Carex pellita — вид квіткових рослин з родини осокових. Поширення: Канада й США (Аляска, Альберта, Аризона, Арканзас, Британська Колумбія, Каліфорнія, Колорадо, Коннектикут, Делавер, Айдахо, Іллінойс, Індіана, Айова, Канзас, Кентуккі, Мен, Манітоба, Меріленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссурі, Монтана, Небраска, Невада, Нью-Брансвік, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Нью-Мексико, Нью-Йорк, Ньюфаундленд, Північна Дакота, Нова Шотландія, Огайо, Оклахома, Онтаріо, Орегон, Пенсильванія, Квебек, Род-Айленд, Саскачеван, Південна Дакота, Теннессі, Техас, Юта, Вермонт, Вірджинія, Вашингтон, Західна Вірджинія, Вісконсин, Вайомінг, Юкон), північно-східна Мексика. Цей кореневищний геофіт росте переважно в помірному біомі.
Опис Рослини колоніальні; кореневища довгоповзучі. Стебла бічні, трикутні, 15–100 см, гладкі або злегка шершаві кути. Листя: базальні піхви червонувато-пурпурові, безлопаті, верхівка внутрішньої смуги гола; язичкові листки (1,2)2–12 мм; листкові пластини зелені, плоскі або М-подібні, крім основи та кінчика, середня жилка листків та проксимальні приквітки утворюють гостро загострений кіль, (2)2,2–4,5(6) мм завширшки, кінчик не видовжений, голі. Суцвіття 5–30 см. Маточкові луски від ланцетних до яйцеподібних, верхівка від гострої до загострено-остистої, голі або з шершааим краєм на верхівці. Перигінія висхідна, широкояйцеподібна, 2,4–5,2 × 1,7–2,8 мм, густо запушена, що приховує клітинні деталі та жилкування; дзьоб (0,6)0,8–1,6 мм, твердий, двозубий, зубці прямі, 0,4–0,8 мм. 2n = 78. Плодоношення: травень — серпень.
Примітки