Енергосистема Криму — сукупність електростанцій, підстанцій та мереж на території тимчасово окупованих Росією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь. З 29 грудня 2016 року перебуває під управлінням Чорноморського регіонального диспетчерського управління СО ЄЕС Росії.

Найбільшими виробниками електроенергії є Балаклавська ТЕС і Таврійська ТЕС загальною потужністю 940 МВт та Сакська ТЕЦ потужністю 120 МВт.

Особливістю системи є різко змінна генерація , пов'язана з погодними умовами.

Передачу електричної енергії магістральними мережами 220—330 кВ до 2023 року здійснювало ДУП РК «Крименерго», на баланс якого було передано «націоналізовані» (по факту незаконно експропрійовані) активи НЕК «Укренерго». Наприкінці 2022 року в ПАТ «Россети» було створено Чорноморське підприємство магістральних електричних мереж, якому розпорядженням Уряду РФ було безоплатно передано майно магістральних мереж ДУП РК «Крименерго» (Феодосійських МЕМ, Джанкойських МЕМ, Сімферопольських МЕМ).

Передачу електричної енергії в Криму розподільчими мережами також забезпечує ДУП РК «Крименерго», на баланс якого були передані «націоналізовані» активи ПАТ «ДТЕК Крименерго».

Історія 1896 року перша кримська електростанція дала струм для освітлення театру та центральних вулиць Сімферополя.

1932 року в Севастополі розпочали будувати підземну вугільну електростанцію «Крот». Будівництво завершили вже після Другої світової війни, у 1950-х роках.

1962 року було введено в експлуатацію ЛЕП 220 кВ Каховка — Джанкой — ВРУ Сімферопольської ДРЕС, що зв'язала Кримську енергосистему з Об'єднаною енергосистемою Півдня.

У 1962—1965 роках було збудовано:

ЛЕП 220 кВ Джанкой — Феодосія, ЛЕП 110 кВ: Саки — Євпаторія, Старий Крим — Судак, Старий Крим — Планерське, підстанція 220 кВ Джанкойська, підстанції 110 кВ: Мойнаки, Донузлав.

У 2005—2011 роках лінію Сімферополь — Севастополь перевели з напруги 220 кВ на 330 кВ.

2013 року в енергосистемі було передано близько 6,3 млрд кВт·год електроенергії, з них понад 5,0 млрд кВт·год — з материка. Основний обсяг споживаної електроенергії покривався за рахунок перетоків (від Запорізької ТЕС, Запорізької АЕС, з енергосистеми Миколаївської области) чотирма високовольтними лініями електропередач:

Мелітополь — Джанкой (330 кВ, аварійно допустиме значення потужности — 770 МВт), Каховка — Джанкой (330 кВ), Каховка — Островське (330 кВ), Каховка — Титан (220 кВ, тупикова гілка, що живить Армянськ і Яни Капу, максимальна пропускна здатність — 300 МВт).

Максимальна відстань, на яку передавалася електроенергія, перевищувала 500 км — від українських АЕС до Керчі, що можна порівняти з відстанню від Ростовської АЕС.

Після російської окупації 2014 року розміщення 13 мобільних газотурбінних електростанцій і 1,5 тис. дизель-генераторів, а також підписання двох контрактів на постачання електроенергії стали першими заходами із забезпечення енергопостачання Криму в російській окупації. Такі заходи, як відновлення та перебазування або маневрових ГТ-100-3М, практично не обговорювалися. Через високу вартість електроенергії на кілька місяців було та відкладено введення в експлуатацію двох раніше збудованих електростанцій.

Постановою уряду РФ від 11 серпня 2014 року енергосистему окупованого Криму було внесено до переліку технологічно ізольованих територіальних електроенергетичних систем РосіїПостановление Правительства РФ от 11.08.2014 № 792 «Об особенностях применения законодательства Российской Федерации в сфере электроэнергетики на территориях Республики Крым и г. Севастополя»; цей статус вона зберігала до грудня 2016 року.

