Плюмбаго вушкоподібне або свинчатка вушкоподібна (лат. Plumbago auriculata) — вид квіткових рослин родини кермекових (Plumbaginaceae), корінний житель Південної Африки та Мозамбіку."Botanica. The Illustrated AZ of over 10000 garden plants and how to cultivate them", p 691. Könemann, 2004. Nico Vermeulen:"The Complete Encyclopedia of Container Plants", p. 216. Rebo International, Netherlands, 1998.
Видовий епітет auriculata означає «вушкоподібна», що вказує на характерну форму основи листка. Жилкування листків — сітчасте.
Опис Plumbago auriculata — вічнозелений кущ, який часто вирощують як витку рослину. У природних умовах він швидко розростається, досягаючи 6 м заввишки та 3 м завширшки, проте за умов кімнатного вирощування має значно менші розміри. Листки глянцеві, зелені, завдовжки до 5 см. Стебла довгі, тонкі та виткі. Листкорозміщення чергове, довжина листкових пластинок становить 2–5 см.
Суцвіття Віночок із п'ятьма пелюсткоподібними частками має близько 2 см завширшки. Квітки можуть бути блідо-блакитними, блакитними або фіолетовими. Існують також сорти з білими (P. auriculata var. alba) або насичено-синіми (P. auriculata 'Royal Cape') квітками. Квітки є правильними та двостатевими, зібраними в щиткоподібні китиці.
Чашолистки та пелюстки зростаються між собою, утворюючи довгу трубку. Зав'язь квітки верхня, квітка має правильну радіальну симетрію (актиноморфна). Плацентація базальна, зав'язь одногнізда, утворена 5 плодолистками. Рослина цвіте переважно влітку, але за належних умов може квітнути протягом усього року.Plumbago auriculata by The North Carolina Extension Gardener Plant Toolbox
Поширення Рослина походить із Південної Африки, де її ареал простягається від регіону Південного Кейпу до Східного Кейпу та провінції Квазулу-Наталь. Вона також трапляється в Гаутенгу та прилеглих районах Фрі-Стейту і Північно-Західної провінції. Окреме ізольоване місце зростання зафіксоване в Мпумаланзі. Зазвичай цей вид росте серед чагарників та в заростях. Як декоративна рослина, сьогодні плюмбаго широко поширене в тропіках і субтропіках (зокрема в Середземномор'ї).Andreas Bärtels: Color Atlas of Tropical Plants . Ulmer, Stuttgart 1989, ISBN 3-8001-3448-9 .
Біологія Квітки рослини активно відвідують різні види метеликів. Листя слугує кормовою базою для гусениць язикана звичайного (Macroglossum stellatarum). Водночас липкі чашолистки іноді здатні вловлювати дрібних комах розміром до кімнатної мухи. Вважається, що сучасні види роду Plumbago є дуже близькими до перших спільних предків росичок (Drosera) та інших комахоїдних рослин.Jan Schlauer: "New" data relating to the evolution and phylogeny of some carnivorous plant families . In: Carnivorous Plant Newsletter . tape 26, 1997, ISSN 0190-9215, p. 34-38 .
Фітохімія У складі Plumbago auriculata було виявлено та ізольовано багато вторинних метаболітів, зокрема плюмбагін (хінон) та пальмітинову кислоту.
Культивація У регіонах із помірним кліматом рослину можна вирощувати у відкритому ґрунті лише в місцях, де немає заморозків, в інших випадках — під склом (у теплицях, оранжереях або як кімнатну рослину). Найкраще росте на добре освітлених сонцем ділянках або в легкій напівтіні.
Сам вид, а також його білоквіткова форма P. auriculata f. alba отримали престижну премію Королівського садівничого товариства «За садові заслуги» (Award of Garden Merit).
Plumbago auriculata може розмножуватися як статевим шляхом (насінням), так і вегетативно — живцюванням у літній період. Рослина потребує легкого, добре аерованого ґрунту і віддає перевагу субстратам із кислою реакцією середовища.
Примітки