Хорватський похід Володимира Святославича (у літописних джерелах — Хорватська війна) — один із західних походів київського князя Володимира Святославича (Великого), здійснений у 993 році на землі карпатських хорватів. Підсумком цієї воєнної кампанії стала інтеграція земель низки карпатохорватських племінних князівств до складу Київської Русі.
Історія
Передумови З 966 року землі племінних князівств карпатських хорватів потрапили у сферу інтересів Угорського та Польського князівств, які до 981 року вели запеклу боротьбу за цей регіон.
На тлі тривалого протистояння Угорщини та Польщі з перемінним успіхом за контроль над хорватськими землями усе помітнішу роль у регіоні почала відігравати Давньоруська держава під керівництвом Володимира Святославича.
Уже в 981 році київський князь здійснив свій західний похід, відомий у джерелах як «Похід на ляхів». На думку історика Арсенія Насонова, ця кампанія була спрямована не стільки проти власне тогочасної Польської держави, скільки проти незалежних на той момент князівств карпатських хорватів і дулібів, чиї території пролягали вздовж стратегічного торгового шляху, що зв’язував Київ із Краковом та Прагою.
Таким чином, хорватський похід 993 року став логічним продовженням зовнішньополітичної стратегії князя Володимира Святославича, спрямованої на монополізацію ключових торговельних артерій у Центрально-Східній Європі та остаточне закріплення за Києвом карпатського підгір'я.
Похід
Наслідки Саме з походом 993 року київського князя Володимира Святославича пов'язують занепад кількох великих карпатохорватських городищ, зокрема Стільсько — імовірної столиці одного з хорватських князівств.
Примітки