Функції оперативно-диспетчерського управління та послуги з передачі електроенергії магістральними мережами з серпня 2014 року здійснює ДУП РК «Крименерго», створене відповідно до постанови Державної ради Республіки Крим від 11 квітня 2014 рокуПостановление Государственного Совета Республики Крым от 11.04.2014 № 2006-6/14 «О Государственном унитарном предприятии Республики Крым „Крымэнерго“» та розпорядження Ради міністрів Республіки Крим від 30 квітня 2014 рокуРаспоряжение Совета министров Республики Крым от 30.04.2014 N 371-р «О вопросах Государственного унитарного предприятия Республики Крым „Крымэнерго“». На баланс компанії було передано «націоналізоване» майно НЕК «Укренерго» (системного оператора Об'єднаної енергосистеми України), розташоване на території АР Крим: Кримська електроенергетична система, Сімферопольські магістральні електричні мережі, Джанкойські магістральні мережі, Феодосійські магістральні електричні мережі, відокремлений підрозділ «Югенергопром».

У вересні 2014 року Україна запровадила обмеження на постачання електроенергії до Криму: нульовий перетік по всіх чотирьох ЛЕП з 9 до 11 ранку та з 19 до 23 години. Обмеження було знято після того, як 30 грудня були підписані контракти про постачання вугілля та електроенергії з Росії в Україну.

Восени 2014 року було оголошено конкурс на будівництво кабельного переходу через Керченську протоку. У параметрах конкурсу зазначалося, що він має бути розрахований на робочу напругу 220 кВ, а будівництво має завершитися до жовтня 2016 року. До участи в конкурсі було допущено АТ «ВО „“» та ВАТ «».

У вересні 2014 року розпочалися підготовчі роботи для її будівництва, після чого було обрано трасу та оформлено земельні ділянки.

21 січня 2015 року окупаційна Державна рада Республіки Крим «націоналізувала» компанію ДТЕК «Крименерго». Основними акціонерами компанії були:

ДТЕК — найбільша енергетична компанія України, що входить до фінансово-промислової групи «System Capital Management». 2012 року ДТЕК перемогла в конкурсі з приватизації 45 % акцій ПАТ «Крименерго», сплативши 256,1 млн грн за стартової ціни 246,1 млн грн. Після цього їй належало 57,49 % акцій; НАК «Енергетична компанія України» — 25 % акцій. Фонд держмайна України планував продати їх 2014 року. офшорна компанія Garensia Enterprises Limited (Кіпр), яку пов'язують із бізнесменом Костянтином Григоришиним — 10,77 % акцій.

На кінець 2013 року загальна протяжність ЛЕП «ДТЕК Крименерго» становила 30 581 км, загальна кількість підстанцій — 9 053 шт., сумарна потужність підстанцій — 6 178 МВА.

У червні 2015 року перетік з України становив від 500 до 900 МВт залежно від часу доби.

У жовтні 2015 року кримськотатарські та українські активісти здійснили перші спроби запровадити «енергоблокаду» Криму шляхом пошкодження на території Херсонської области опор ліній електропередач, що з'єднують півострів з Україною. 20—22 листопада було підірвано опори чотирьох ЛЕП, унаслідок чого постачання електроенергії до Криму та частини прилеглої території самої України повністю припинилосяПочти 2 миллиона человек остались без электричества в Крыму // Пятый канал, 22 ноября 2015.

Після того як російські енергетики, максимально прискоривши роботи зі створення кримського енергомосту, ввели в дію першу нитку, що з'єднала Крим з Об'єднаною енергосистемою Півдня Росії, організатори енергоблокади заявили про її часткове зняття та дали згоду на підключення ЛЕП Каховка — Титан. У ніч із 7 на 8 грудня ЛЕП 220 кВ «Каховська — Титан — Красноперекопськ» розпочала роботу. Решта ЛЕП відновлені не були. Вранці 8 грудня Міненерго Росії повідомило про відновлення енергопостачання всіх споживачів. Більшу частину потреб півострова в електроенергії забезпечили власні джерела, а також енергоміст з Кубані. За даними окупаційного кримського управління МНС Росії, станом на вечір 12 грудня сумарне споживання електроенергії в Криму становило 844 МВт, із них за рахунок власної генерації — 432 МВт, за рахунок перетоку через енергоміст «Кубань-Крим» — 219 МВт, за рахунок перетоку з України — 192 МВт. 30 грудня 2015 року Україна припинила постачання по лінії Каховка — Титан.

Завершення будівництва першої черги енергомосту спочатку планувалося на кінець 2016 року.

Після підриву опор будівництво прискорилиКозак: острота проблемы энергоснабжения Крыма уменьшится в декабре // РИА Крым, 2015-11-23. Перша нитка першої черги увійшла в дію 2 грудня і дала близько 250 МВт потужности, друга нитка — 15 грудня 2015 року. Офіційний запуск четвертої нитки відбувся 11 травня 2016 року, що разом із місцевою генерацією забезпечило базові потреби півострова.

