Вологі ліси Журуа та Пурусу (ідентифікатор WWF: NT0133) — неотропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Амазонії на південному заході Бразилії.

Географія Екорегіон вологих лісів Журуа та Пурусу розташований в штаті Амазонас на заході Бразилії, на території Амазонської низовини. Він лежить на південь від Амазонки та охоплює територію між Амазонкою та Пурусом. Через центральну частину регіону протікає ще одна велика притока Амазонки, річка Журуа. Серед інших великих річок, що перетинають територію регіону, слід відзначити Жутаї, та . Вони отримують воду з тисяч невеликих струмків, щорічно розливаються та характеризуються численними меандрами та старицями. Оскільки річки регіону несуть велику кількість нерозчинених твердих речовин (як органічних, так і мінеральних), вода в них каламутна, а самі річки класифікуються як .

Рельєф регіону представлений пласкими низовинами, що лежать на висоті від 20 до 60 м над рівнем моря. З геологічної точки зору тут переважають м'які третинні осадові породи віком 2-5 мільйонів років. Ґрунти регіону представлені піщаними підзолами та гідроморфними глинистими ґрунтами. Як правило, вони кислі та містять небагато поживних речовин.

На захід від екорегіону поширені вологі ліси Південно-Західної Амазонії. У заплавах Амазонки і Пурусу поширені варзейські ліси Пурусу, які відділяють вологі ліси Журуа та Пурусу від вологих лісів Жапури, Солімойнсу та Негру та вологих лісів Солімойнсу та Жапури, поширених північніше, а також від вологих лісів Пурусу та Мадейри, поширених південніше. Ізольовані ділянки заболочених лісів, поширені в заплавах річок у внутрішній частині регіону, також є частиною екорегіону варзейських лісів Пурусу.

Клімат В межах екорегіону переважає екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середньорічна температура тут становить 26-27 °C. Середньорічна кількість опадів становить близько 2500 мм, однак у деяких районах вона може досягати 3500 мм. Щомісяця в регіоні випадає від 200 до 300 мм опадів, причому найменше опадів випадає у липні.

Флора Екорегіон майже повністю вкритий густими вічнозеленими вологими тропічними дощовими лісами. Лісовий намет в них, як правило, розташований на висоті 30 м над землею, а поодинокі емерджентні дерева, що підіймаються над лісовим наметом, можуть досягати 45 м заввишки. Подекуди зустрічаються ділянки лісу з більш розрідженим лісовим наметом та менш густим підліском. Дерева в регіоні, як правило, мають невеликий діаметр стовбура (менше 300 мм), і у дуже небагатьох з них товщина стовбура досягає 400-700 мм. Серед велетенських дерев, стовбури яких можуть досягати діаметра 2400 мм, слід відзначити (Allantoma decandra), (Osteophloeum platyspermum), (Pseudopiptadenia suaveolens), (Eschweilera ovata) та різні види (Brosimum spp.).

Більшість дерев у вологих лісах Журуа та Пурусу належать до типових для Амазонії родин Бобові (Fabaceae), Сапотові (Sapotaceae), Шовковицеві (Moraceae), Хрісобаланові (Chrysobalanaceae), Лаврові (Lauraceae) та Мускатникові (Myristicaceae). Серед характерних видів дерев, поширених в регіоні, слід відзначити (Eschweilera grandiflora), (Eschweilera coriacea), (Pouteria guianensis), (Vantanea guianensis), (Chrysophyllum sanguinolentum), (Licania apetala) та (Iryanthera ulei), а також кілька видів пальм, зокрема (Oenocarpus bataua), (Attalea maripa), звичайну тукуму (Astrocaryum vulgare) та ходячу сократею (Socratea exorrhiza). Басейн річки Журуа є західною межею поширення бразильських горіхів (Bertholletia excelsa), плоди яких високо цінуються.

Загалом флора екорегіону характеризується дуже високим різноманіттям. Поблизу міста на одному гектарі лісу може рости до 250 видів дерев. Особливо високе різноманіття спостерігається серед представників родини Сапотові (Sapotaceae), яких в регіоні налічується 60 видів. Також в екорегіоні зустрічається 15 промислово цінних видів дерев, однак їхня щільність невисока.

Фауна Фауна регіону також характеризується високим різноманіттям. Вона включає понад 170 видів ссавців та понад 550 видів птахів. Серед великих ссавців, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити південноамериканського тапіра (Tapirus terrestris), звичайного пекарі (Tayassu pecari), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), американську мазаму (Mazama americana), амазонійську мазаму (Mazama nemorivaga), (Ateles chamek), гігантську видру (Pteronura brasiliensis), велику капібару (Hydrochoeris hydrochaeris), бурогорлого лінивця (Bradypus variegatus) та (Choloepus didactylus), а також пуму (Puma concolor) та ягуара (Panthera onca), найбільших хижаків Амазонії. У річках регіону зустрічаються амазонські річкові дельфіни (Inia geoffrensis), прісноводні дельфіни тукуші (Sotalia fluviatilis) та амазонські ламантини (Trichechus inunguis).

