Оксана Захарівна Силка (27 травня 1977, Золотоноша, УРСР) – український історик, дослідниця історії українського селянства, громадських об’єднань ХІХ – початку ХХ ст., краєзнавець. Доктор історичних наук (2018), професор (2026), директор музею історії Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України, член Національної спілки краєзнавців України (2024).
Біографія
Народилась 27 травня 1977 року в м. Золотоноша Черкаської області. У 1994 році закінчила загальноосвітню школу № 32 м. Черкаси. У 1999 році закінчила з відзнакою історичний факультет Черкаський державний університету ім. Б. Хмельницького. У 2001–2004 рр. – аспірантка кафедри всесвітньої історії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, у 2015–2017 рр. – докторантка кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.
У 1999 – 2000 рр. працювала бібліотекарем Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького; 2000–2001 – методист заочного відділення історичного факультету Черкаського державного університету ім. Б. Хмельницького; 2001–22014 – викладач, старший викладач, доцент кафедри всесвітньої історії Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького; 2005–2014 – вчений секретар наукової бібліотеки Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького; 2014–2022 – доцент, професор кафедри гуманітарних дисциплін Національного університету харчових технологій; з 2024 директор музею історії Національного університету біоресурсів і природокористування України, професор кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Національного університету біоресурсів і природокористування України (за сумісництвом).
У 2005 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Роль університетських історичних наукових товариств України в українському національному відродженні (остання третина ХІХ – 1917 р)». У 2018 році захистила докторську дисертацію на тему: «Становлення і діяльність громадських організацій в українському селі наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.» (на матеріалах Лівобережжя).
Член громадських організацій: Національна спілка краєзнавців України та Наукове товариство істориків-аграрників.
Член редакційних рад фахових видань України (категорія «Б») Наказом Міністерства освіти і науки України № 928 від 11.06.2026 року (додаток 15): «Вісник Черкаського університету. Серія Історичні науки», «Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Історичні науки», «Наукові зошити історичного факультету Львівського університету».
Авторка понад 240 наукових та науково-методичних праць, з них 6 монографій (4 – колективні), 37 довідкові видання, 32 навчально-методичні видання.
Наукові інтереси охоплюють історію України ХІХ–ХХ ст., історію місцевого самоврядування та громадських об’єднань, історичне краєзнавство, українську еміграцію міжвоєнного періоду, біографістику, історію повсякденності, політику пам’яті та збереження історико-культурної спадщини.
Наукова діяльність Наукові дослідження Оксани Силки присвячені історії України ХІХ–ХХ ст., діяльності органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань, історичному краєзнавству, українській еміграції міжвоєнної доби, біографістиці, історії повсякденності. Вивчала внесок наукових товариств історичного профілю Київського, Харківського та Новоросійського університетів, а також Історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині у процес українського національного відродження другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Актуалізувала роль українських учених і громадських діячів, серед яких філолог, історик, археолог та етнолог Хрисанф Ящуржинський (1852-1923). Досліджує функціонування сільських громадських об’єднань наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., акцентує увагу на їх різноманітності, поширеності, рівню залученості населення до громадської діяльності та практичному внеску в тогочасні економічні процеси. У наукових працях обґрунтовує значення українського сільського громадського руху як чинника формування громадянської активності та артикуляції суспільних інтересів на початку ХХ ст. Важливе місце у науковому доробку Оксани Силки посідають дослідження історії земського самоврядування, передусім на матеріалах Золотоніського повітового земства. У своїх працях вона акцентує увагу на ролі особистостей у реалізації земських