егейської археології та текстилю Кафедра археології Єгипту та Нубії Кафедра археології Америк Кафедра Барбарикуму та римської провінційної археології Кафедра біоархеології Кафедра середньовічної та ранньомодерної археології Кафедра нумізматики та музеєзнавства Секція EuroWeb (Європа крізь текстиль) Кафедра кам'яної доби

Лабораторії Лабораторія консервації археологічних знахідок Лабораторія моделювання та цифрової документації Лабораторія неінвазивних методів дослідження Лабораторія підводної археології Лабораторія археології образів та символіки світла Лабораторія тихоокеанської та далекосхідної археології

Наукові періодичні видання «Światowit» — видається з 1899 року «Światowit», додаткові випуски «Bioarchaeology of the Near East» — видається з 2007 року «Studia Archaeologica Sudauica» — видається з 2017 року «Studia i Materiały Archeologiczne» — видається з 1980 року «Studia i Materiały do Badań nad Neolitem i Wczesną Epoką Brązu na Mazowszu i Podlasiu» — видається з 2011 року «Archeo UW» — видається з 2013 року

Інтернет-видання Archeowieści.pl — діє з квітня 2021 року

Примітки