Сербін Всеволод Васильович (27 вересня 1923, Краматорськ — 3 жовтня 1988, Краматорськ) — український театральний художник-декоратор, живописець, графік, педагог. Багаторічний оформлювач народних і аматорських театрів Краматорська, автор численних театральних декорацій, живописних і графічних творів. Біографія Народився 27 вересня 1923 року в Краматорську в родині інженера Василя Дмитровича Сербіна (1898—1943) та Марії Трохимівни Сербіної (до шлюбу — Олійник; 1899—1991).
У 1940—1941 роках навчався на театрально-декоративному факультеті Ростовського художнього училища. Навчання було перерване Другою світовою війною.
У 1942 році потрапив у німецький полон, де перебував до завершення війни. Після визволення союзними військами у 1945 році повернувся до СРСР. Як колишній військовополонений, тривалий час перебував під адміністративними та суспільними обмеженнями, характерними для радянської системи того часу.
Творчу діяльність розпочав у 1945 році в Краматорську. Його дебютом як театрального художника стало оформлення сцен із драми «Борис Годунов» Олександра Пушкіна, поставлених у Палаці культури імені Леніна.
Помер 3 жовтня 1988 року в Краматорську від серцевої недостатності. Похований на міському кладовищі Краматорська. Творча діяльність Майже сорок два роки працював театральним художником, оформлювачем народних та аматорських театрів Краматорська. Співпрацював із драматичним колективом Палацу культури імені Олександра Пушкіна, народними театрами «Данко» та «Сучасник», дитячим театром «Іскорка» та іншими творчими колективами міста https://www-mdd.calameo.com/read/0028742817750d2262851.
За різними даними, оформив від 80 до 100 театральних постановок. Працював у різних художніх стилях, створюючи сценографію відповідно до драматургічного задуму вистави.
Співпрацював із режисерами Володимиром Волошановичем, Іваном Кандибою, Миколою Сілаєвим, Володимиром Пастернаком, Валентиною Старцевою, Тамарою Росик, Миколою Коваленком та Іваном Войтюком.
Оформлені ним вистави неодноразово відзначалися на обласних, республіканських і всесоюзних оглядах та фестивалях. Серед найвідоміших робіт — сценографія до вистав:
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського;
«Ревізор» Миколи Гоголя;
«Сорочинський ярмарок» Миколи Гоголя;
«Назар Стодоля» Тараса Шевченка https://www-mdd.facebook.com/groups/412552806144872/search/?q=%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D0%BD;
«Не судилося» Михайла Старицького;
«Любов Ярова» Костянтина Треньова;
«Кров людська — не водиця» Михайла Стельмаха;
«Одолень-трава» Валентини Любимової;
«Вовки та вівці» Олександра Островського. Живопис і графіка Поряд із театральною діяльністю займався станковим живописом і графікою. У його творчості важливе місце посідали філософські роздуми про взаємозв'язок людини й природи, історичну пам'ять та родинне коріння.
Серед відомих творів:
«Дзвони» https://www-mdd.facebook.com/photo?fbid=122135798354923508&set=gm.1767996953823851&idorvanity=667036723919885;
«Ранок у горах» (1985)
«Одного разу восени на корабельній...»
«Бетховен. Третя Патетична» Педагогічна діяльність Поєднував творчу роботу з викладацькою діяльністю. У 1969—1982 роках керував студіями образотворчого мистецтва Палацу культури і техніки Новокраматорського машинобудівного заводу, а також працював зі студійцями Краматорського художнього музею. Серед його учнів:
Олена Кулик — живописиця, членкиня Національної спілки художників України.
Валентина Радомська — викладачка Краматорського фахового коледжу технологій та дизайну.
Сергій Друзяка — художник.
Сергій Литвинов — художник.
Виставки Брав участь у художніх виставках у Краматорську, Харкові та Львові.
Персональні виставки:
1983 — персональна виставка в Краматорському художньому музеї;
1988 — посмертна персональна виставка в Краматорському художньому музеї.
Збереження творчої спадщини Твори Всеволода Сербіна зберігаються у фондах Краматорського художнього музею, Музею історії міста Краматорська, а також у музейних зібраннях Києва, Львова, Сімферополя та інших міст.
Після смерті художника частину його творчої спадщини було передано до Краматорського художнього музею його родиною. Родина Дружина — Ніна Матвіївна Сербіна (до шлюбу Файнгор; 1922—2017), інженер-економіст.
Син — Володимир Всеволодович Сербін (нар. 1952), працював на керівних посадах у КЗВВ.
Сестра — Людмила Василівна Коваль (1928—1993), бухгалтер.
Шурин — Сергій Іванович Коваль (1928—1996), інженер-металург, кандидат технічних наук. Примітки
Література
Зеленська Л. Театр — любов моя. Матеріали Краматорського художнього музею. Матеріали Музею історії міста Краматорська.
Посилання Профіль твору «Ранок у горах» у Музейному фонді України. Профіль твору «Одного разу восени на корабельній...» у Музейному фонді України. Профіль твору «Бетховен. Третя Патетична» у Музейному фонді України.