Самуель Йордан Розвадо́вський гербу Труби (; 1867 — 15 липня 1915, Синьків) — австро-угорський офіцер, ротмістр.

Біографія

Його предок Мацей Розвадовський продемонстрував хоробрість у битві під Віднем у 1683 році, його прадід Казімеж Розвадовський був бригадиром Костюшка, його дід Віктор воював у Листопадовому повстанні та був нагороджений орденом Virtuti Militari, його дядько Тадеуш загинув у Січневому повстанні, а його батько Томіслав (1841—1920) воював у Січневому повстанні як командир повстанської кінноти. Його матір'ю була Меланія, уроджена Руліковська (1842—1894), а братами — Тадеуш (1866—1928, генерал) та Віктор (1869—1949, також офіцер, жертва Катинського розстрілу).

Він став солдатом Імператорсько-Королівської армії. Він завершив навчання у Військовій кадетській школі в Меріш-Вайскірхені. У кавалерії 1 вересня 1887 року він був посвячений у звання лейтенанта, а потім 1 листопада 1890 року підвищений до оберлейтенанта, 1 травня 1898 року — до ротмістра 2-го класу та заднім числом від 1 травня 1898 року — до ротмістра 1-го класу. З початку своєї офіцерської кар'єри він служив у лавах 13-го Галицького уланського полку зі штаб-квартирою у Золочеві (приблизно з 1890 року там офіцером був його брат, лейтенант Віктор Розвадовський, а приблизно з 1897 року офіцером був його двоюрідний брат, лейтенант Адам Розвадовський), де приблизно з 1894 по 1895 рік був командиром піонерського взводу (за сімейними свідченнями, він служив у Військовій школі верхової їзди з 1894 по 1896 рік), а приблизно з 1897 по 1901 рік як офіцер із завищеним званням був направлений до своєї альма-матер, кадетської школи Меріш-Вайскірхена, де був інструктором, а приблизно з 1903 по приблизно 1905 рік він служив командиром піонерського взводу в 13-му уланському полку. Він залишався дійсним офіцером у 13-му уланському полку до 1908 року. Після цього він числився в обліку частини як офіцер зі званням приблизно до 1910/1911 років.

Під час військової служби Самуеля у 13-му полку він жив зі своєю родиною в Бродах. Брати Тадеуш, Самуель та Віктор Розвадовські успадкували маєток Гліна поблизу Львова через свою тітку, баронесу Черко, після чого Віктор відплатив борг своїм братам і сестрам. На виручені кошти Самуель придбав маєток Швангоф поблизу Нойнкірхена.

Після початку Першої світової війни в 1914 році його було мобілізовано до рідного полку та призначено вчителем та інструктором з верхової їзди у Терезіанській військовій академії. Через ревматизм його не призначили на військову службу, але зрештою відправили на фронт у травні 1915 року. Його було призначено до 4-го ескадрону 8-го драгунського полку (його батьківським підрозділом все ще був 13-й уланський полк). Воюючи в його лавах проти росіян, він загинув у переможних битвах під Сіньковом 15 липня 1915 року (за словами його родини, його поранили під час верхової їзди, і він помер через кілька днів).

Сім'я Він одружився з Вільмою фон Тойбер, уродженкою Брно (її родина була залучена в текстильній промисловості та володіла маєтком у сусідньому Крижанау). У них були діти: Євгенія (нар. 1902), Марія (померла 1982, дружина Ернста П'єти), Александер та Ядвіга.

У 1919 році його вдова Вільма повторно вийшла заміж за полковника Редтенбахера.

Нагороди

Ювілейна пам'ятна медаль 1898 (до 1900) Ювілейний хрест (до 1909) Бронзова медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) (до 1909) Орден Залізної корони 3-го класу з військовою відзнакою (жовтень 1915, посмертно) — «на знак визнання сміливої ​​поведінки».

Література