Вологі ліси Мадейри та Тапажосу (ідентифікатор WWF: NT0135) — неотропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований в Амазонії.

Географія Екорегіон вологих лісів Мадейри та Тапажосу простягається з південного заходу на північний схід через південну і центральну частини Амазонії. Він охоплює східні райони департаменту Бені та північні райони департаменту Санта-Крус в Болівії, а також майже весь штат Рондонія, південно-східну частину штату Амазонас, північно-західну частину штату Мату-Гросу та південно-західну частину штату Пара в Бразилії.

Західну межу регіону утворює річка Мадейра, а східну — річка Тапажос. Обидві великі річки є притоками Амазонки, яка утворює північну межу екорегіону. На півдні регіон простягається до басейну річки Гуапоре. На відміну від Мадейри, у каламутній воді якої є багато завислих твердих поживних та мінеральних речовин, річка Тапажос бере початок на стародавньому, вивітреному Бразильському нагір'ї та має фіксоване русло, внаслідок чого у її завислого осаду небагато. Серед інших великих річок, що протікають територією регіону, слід відзначити , Аріпуану та Кануман. На плато , розташованому біля південної межі регіону, беруть початок річки Жи-Парана, Журуєна, , та Гуапоре. Внутрішню частину екорегіону перетинають десятки менших річок.

Більша частина екорегіону знаходиться в межах Амазонської низовини і лежить на висоті до 200 м над рівнем моря, а на крайній півночі, поблизу Амазонки, висота регіону становить 20 м над рівнем моря. На півдні та сході рівнини регіону поступово підіймаються до Бразильського плоскогір'я. На крайньому півдні регіону, в районі плато Мату-Гросу зустрічаються плосковершинні гірські масиви, такі як заввишки 660 м та заввишки 1126 м.

На захід від екорегіону поширені вологі ліси Пурусу та Мадейри, а на схід — вологі ліси Тапажосу та Шінгу та сухі тропічні ліси Мату-Гросу. На півдні вологі ліси регіону переходять у сухі ліси Чикітано та у савани Льянос-де-Мохосу та Серрадо. У заболочених заплавах Мадейри та Амазонки на північ і схід від регіону поширені варзейські ліси Монте-Алегре.

Клімат На більшій частині екорегіону переважає мусонний клімат (Am за класифікацією кліматів Кеппена), а на півдні — саванний клімат (Aw за класифікацією Кеппена). Середньорічна кількість опадів на більшій частині регіону становить 2000-3000 мм, однак на півночі та півдні регіону вона не перевищує 2000 мм, а у середній течії Мадейри може досягати 4000 мм. Середньорічна температура коливається від 27 °C у вологих низовинах до 23 °C на гірських плато.

Флора В межах екорегіону зустрічаються різні типи рослинності, зокрема густі низинні тропічні дощові ліси, густі передгірські дощові ліси, відкриті передгірські дощові ліси, а також рідколісся та лісисті савани, які формують перехідну зону між дощовими лісами Амазонії та саванами Серрадо в штаті Мату-Гросу. У верхів'ях Мадейри та Тапажосу, у районах, де поширені малородючі білопіщані ґрунти, поширені великі ділянки луків, відомі як . У гірських районах на півдні регіону, зокрема на плато Серра-дус-Паресіс, зустрічаються рідколісся, савани та напівлистяні ліси, а на їх пласких кам'янистих вершинах — луки. Уздовж прозорих річок Тапажос та Аріпуана, у районах, де переважають білі піщані ґрунти, зустрічаються заболочені ліси ігапо. Вони менш густі, ніж ліси терра-фірме, поширені в районах, що не піддаються сезонним затопленням. Серед видів дерев, поширених в них, слід відзначити суринамський тріпларіс (Triplaris surinamensis), (Piranhea trifoliata), (Copaifera martii) та (Alchornea castaneifolia).

Основним типом рослинності в регіоні є густий низинний дощовий ліс, лісовий намет в якому розташований на висоті 30 м над землею. Поодинокі емерджентні дерева, що підіймаються над лісовим наметом, можуть виростати до 45 м заввишки. Серед дерев, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити (Eperua oleifera), (Paloue brasiliensis), (Elizabetha paraensis), (Elizabetha bicolor), (Elizabetha durissima) та гарну кумаруа (Coumarouna speciosa) з родини Бобові (Fabaceae), а також (Lophanthera lactescens), (Acanthocladus scleroxylon), (Joannesia heveoides), (Manilkara excelsa) та (Duckeodendron cestroides). Характерним емерджентим деревом, поширеним в регіоні, є (Physocalymma scaberrimum), деревина якого високо цінується.

