Франческо Йоеле (; 22 січня 1893, Лонгобукко, Калабрія — 1 липня 1928, Бруклін, Нью-Йорк) — американський гангстер італійського походження, відомий під ім'ям Френкі Єль ( або ). Один із найвпливовіших мафіозі Нью-Йорка в період сухого закону, засновник однієї з перших сучасних мафіозних організацій у Брукліні та другий кримінальний наставник Аль Капоне після Джонні Торріо. Вважається одним із піонерів організованої злочинності нового типу, яка будувалася не лише на етнічних зв'язках, а й на ділових інтересахCritchley p. 162Bonanno p. 87Capeci p. 34.

Біографія Ранні роки

Франческо Йоеле народився 22 січня 1893 року в містечку Лонгобукко в Калабрії на півдні Італії в родині Доменіко та Ізабелли Йоеле. Близько 1900 року родина емігрувала до США та оселилася в Нью-Йорку.

У підлітковому віці Йоеле познайомився з Джонні Торріо, який залучив його до діяльності банди П'яти кутів (). Саме Торріо став його наставником у злочинному світі. Після від'їзду Торріо до Чикаго у 1909 році Франческо американізував своє прізвище та став відомим як Френкі Єль. Попри невисокий зріст і кремезну статуру, він мав репутацію небезпечного бійця та вуличного грабіжникаSchoenberg, p. 32.

У 1910 році Єль разом із товаришем жорстоко побив кількох відвідувачів більярдної в Коні-Айленді. Одним із перших його арештів стало затримання за підозрою у вбивстві в 1912 роціSchoenberg p. 28.

Формування злочинної імперії

На відміну від багатьох гангстерів свого часу, Єль насамперед розглядав кримінальний бізнес як підприємництво. На початку кар'єри він займався рекетом, поступово встановивши контроль над системою доставки льоду в Брукліні. Підприємці були змушені платити за «захист», а конкуренти усувалися через монополізацію ринкуSchoenberg, p. 28.

У 1917 році Єль відкрив бар Harvard Inn у Коні-Айленді. Саме там працював молодий охоронець Аль Капоне, який під час бійки з Френком Галлуччо отримав свої знамениті шрами на обличчі. Після двох років роботи на Єля Капоне був відправлений до Чикаго, де приєднався до організації ТорріоSchoenberg, pp. 28–34.

Банда Єля займалася рекетом, вимаганням у стилі «Чорної руки», проституцією, контролем поставок продуктів харчування, доставкою льоду, бутлегерством, профспілковим рекетом та іншим. Його організація стала однією з перших мафіозних «сімей» нового типу, яка приймала вихідців із різних регіонів Італії та співпрацювала з представниками інших етнічних злочинних груп. Серед людей, які працювали під його керівництвом, були Джо Адоніс, Ентоні Карфано та Альберт Анастазія. Особистим кілером Єля був Віллі Альтьєрі, відомий як «Два ножі» ()Downey pp. 118–123.

У травні 1920 року Єль прибув до Чикаго на прохання Торріо та Капоне. За найпоширенішою версією, саме він убив Джима Колосімо, одного з найвпливовіших кримінальних босів ЧикагоSchoenberg, pp. 62–66. Колосімо виступав проти участі своєї організації в бутлегерстві та заважав майбутнім прибуткам Торріо і Капоне. Хоча поліція підозрювала Єля, офіційних звинувачень йому так і не висунулиSchoenberg, pp. 62–65.

Упродовж 1920-х років на Єля було здійснено кілька замахівDowney, pp. 124–34. У лютому 1921 року його автомобіль потрапив у засідку на Мангеттені. Один охоронець загинув, другий був поранений, а сам Єль отримав важке поранення легені. У липні того ж року нападники обстріляли автомобіль, у якому перебували він та його брат Анджело. Ще один замах стався в липні 1923 року, коли кілери помилково вбили його водія Френка Форте, сплутавши його з босомDowney, pp. 119–21.

У листопаді 1924 року Єль знову прибув до Чикаго, щоб допомогти Торріо та Капоне усунути небезпечного суперника, Діна О'Беніон. 10 листопада 1924 року Єль разом із Джоном Скалізем та Альберт Ансельмі увійшли до квіткового магазину Schofield's Flower Shop у Чикаго. Під час рукостискання Єль утримував О'Беніона, поки його спільники відкрили вогонь. Поліція заарештувала Єля, однак через алібі була змушена його відпуститиSchoenberg, pp. 116–20.

Розрив із Капоне і вбивство

До середини 1920-х років Єль став одним із найвпливовіших мафіозі Нью-Йорка. Він був головним постачальником канадського віскі для Капоне, але між колишніми союзниками почали виникати конфлікти. Капоне запідозрив, що люди Єля перехоплюють вантажі алкоголю, призначені для Чикаго. Після вбивства агента Капоне Джеймса ДеАмато відносини між ними остаточно зруйнувалисяDowney, p. 122.

1 липня 1928 року Єль перебував у своєму клубі Sunrise Club у Брукліні, коли отримав телефонний дзвінок із повідомленням про нібито небезпеку для його дружини. Він негайно сів у свій броньований автомобіль Lincoln Coupe і вирушив додому. На Нью-Утрехт-авеню його почав переслідувати автомобіль Buick із чотирма озброєними нападниками. Хоча кузов Lincoln був броньованим, вікна не мали захисту. Нападники відкрили вогонь із рушниці та пістолетів-кулеметів Томпсона. Постріл із дробовика влучив Єлю в голову, а куля з пістолета-кулемета пробила мозок. Автомобіль утратив керування та врізався в житловий будинок. Вважається, що наказ на ліквідацію віддав Аль Капоне. Особу виконавців офіційно так і не встановили.

Похорон і спадщина

Похорон Френкі Єля став одним із найрозкішніших в історії американської мафії. У процесії взяли участь тисячі жителів Брукліна. Для перевезення квітів знадобилося 38 автомобілів, а жалобну колону супроводжували близько 250 лімузинів Cadillac. Єля поховали на кладовищі Холлі-кросс.

Вбивство Єля стало важливою подією в історії американської мафії. Його смерть прискорила процес концентрації влади в руках Массерії та стала одним із чинників, що призвели до початку Кастелламарської війни. Також саме його вбивство стало першим зафіксованим випадком використання пістолета-кулемета Томпсона в гангстерських війнах Нью-ЙоркаBalsamo-Carpozi p. 260.

Особисте життя

Після відкриття Harvard Inn Єль одружився з Марією Делапією. У подружжя народилися дві доньки — Роза та Ізабелла. Пізніше вони розлучилися, а в 1927 році він одружився вдруге — з Лусітою, від якої мав доньку АнджелінуSchoenberg, p. 28.

Єль славився елегантним стилем одягу, дорогими костюмами та великою кількістю діамантових прикрас. Один із журналістів назвав його «Бруклінським Бо Браммелом»Downey, p. 118. Водночас він часто допомагав бідним мешканцям району, за що отримав прізвисько «Принц приятелів» ().

У популярній культурі

Згадується у п'єсі Артура Міллера «Вид з мосту» (). Зображений у коміксі All True Detective Cases компанії Avon Comics (1954). У фільмі «Капоне» (1975) його зіграв Джон Кассаветіс. У телесеріалі «Недоторканні» (1959) роль Єля виконав Аль Руссо. У серіалі «Підпільна імперія» його зіграв Джозеф Ріккобене.

Примітки

Література

Посилання