Гаррі Франц Гуго Пудер (; 24 лютого 1862, Бреслау — 18 грудня 1933, Гамбург) — німецький воєначальник, генерал-майор Прусської армії.

Біографія Пудер вступив до 1-ї матроської дивізії кадетом у квітні 1879 року, переведений до 3-го Верхньосілезького піхотного полку № 62 21 вересня 1880 року. 20 вересня 1890 року переведений до 2-го Верхньосілезького піхотного полку «фон Вінтерфельдт» № 23. 24 жовтня 1895 року він став командиром роти в 5-му Рейнському піхотному полку № 65. 30 червня 1897 року він залишив армію і був призначений командиром роти в Імперських силах оборони Німецької Східної Африки. У Німецькій Східній Африці Пудер служив командувачем округу Табора з 1899 по квітень 1900 року.

Згодом він повернувся до Німеччини, знову приєднався до Прусської армії 23 листопада 1900 року та служив командиром роти в 3-му Вестфальському піхотному полку № 16 «Барон фон Шпарр». 27 січня 1904 року він знову залишив армію та був призначений до Імперських силах оборони Німецької Південно-Західної Африки. У 1904/05 роках він брав участь у бойових діях проти гереро в Південно-Західній Африці (битви при Кляйн-Бармен, Онганджіка, Овіумбо та Хамакарі-Ватерберг). Через напад черевного тифу він передчасно повернувся до Німеччини 31 грудня 1905 року і був зарахований в 10-й Рейнський піхотний полк № 161 в Трірі.

30 січня 1906 року Пудера перевели до командування колоніальними військами в Імперському колоніальному відомстві, а в жовтні того ж року призначили представником Вільгельма Мюллера, командувача колоніальними військами в Камеруні. З 1906 року основною сферою відповідальності Пудера був Камерун. Після офіційного призначення командувачем 18 лютого 1908 року він керував військовими операціями з підкорення товариств тів, розташованих на західному кордоні округу Баменда («Експедиція Алкасома-Мунчі» навесні 1908 року), та інтеграції регіону Бафія до німецької адміністративної організації (1911). У цей період існувала напруженість між ним та губернатором Карлом Ебермаєром, яка виявилася, зокрема, під час поїздки губернатора на північ колонії. У цьому контексті Пудер критикував важкий тягар, що покладався на компанії обов'язками цивільної адміністрації, та виступав за суворе розділення військових та адміністративних завдань. Невдовзі після повернення Ебермаєра на узбережжя Пудер залишив сили оборони і у вересні 1913 року повернувся до Німеччини.

1 жовтня 1913 року Пудер був призначений до штабу 2-го Нассауського піхотного полку № 88 у Майнці. З початком Першої світової війни Пудера 2 серпня 1914 року було призначено командиром цього полку, яким він командував під час боїв на Західному фронті. Пізніше під час війни (з 1916 року) він командував 7-ю піхотною бригадою. 17 квітня 1917 року переведений в офіцерський корпус армії і більше не отримав призначень. Після закінчення війни Пудер був внесений до резервного списку із законною пенсією 30 вересня 1919 року, після схвалення його клопотання про вихід на пенсію.Militär-Wochenblatt. Nr. 45 vom 11. Oktober 1919, S. 888.

Гаррі Пудер був похований на сімейній ділянці на цвинтарі Ольсдорф. Він розташований у квадраті G 10 на Бергштрассе.

Звання

Офіцер-аспірант (21 вересня 1880) Другий лейтенант (11 лютого 1882) Перший лейтенант (20 вересня 1890) Гауптман без патенту (24 жовтня 1895; отримав патент 27 січня 1896) Майор (19 жовтня 1905) Оберстлейтенант (20 липня 1912) Оберст (19 серпня 1914) Генерал-майор (6 листопада 1917)

Нагороди

Столітня медаль Колоніальна медаль Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Червоного орла 4-го класу з мечами і короною Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною Орден Грифона, почесний хрест Орден Корони (Пруссія) 3-го класу з мечами (22 квітня 1909) 2-го класу з мечами (27 травня 1917) Залізний хрест 2-го і 1-го класу (1914)

Примітки

Література

Claus Piedmont: Stammliste der Offiziere und Sanitätsoffiziere des ehem. 5. Rhein. Infanterie-Regiments Nr. 65. Hannover, 3. Aufl. 1937, S. 143f. Florian Hoffmann: Okkupation und Militärverwaltung in Kamerun. Etablierung und Institutionalisierung des kolonialen Gewaltmonopols 1891–1914. Göttingen 2007. Curt Strümpell: General Puder zum Gruß. in: Kamerun-Post. 2/1929, S. 2.

Посилання

Пудер на сайті The Prussian Machine.