Серед менших ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити звичайну шерстисту мавпу (Lagothrix lagothricha), (Aotus nigriceps), (Sapajus apella), (Cebus unicolor), (Leontocebus fuscicollis), (Cebuella niveiventris), (Saimiri boliviensis), оцелота (Leopardus pardalis), маргая (Leopardus wiedii), ягуарунді (Herpailurus yagouaroundi), чагарникового пса (Speothos venaticus), коротковухого пса (Atelocynus microtis), тайру (Eira barbara), кінкажу (Potos flavus), ракуна-крабоїда (Procyon cancrivorus), амазонську носуху (Nasua nasua), неотропічну видру (Lontra longicaudis), амазонську ласицю (Neogale africana), низинну паку (Cuniculus paca), чорного агуті (Dasyprocta fuliginosa), зеленого акучі (Myoprocta pratti), північноамазонську вивірку (Sciurus igniventris), південноамазонську вивірку (Sciurus spadiceus), амазонську карликову вивірку (Microsciurus flaviventer), південного опосума (Didelphis marsupialis), (Monodelphis emiliae), південного голохвостого броненосця (Cabassous unicinctus) та американського тамандуа (Tamandua tetradactyla). Ендеміками екорегіону є (Pithecia albicans), (Cheracebus torquatus), (Leontocebus cruzlimai) та чубатохвості колючі щетинці (Mesomys occultus), а майже ендемічними його представниками — (Alouatta puruensis), (Cacajao calvus), (Plecturocebus cupreus), (Cheracebus regulus), вусаті тамарини (Saguinus mystax) та щетинці Гарднера (Proechimys gardneri).

Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити гоко (Nothocrax urumutum), амазонійського татаупу (Crypturellus variegatus), цятковану чачалаку (Ortalis guttata), гребенедзьобого міту (Mitu tuberosum), коста-риканського голуба (Patagioenas subvinacea), довгодзьобого ерміта (Phaethornis malaris), сірогрудого колібрі-шаблекрила (Campylopterus largipennis), буроголового колібрі-лісовичка (Thalurania furcata), синьоголового колібрі-якобіна (Florisuga mellivora), велику гарпію (Harpia harpyja), білобрового канюка (Leucopternis kuhli), амазонійську сплюшку (Megascops watsonii), амазонійського трогона (Trogon ramonianus), червонодзьобого квезаля (Pharomachrus pavoninus), червонодзьобого тукана (Ramphastos tucanus), каштановошийого аракарі (Pteroglossus castanotis), кучерявого аракарі (Pteroglossus beauharnaesii), золотолобого добаша (Picumnus aurifrons), (Celeus torquatus), синьо-жовтого ару (Ara ararauna), червоного ару (Ara macao), червоно-зеленого ару (Ara chloropterus), жовтощокого ару (Orthopsittaca manilatus), тринідадського амазона (Amazona ochrocephala), синьоголового папугу-червоногуза (Pionus menstruus), рудоголового папугу-білочеревця (Pionites leucogaster), амазонійського покривника (Myrmelastes hyperythrus), сизу мурав'янку (Oneillornis salvini), бразильського кадука (Myrmotherula iheringi), амазонійську курутію (Cranioleuca gutturata), лісового тиранця (Myiopagis gaimardii), оливкового ірличка (Piprites chloris), сіру планідеру (Rhytipterna simplex), амазонійського дрозда (Turdus hauxwelli), амазонійського поплітника (Cantorchilus leucotis), жовтохвостого касика (Cacicus cela), західну гутураму (Euphonia laniirostris), великого саї (Chlorophanes spiza), пурпурову танагру-медоїда (Cyanerpes caeruleus), білокрилу танагру-сикіта (Lanio versicolor), пурпурову тапірангу (Ramphocelus carbo) та блакитного цукриста (Dacnis cayana).

Ендеміками екорегіону є буроголові котори (Pyrrhura lucianii), а майже ендемічними його представниками — амазонійські кракси (Crax globulosa), бразильські амазони (Amazona kawalli), каштанові якамари-куцохвости (Galbalcyrhynchus purusianus), болівійські таматії (Malacoptila semicincta), бразильські каатинги (Herpsilochmus praedictus), західні кущівники (Thamnomanes schistogynus) та сірі поплітники (Cantorchilus griseus).

Збереження Більша частина лісів екорегіону залишається відносно незайманою, а відсутність доріг та іншої інфраструктури запобігає надмірному полюванню та іншим порушенням природного середовища. Лише навколо нечисленних міст, таких як , Тефе, та , розташованих на берегах великих річок, відбувається вирубка лісів та перетворення їх на сільськогосподарські угіддя та пасовища.

Оцінка 2017 року показала, що 87 603 км², або 63 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: , , та .

Примітки

Посилання «Juruá–Purus moist forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Juruá-Purus Moist Forests» — One Earth.