«Ба́рс» — українська крилата ракета-дрон, розроблена приватними підприємствами оборонно-промислового комплексу України. Призначена для ураження стратегічних та військових об'єктів у глибокому тилу ворога.
Історія створення Вперше інформацію про існування нової розробки оприлюднили у квітні 2025 року під час виступу тодішнього міністра з питань стратегічних галузей промисловості Германа Сметаніна, який згадав «Барс» у переліку нових далекобійних засобів ураження разом із ракетами «Пекло», «Паляниця» та «Рута».
Виріб розроблено приватною компанією за концепцією «ракети-дрона» — гібридного засобу, що поєднує в собі характеристики дешевого безпілотного літального апарату та крилатої ракети. Оформлення зброї за документами як БпЛА дозволило суттєво спростити бюрократичні процедури та пришвидшити процес її допуску до експлуатації у Збройних силах України.
У травні 2025 року стало відомо, що Німеччина профінансує закупівлю далекобійного озброєння українського виробництва в межах пакета допомоги. На виробництво далекобійної зброї, серед якої зазначався і «Барс», було виділено близько 400 мільйонів євро. У червні 2026 року видання Politico повідомило про зацікавленість Міністерства оборони Німеччини у закупівлі крилатих ракет «Барс» та «Фламінго» як недорогого засобу стримування великої дальності. Вартість однієї ракети «Барс» оцінюється приблизно в 500 тисяч доларів, що становить близько п'ятої частини вартості американської крилатої ракети «Томагавк».
Станом на вересень 2026 року, за словами виробника, обсяг виробництва становив понад 2000 одиниць на місяць.
Характеристики «Барс» побудований за класичною аеродинамічною схемою середньоплана з розмахом крила близько 2 метрів та має двоплощинне оперення в хвостовій частині. Фюзеляж виготовлений із композитних матеріалів та складається з мінімальної кількості деталей, що дозволяє суттєво спростити, прискорити та здешевити процес серійного складання. Малогабаритний турбореактивний двигун розміщений зверху над фюзеляжем. Це конструктивне рішення дозволяє за потреби відносно легко змінювати виробників та постачальників двигунів без перепроєктування всього фюзеляжу. Запуск здійснюється з наземної пускової установки за допомогою невеликого твердопаливного прискорювача. Твердопаливний прискорювач працює протягом кількох секунд, забезпечуючи виробу початковий імпульс та висоту, необхідні для старту маршового турбореактивного двигуна, після чого прискорювач відокремлюється. Дальність польоту становить близько 700–800 км, що дозволяє класифікувати виріб як ударний засіб середньої дальності (Middle Strike). Завдяки розумній системі навігації ракета здатна динамічно змінювати траєкторію польоту для обходу систем протиповітряної оборони противника. Швидкість польоту оцінюється в межах від 500–600 км/год до 800 км/год. Бойова частина вага бойової частини оцінюється від 50–60 кг до 100 кг у максимальному варіанті.
Бойове застосування Ракети «Барс» використовуються Силами оборони України під час повітряних кампаній, щоб завдавати скоординованих ударів по військових об'єктах у глибокому тилу РФ, а також на тимчасово окупованих територіях. За даними експертів, масштаб виробництва дозволяє здійснювати масовані запуски — зафіксовано випадки, коли одночасно по об'єктах противника випускали близько 100 одиниць «Барсів» за один наліт.
Восени 2025 року Збройні сили України офіційно почали повідомляти про бойову роботу «Барсів»: 13 листопада 2025 року: комплексним ударом із застосуванням вітчизняних ракет «Барс», «Фламінго» та безпілотників «Лютий» уражено «Морський нафтовий термінал» у Феодосії, стоянку гелікоптерів та склади БпЛА на аеродромі «Кіровське», радіолокаційну станцію ППО в районі Євпаторії, а також нафтобазу в районі Бердянська та пункти управління російських військ у Запорізькій області. 25 листопада 2025 року: зафіксовано спільне застосування ракет «Нептун» та «Барс» по важливих військових об'єктах. У Таганрозі уражено Авіаремонтний завод імені Берієва (на території якого перебували літаки ДРЛВ А-50, бомбардувальники Ту-95МС та експериментальний літак А-60) та підприємство «Атлант Аеро», що виробляє безпілотники. Також уражено нафтовий термінал «Шесхаріс» і пускову установку ЗРК С-400 у Новоросійську та нафтопереробний завод у Туапсе.
У ніч на 26 вересня 2026 року ВМС України спільно з Центром спеціальних операцій «Альфа» СБУ завдали удару по «Азовському оптико-механічному заводу» (АОМЗ) у Росії. Для атаки застосували крилаті ракети «Нептун», а також реактивні дрони «Рута», «Паляниця» та «Барс». Внаслідок атаки було пошкоджено п'ять виробничих цехів, залучених до виробництва ракет Х-101, Х-35У, Х-59/Х-69, а також балістичних ракет проміжної дальності «Орешник».
Примітки