Зі створенням енергомосту було забезпечено перетік енергії між окупованим Кримом і територією Росії, однак якщо спочатку він був суто одностороннім (на півострів), то в міру розвитку власної генерації в кримській енергосистемі почали вироблятися надлишки потужности, що передавалися до Кубанської енергосистеми. Наприклад, вранці 2 жовтня 2018 року, після запуску в тестовому режимі перших енергоблоків Балаклавської та Таврійської ТЕС і першої черги Сакської ТЕЦ, у бік Кубанської енергосистеми було передано надлишок потужности в 28 МВт, що утворився в Кримській енергосистемі, а на початку березня 2019 року Міненерго Росії повідомило, що «в умовах роботи вже введених двох енергоблоків Балаклавської ТЕС і першого енергоблока Таврійської ТЕС Кримська енергосистема <…> забезпечувала видачу в Кубанську енергосистему до 300 МВт потужности». З 23 по 24 квітня за дорученням Міненерго Росії було проведено випробування роботи енергосистеми Криму в ізольованому режимі (з відключенням енергомосту), за підсумками яких було оголошено, що «енергосистема республіки Крим і Севастополя може працювати в ізольованому режимі, незалежно від енергосистеми материка» і, відповідно, «завдання забезпечити енергетичну безпеку півострова Крим виконано».

Магістральні мережі У 2014 році протяжність магістральних ЛЕП напругою 220 і 330 кВ становила 1353 км, з них ЛЕП 220 кВ — 663,75 км.

У 2015—2018 роках мережа магістральних ЛЕП значно розширилася за рахунок будівництва нової підстанції Кафа та її врізки в наявні мережі, модернізації підстанцій Камиш-Бурун і Сімферопольська та будівництва нових ЛЕП, що зв'язали енергосистеми Криму й Кубані. Магістральна підстанція Кафа з моменту побудови належить Кубанському підприємству магістральних мереж ПАТ ФСК ЄЕС.

До 2023 року в організаційній структурі Крименерго були магістральні електромережі:

Джанкойські МЕМ ПС 330кВ Джанкой ПС 220кВ Мар'янівка ПС 220кВ Красноперекопськ ПС 330кВ Островська Феодосійські МЕМ ПС 220кВ Казантип ПС 220кВ Камиш-Бурун ПС 220кВ Насосна-2 ПС 220кВ Насосна-3 ПС 220кВ Феодосійська ПС 220кВ Чорноморська Сімферопольські МЕМ ПС 330кВ Севастополь ПС 330кВ Сімферополь ПС 330кВ Західнокримська ПС 220кВ Бахчисарай ПС 220кВ Донузлав

Наприкінці 2022 року в ПАТ «Россети» було створено Чорноморське підприємство магістральних електричних мереж (перетворене на Таврійське підприємство магістральних електричних мереж із червня 2023 року), якому розпорядженням Уряду РФ було безоплатно передано майно магістральних мереж ДУП РК «Крименерго». Юридична адреса Чорноморського підприємства магістральних електричних мереж відповідає адресі підстанції 330 кВ Сімферопольська. Директор — Лойко Максим Олександрович. До 1 червня 2023 року ПМЕМ планувало розпочати оперативно-диспетчерське управління обладнанням магістральних електричних мереж. У 2023 році «Россети» в Криму поки що планують займатися питаннями магістральних електромереж.

Розпорядженням уряду РФ планується побудувати дві нові магістральні підстанції: 330 кВ «Нахімовська» (Севастополь) і 220 кВ «Газова» (Донузлав).

Лінії електропередач Станом на 2016 рік до електроенергетичного комплексу «Республіки Крим» входило 138 ліній електропередач 110—330 кВ загальною протяжністю 3831 км. У диспетчерському віданні Чорноморського РДУ перебували 124 трансформаторні підстанції та розподільчі пристрої електростанцій класу напруги 110—330 кВ із сумарною потужністю трансформаторів 8246 МВА.

ЛЕП 330 кВ:

Джанкой — Островська — Новокаховська (через Перекоп) Західно-Кримська — Островська — Новокаховська (через Перекоп) Севастополь — Сімферополь — Джанкой — Мелітополь (через Чонгар)