Куна (Пшебендовський, Вільмсдорф, Вовк, Пребентов) () — польський шляхетський герб прусського походження. Власний герб родини Пшебендовських.

Описи герба Відомо багато варіантів цього герба. Описи подано згідно з класичними правилами блазонування. Куна I (Пшебендовський I змінений): У золотому полі куниця коронована, що спинається (природного кольору або срібна), яка в лапах (або в писку) тримає блакитне королівське яблуко із золотим хрестом. Нашоломник: над шоломом у короні половина куниці, як на щиті. Намет: чорний, підбитий золотом. Куна Ia (Пшебендовський I змінений, Пребентов): У золотому (срібному?) полі куниця (природного кольору?) сидить і тримає в лапах королівське яблуко (блакитне, із золотим хрестом). Нашоломник: над шоломом у короні повторена фігура зі щита. Намет: чорний, підбитий золотом. Куна Ib (Вільмсдорф, Пшебендовський I змінений): У золотому полі куниця (вовк?), що спинається (природного кольору), із червоним яблуком у писку. Нашоломник: над шоломом у червоно-золотому бурелеті половина такої ж куниці, як у щиті. Намет червоний, підбитий золотом. Куна II (Пшебендовський II змінений): У червоному (також блакитному) полі куниця сидить (також спинається) золота, на зеленому тригорбі, тримає срібне яблуко із золотим хрестом. Нашоломник: куниця з яблуком, як на щиті. Намет: червоний, підбитий золотом. Куна IIa (Пшебендовський II змінений): У блакитному полі куниця золота, що спинається і коронована, на зеленому тригорбі, тримає срібне яблуко із золотим хрестом. Нашоломник: над шоломом у короні половина такої ж куниці, що спинається, з яблуком. Намет: блакитний, підбитий золотом. Куна III (Пшебендовський змінений, Пребентов, Вовк): У блакитному полі вовк чорний, що спинається. Нашоломник: над шоломом без корони половина такого ж вовка. Намет: блакитний, підбитий чорним. Куна IIIa (Пшебендовський змінений, Пребентов, Вовк): У золотому полі вовк природного кольору, що спинається. Нашоломник: над шоломом без корони половина такого ж вовка. Намет: чорний, підбитий золотом. Куна IIIb (Пшебендовський змінений, Пребентов, Вовк): У срібному полі вовк сірий, що спинається, на зеленому пагорбі. Нашоломник: над шоломом у блакитно-золотому бурелеті половина вовка, як на щиті. Намет блакитний, підбитий золотом. Пшебендовський I: Куниця сидить на зеленому пагорбі, а графська корона покоїться безпосередньо на щиті, і вже над нею розташований шолом із наметом і шляхетською короною, але без клейноду (нашоломника). Пшебендовський II: Опис аналогічний до зазначеного вище, але зі щитотримачамиJuliusz Karol Ostrowski: Księga herbowa rodów polskich. T. 2. Warszawa: Główny skład księgarnia antykwarska B. Bolcewicza, 1897—1906, s. 289—290.. Історія

Легенда Згідно з легендою, рід Пшебендовських походив із Фракії і за правління Фрідріха Барбаросси осів у Німеччині, де вони отримали маєток Вільгельмсдорф від імператора Оттона. Звідти частина з них переселилася до Пруссії, де один із них — Ян Пшебендовський — підписав 1466 року Другий Торунський мир між Казимиром Ягеллончиком та Людвігом де Ерліхсгаузеном.

Найдавніші згадки Найдавніша форма герба Пшебендовських зображувала вовка (Куна III). Його мав використовувати Ганс фон Пребентов, який помер 1608 році. Подібний герб міститься на карті Померанії 1618 року. Тварина, схожа на вовка, зображена також на гербі Вільмсдорфів (Куна Ib) — гілки Пшебендовських із Прусського герцогства зі старого гербовника Зібмахера (1612). Вовк також представлений на іншому ранньому зображенні цього герба, яке походить із праць близько 1620 року (Куна IIIb). Вовк, імовірно, зображений і на одному з пізніших варіантів у гербовнику (Pommersches Wappenbuch, 1854). Пізніші описи та зображення герба вже називають гербовою твариною куницю, а не вовка, зазвичай у золотому полі. Таке зображення та опис (Куна Ia) вперше з’явилися у Несецького (Korona polska, 1728). Вони були повторені у працях (Der Polnische Adel, 1900, Die polnischen Stammwappen, 1904). Посилаючись на Несецького, дещо інший опис і зображення (Куна I) подав (Księga herbowa rodów polskich, 1897, 1906). Схоже зображення (відсутність корони, срібне поле) міститься в Таблицях відмінностей гербів . Варіанти II і IIb герба походять з одного зі старих видань Зібмахера. Серед них лише варіант II був згаданий Островським.

Носії герба Як власний герб, належав лише родині Пшебендовських.

Примітки

Джерела Przemysław Pragert, Herbarz szlachty kaszubskiej'', T. 4., Gdańsk, Wydawnictwo Oskar Sp, z o.o. w koedycji z BiT Beata Żmuda-Trzebiatowska, 2015, s. 230—233, 398—401.

Посилання