Поблизу зустрічається рідкісний ендемічний (Polygonanthus amazonicus). Ця місцевість є західною межею поширення для високої манілкари (Manilkara excelsa) та східною межею поширення для дикого какао (Theobroma cacao), тоді як басейн річки Тапажос є східною межею поширення для (Theobroma microcarpum). У гірських лісах у верхній течії та середній течії Тапажоса зустрічаються (Hevea camporum), (Euterpe longibracteata), (Huberodendron ingens) та рідкісні (Brachynema ramiflorum).

Фауна Фауна регіону характеризується високим різноманіттям. Вона включає 183 види ссавців та 621 вид птахів. Серед великих ссавців, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити південноамериканського тапіра (Tapirus terrestris), звичайного пекарі (Tayassu pecari), ошийникового пекарі (Dicotyles tajacu), американську мазаму (Mazama americana), амазонійську мазаму (Mazama nemorivaga), (Ateles chamek), гігантську видру (Pteronura brasiliensis), велику капібару (Hydrochoeris hydrochaeris) та бурогорлого лінивця (Bradypus variegatus), а також пуму (Puma concolor) та ягуара (Panthera onca), найбільших хижаків Амазонії. У річках регіону зустрічаються амазонські річкові дельфіни (Inia geoffrensis), прісноводні дельфіни тукуші (Sotalia fluviatilis) та амазонські ламантини (Trichechus inunguis).

Серед менших ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити звичайну шерстисту мавпу (Lagothrix lagothricha), (Pithecia irrorata), (Aotus nigriceps), (Sapajus apella), (Cebus unicolor), (Saimiri ustus), оцелота (Leopardus pardalis), маргая (Leopardus wiedii), ягуарунді (Herpailurus yagouaroundi), чагарникового пса (Speothos venaticus), коротковухого пса (Atelocynus microtis), тайру (Eira barbara), кінкажу (Potos flavus), ракуна-крабоїда (Procyon cancrivorus), амазонську носуху (Nasua nasua), неотропічну видру (Lontra longicaudis), амазонську ласицю (Neogale africana), низинну паку (Cuniculus paca), південноамазонську вивірку (Sciurus spadiceus), неотропічну карликову вивірку (Sciurillus pusillus), південного опосума (Didelphis marsupialis), південного голохвостого броненосця (Cabassous unicinctus) та американського тамандуа (Tamandua tetradactyla).

Ендеміками екорегіону є численні мавпи, зокрема (Alouatta nigerrima), (Plecturocebus baptista), бурі тіті (Callicebus brunneus), попелясто-чорні тіті (Callicebus cinerascens), паресіські тіті (Plecturocebus parecis), тіті Бернарда (Callicebus bernhardi), тіті Мілтона (Callicebus miltoni), (Plecturocebus hoffmannsi), (Mico nigriceps), (Mico humeralifer), (Mico chrysoleucos), рондонійські ігрунки (Mico rondoni), (Mico intermedius), акарійські ігрунки (Mico acariensis), (Mico saterei), ігрунки Шнайдера (Mico schneideri), (Mico humilis), (Mico mauesi) та (Mico marcai). Річки регіону виступають важливими біогеографічними бар'єрами, що розділяють ареали цих видів. Серед майже ендемічних ссавців, які також зустрічаються в інших частинах Амазонії, слід відзначити (Alouatta puruensis), (Chiropotes albinasus), сакі Міттермаєра (Pithecia mittermeieri), сакі Райлендса (Pithecia rylandsi), (Plecturocebus donacophilus), тіті Гроувса (Plecturocebus grovesi) та щетинців Віейри (Echimys vieirai).

Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити амазонійського татаупу (Crypturellus variegatus), цятковану чачалаку (Ortalis guttata), гребенедзьобого міту (Mitu tuberosum), коста-риканського голуба (Patagioenas subvinacea), гоацина (Opisthocomus hoazin), довгодзьобого ерміта (Phaethornis malaris), сірогрудого колібрі-шаблекрила (Campylopterus largipennis), буроголового колібрі-лісовичка (Thalurania furcata), синьоголового колібрі-якобіна (Florisuga mellivora), велику гарпію (Harpia harpyja), білобрового канюка (Leucopternis kuhli), амазонійську сплюшку (Megascops watsonii), амазонійського трогона (Trogon ramonianus), червонодзьобого тукана (Ramphastos tucanus), чорнодзьобого тукана (Ramphastos vitellinus), синьобрового аракарі (Pteroglossus inscriptus), золотолобого добаша (Picumnus aurifrons), (Celeus torquatus), синьо-жовтого ару (Ara ararauna), червоного ару (Ara macao), червоно-зеленого ару (Ara chloropterus), жовтощокого ару (Orthopsittaca manilatus), тринідадського амазона (Amazona ochrocephala), синьоголового папугу-червоногуза (Pionus menstruus), рудоголового папугу-білочеревця (Pionites leucogaster), білоплечого сорокуша (Thamnophilus aethiops), чорного сорокуша-малюка (Sakesphorus luctuosus), бразильського кадука (Myrmotherula iheringi), чорнощокого гормігуеро (Myrmoborus myotherinus), амазонійську курутію (Cranioleuca gutturata), лісового тиранця (Myiopagis gaimardii), рудолобого віреончика (Tunchiornis ochraceiceps), амазонійського дрозда (Turdus hauxwelli), амазонійського поплітника (Cantorchilus leucotis), жовтохвостого касика (Cacicus cela), західну гутураму (Euphonia laniirostris), великого саї (Chlorophanes spiza), пурпурову танагру-медоїда (Cyanerpes caeruleus), білокрилу танагру-сикіта (Lanio versicolor), пурпурову тапірангу (Ramphocelus carbo) та блакитного цукриста (Dacnis cayana).

Ендеміками екорегіону є чорнолобі добаші (Picumnus fuscus), золотоголові бородатки (Capito brunneipectus), маскові окуляреки (Rhegmatorhina berlepschi), білолобі окуляреки (Phlegopsis borbae), арипуанські каатинги (Herpsilochmus stotzi), (Clytoctantes atrogularis), манікорські мурав'янки-прудкокрили (Hypocnemis rondoni), жовтогруді тирани-малюки (Zimmerius chicomendesi) та сіроголові мухоїди (Poecilotriccus senex), а майже ендемічними його представниками — тапажоські таязури (Neomorphus squamiger), гуаруби (Guaruba guarouba), бразильські амазони (Amazona kawalli), гологолові каїки (Pyrilia aurantiocephala), грифові каїки (Pyrilia vulturina), білощокі окуляреки (Rhegmatorhina hoffmannsi), світлогорлі сорокуші (Thamnophilus stictocephalus), бразильські аляпі (Myrmelastes rufifacies), паранські мурав'янки-прудкокрили (Hypocnemis striata), рондонійські мурав'янки-прудкокрили (Hypocnemis ochrogyna), тапажоські торорої (Myrmothera subcanescens), бразильські котинги-білокрили (Xipholena lamellipennis), чорночереві гусеницеїди (Conopophaga melanogaster), чорнодзьобі дереволази (Dendrocolaptes hoffmannsi), (Campylorhamphus probatus), паранські філідори (Automolus paraensis) та (Tityra leucura).

Герпетофауна екорегіону включає різноманітних амфібій і плазунів. Серед поширених в регіоні змій слід відзначити зелену анаконду (Eunectes murinus), звичайного удава (Boa constrictor), кайсаку (Bothrops atrox) і південноамериканського бушмейстера (Lachesis muta), серед ящірок — звичайну ігуану (Iguana iguana) та золотого тегу (Tupinambis teguixin), а серед інших плазунів — чорних кайманів (Melanosuchus niger) і тракакс (Podocnemis unifilis).

Збереження Територія екорегіону є однією з найбільш деградованих частин Амазонії. Значна частина лісів регіону була вирубана, особливо в Рондонії, де природний рослинний покрив був знищений майже на третині території штату. Протягом періоду між 2004 та 2011 роками екорегіон зазнав щорічної втрати 0,61 % лісів. Найбільш активна вирубка відбувалася уздовж шосе між Куябою та Порту-Велью, уздовж шосе до , а також на ділянці BR-230 Трансамазонського шосе від Умаїти до Середнього Тапажоса. Уздовж річок Мадейра та Тапажос ведеться активний видобуток корисних копалин.

Оцінка 2017 року показала, що 208 077 км², або 29 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: , , , , , , , , , , та в Бразилії, а також Лісовий заповідник Ітенес в Болівії.

Примітки

Посилання «Madeira–Tapajós moist forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund. «Madeira-Tapajós Moist Forests» — One Earth.