Бронзівка зелена малаГусєв В. І. Атлас комах України / В. І. Гусєв, В. М. Єрмоленко, В. В. Свищук, К. А. Шмиговський. — Київ: Радянська школа, 1962. — 304 c. С. 62 (Protaetia affinis) — жук із родини пластинчастовусих (Scarabaeidae), підродини бронзівок (Cetoniinae). Це квітковий жук, що живе на Близькому Сході, у Малій Азії, північному Ірані, Закавказзі, Південній та Центрольно-Східній Європі, зокрема в Україні.
Опис
Жук зазвичай має довжину 25–30 мм, товсте тіло. Обидві сторони її тіла зазвичай металево-смарагдові, проте як підвиди описані сині, фіолетові, червоні, чорні та двоколірні варіації. Надкрила мають дуже маленькі точки та не мають горизонтальних смуг. Ноги також зелені, з білими смугами.
Біологія Жуки мешкають у широколистяних лісах і садах, де трапляються переважно на узліссях і галявинахШохин И. В., Абдурахманов Г. М., Олейник Д. И. и др. Пластинчатоусые жуки (Coleoptera, Scarabeoideae) Республики Дагестан (фауна, экология, зоогеография) Махачкала: «Эко-пресс», 2012. — 122 с. — ISBN 978-5-904621-66-7. У відкритих ландшафтах не трапляються. Мешкає як на рівнинах, так і в горах, де піднімається до висоти 2000 метрів над рівнем моряМедведев С. И. Пластинчатоусые (Scarabaeidae). Подсемейства Cetoniinae, Valginae. Фауна СССР. Жесткокрылые. Т. X, вып. 5. М.-Л., Наука. 1964. — 376 с..
У лісостеповій зоні і в південному Поліссі жуки трапляються з середини травня до кінця жовтня, у Закавказзі — в травні-серпні. Протягом років із теплою восени у вересні зустрічаються окремі жуки нового покоління, що вийшли з лялечки до перезимівлі. Жуки трапляються на квітах, якими харчуються, найчастіше на бузині, чубушнику, свидині, мальвах, бузку, держи-дереві. Також часто на деревах з витікаючим деревним соком. В Україні, у Криму та Кавказі є досить звичайним, але не масовим видом.
Личинка розвивається в мурашниках видів Formica і Camponotus, які знаходяться в пнях, гнилій деревині або в землі.
Галерея
Див.також
Gymnetis viserioni
Примітки