ініціатив, реконструює механізми взаємодії між органами місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями та місцевими громадами. Дослідниця висвітлює участь представників української інтелігенції, науковців, громадських і політичних діячів у підтримці та розвитку земських агропросвітницьких, освітніх і культурних проєктів. Нею виявлено та оприлюднено нові факти діяльності міністра Української Народної Республіки Сергія Шелухіна, який брав активну участь у роботі місцевих аграрно-просвітницьких організацій Золотоніщини, сприяв поширенню фахових знань серед населення та підтримував розвиток громадських ініціатив. Дослідниця показує роль земства як важливого осередку модернізаційних процесів і формування громадянської активності. Спільно з колегами повернула в український простір постать українського просвітника, активного прихильника української національних ідеї, очільника Золотоніської «Просвіти» Михайла Злобинця (1883-1937). Виступила співініціаторкою виготовлення та встановлення меморіальної дошки діячеві у Золотоноші. Важливим напрямом наукових досліджень Оксани Силки є вивчення історії та інтелектуальної спадщини української родини Лазаревських. На основі широкого кола архівних джерел, епістолярної спадщини, щоденників та матеріалів особового походження дослідниця спільно з колегами реконструює життєві стратегії представників роду в умовах політичних трансформацій першої половини ХХ ст. Особливу увагу приділено долям Бориса, Гліба та Катерини Лазаревських, діяльність яких розгорталася в різних політичних і культурних просторах – радянської України, Польщі та Франції. Вагоме місце у науковому доробку Оксани Силки посідають біографічні студії та дослідження історії повсякденності. У своїх працях вона звертається до реконструкції життєвих шляхів науковців, громадських діячів, просвітників та представників української інтелектуальної еліти, розглядаючи їхню діяльність у широкому суспільно-політичному та культурному контексті. Дослідниця приділяє значну увагу виявленню маловідомих сторінок біографій, введенню до наукового обігу нових архівних документів, епістолярної спадщини, щоденників, мемуарів та фотоматеріалів. Досліджує повсякденні практики українського суспільства кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., механізми формування локальних спільнот, родинні та професійні комунікації, а також роль особистості у громадському та культурному житті. Окремий напрям наукової діяльності Оксани Силки становлять біографічні та біобібліографічні дослідження, присвячені вивченню життєвого і творчого шляху сучасних українських учених, розвитку наукових шкіл та академічних традицій. У співпраці з науковими установами Національної академії наук України, зокрема Інститутом історії України НАН України, вона взяла участь у підготовці низки біобібліографічних та бібліографічних покажчиків, присвячених провідним українським дослідникам. Ці видання містять систематизовані відомості про науковий доробок учених, основні напрями їхніх досліджень, участь у формуванні наукових шкіл та розвиток окремих галузей історичної науки.
Основні праці 1. Силка О. З. Громадські об’єднання українського села наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.: становлення та діяльність (на матеріалах Лівобережжя). Черкаси, 2015. 574 с. ISBN 978-966-9730-40-4
2. Просвітник та бандурист Михайло Злобинець / укл.: О. Силка, В. Козоріз. Харків, 2023. 192 с. ISBN 978-617-7538-93-5
3. Черкаська міська дума в 1900–1919 рр.: склад, повноваження, функції / Л. Синявська, О. Силка. Краєзнавство. 2024. № 2. С. 125–133.DOI: https://doi.org/10.15407/kraieznavstvo2024.02.125
4. Щоденники Б. Лазаревського 1929–1933 рр. і проблема його національної самоідентифікації / С. Береговий, О. Силка, С. Гирич, Л. Синявська. Український історичний журнал. 2025. № 1. С. 182 –202. DOI: https://doi.org/10.15407/uhj2025.01.182
5. Емігрантське життя у Європі 1931 року в оцінках українських інтелектуалів: досвід Гліба Лазаревського / С. Береговий, О. Силка. Історія науки та біографістики. 2025. № 4. С. 130–158. DOI: https://doi.org/10.31073/istnauka202504-09
Посилання 1. Силка О.З. в Google Scholar: https://scholar.google.com.ua/citations?hl=ru&user=XKatPJ8AAAAJ&view_op=list_works&sortby=pubdate
2. Силка О. З. на офіційному сайті НУБіП України: https://nubip.edu.ua/sylka-oksana-zakharivna