Джон Адам Туз (нар. 5 липня 1967) — англо-американський історик, професор Колумбійського університету, директор Європейського інституту та позаштатний науковий співробітник Carnegie Europe. Раніше він був доцентом з історії ХХ століття в Кембриджському університеті та стипендіатом Герні Харта з історії в коледжі Ісуса, Кембридж.
Після відходу з Кембриджа у 2009 році він провів шість років у Єльському університеті на посаді професора сучасної німецької історії та директора з досліджень міжнародної безпеки в Центрі міжнародних та регіональних досліджень Макміллана, змінивши на цій посаді Пола Кеннеді.
Автор бестселерів про міжнародну економіку та політику, таких, як «Crashed» («Крах»), ведучий онлайн-інформаційного бюлетеню під назвою «Chartbook».
У своїх книгах неодноразово намагався виправдати російську агресію об'єктивними, «раціональними» причинами. У 2022 р. засудив російську агресію, але невдовзі повернувся до наративу про об'єктивну екзистенціальну загрозу Росії з боку України.
Раннє життя Туз народився 5 липня 1967 року у британських батьків, які познайомилися в Кембриджі. Його батько, Джон Туз, був молекулярним біологом, який працював у Гейдельберзі, Західна Німеччина, де Джон Туз провів більшу частину свого дитинства. Його бабусею та дідусем по материнській лінії були соціальні дослідники Артур і Маргарет Вінн, які разом написали дослідження фінансових зв'язків істеблішменту Консервативної партії. Артур також був державним службовцем та вербувальником радянських шпигунів в Оксфорді. Туз вважає свого дідуся «жорстким, жорстким, підлим сучим сином», і його книга 2006 року «Заплата за руйнування» присвячена йому.
Він рано зацікавився інженерією та прагнув розробляти двигуни для гоночних автомобілів. Бувши напрочуд розвиненим учнем, у середній школі йому дозволили викладати кейнсіанське моделювання.
Освіта та дослідження Після навчання в Хайгейтській школі з 1983 по 1985 рік, Туз закінчив Королівський коледж у Кембриджі зі ступенем бакалавра з економіки в 1989 році. Потім він навчався у Вільному університеті Берліна, перш ніж переїхати до Лондонської школи економіки, де здобув ступінь доктора з економічної історії під керівництвом Алана Мілворда.
У 2002 році Туз був нагороджений премією Філіпа Леверхалма з сучасної історії після публікації своєї першої книги «Статистика та німецька держава, 1900—1945: становлення сучасного економічного знання». Він вперше став відомим завдяки своєму економічному дослідженню Третього рейху «Заробітна плата за руйнування», яке стало одним із переможців Історичної премії Вольфсона 2006 року, та широкомасштабній історії Першої світової війни «Потоп», опублікованій у 2014 році. У цій книзі, між іншим, фігурує твердження про об'єктивну загрозу російським інтересам з боку новоутвореної України.
Потім він розширив свій кругозір, дослідивши фінансову кризу 2008 року та її економічні та геополітичні наслідки, опублікувавши книгу «Крах: Як десятиліття фінансових криз змінило світ», опубліковану у 2018 році, за яку він отримав премію Ліонеля Гельбера у 2019 році.. У цій книзі, як відзначає американська історикиня Марія Майофіс:
У 2021 році Туз опублікував книгу «Закриття: Як Covid сколихнув світову економіку», аналізуючи вплив пандемії COVID-19 на економіку та її фіскальні політичні заходи.
Туз пише для численних видань, зокрема Financial Times, London Review of Books, New Left Review, The Wall Street Journal, The Guardian, Foreign Policy, Surplus та Die Zeit. З 2022 року він входить до ради директорів Інституту ZOE для економік, орієнтованих на майбутнє. Він також видає інформаційний бюлетень під назвою Chartbook on Substack.
Подкаст Ones and Tooze З вересня 2021 року Туз разом із Кемероном Абаді, заступником редактора Foreign Policy, веде подкаст «Ones and Tooze» (гра слів — фразу можна перекласти як «Одиниці та двійки», або «Одиниці та Туз»). Епізоди зазвичай тривають 30-60 хвилин і публікуються щотижня по п'ятницях.
В одному з епізодів:
Особисте життя Він був двічі одружений і має дорослу доньку в США. Він став громадянином США на початку 2025 року, оскільки був стурбований своїм ненадійним становищем як власника грін-карти.
Відзнаки Премія Х-Соз-Культ з сучасної історії (2002) Премія Філіпа Леверхалма (2002) Історична премія Вольфсона (2006) Премія Лонгмана «Історія сьогодні» (2007) Книжкова премія Los Angeles Times з історії (2015) Програма Жана Моне — нагороджена званням Центру передового досвіду як директор Європейського інституту Колумбійського університету (2018) Премія Ліонеля Гелбера (2019) Hans-Matthöfer-Preis für Wirtschaftspublizistik (2019) Preis für Wirtschaftspublizistik der Keynes-Gesellschaft (2023)
Бібліографія
Книги Statistics and the German State, 1900–1945: The Making of Modern Economic Knowledge (Cambridge Studies in Modern Economic History), Cambridge: Cambridge University Press, 2001. Translated in German. The Wages of Destruction: The Making and Breaking of the Nazi Economy, London: Allen Lane, 2006. ISBN 0-7139-9566-1 Translated in German, French, Dutch, Italian, Polish, Portuguese and Russian. The Deluge: The Great War and the Remaking of the Global Order, 1916—1931, London: Allen Lane, 2014. ISBN 9781846140341 Translated in German, French, Dutch, Spanish, Chinese and Russian. Crashed: How a Decade of Financial Crises Changed the World, London: Allen Lane and New York: Viking, August 2018. ISBN 9781846140365 Translated in German, French, Dutch, Italian, Spanish, Portuguese, Chinese, Russian and Greek. Shutdown: How Covid Shook the World's Economy, Allen Lane, Sep 7 2021.
Примітки
Посилання
«Adam Tooze is Incoming Director of the European Institute», Columbia University 2015 The Crash That Failed, review of Crashed: How a Decade of Financial Crises Changed the World by Robert Kuttner