не плутати з Курганським машинобудівним заводом конвеєрного обладнання

Акціонерне товариство «Курга́нський машинобудівний заво́д» (АТ "Курганмашзаво́д" ) — російський завод в місті Кургані, що спеціалізується на виробництві бойових машин піхоти (БМП) і машин на їх базі (єдиний в Росії). У 2019 році підприємство увійшло до АТ НВО «Високоточні комплекси» держкорпорації «Ростех».

Станом на 2024 рік АТ «Курганський машинобудівний завод» є засновником та керуючою компанією ТОВ ВМК «ВгТЗ».

Історія

Радянський період Рада народних комісарів СРСР ухвалила Постанову від 17 грудня 1939 року «Про державний план розвитку народного господарства СРСР на 1940 рік». На його підставі вийшов Наказ Наркому важкого машинобудування про будівництво заводу важких кранів у місті Кургані. Навесні 1940 року розпочалося будівництво, однак зупинилося з початком німецько-радянської війни. Наказом міністра важкого машинобудування № 91 від 27 лютого 1947 року затверджено витрати на будівництво заводу в сумі 109 843 тис. руб.

1 липня 1950 року Курганському крановому заводу призначено державний план. Свою першу продукцію — редуктор РМ-350 «Курганський завод важких кранів» випустив 6 липня 1950 року. Основний асортимент заводу складали вузли та деталі кранів, редуктори РМ-350, РМ-400, РМ-500, РМ-650, 5-тонні крани.

На початку 1950-х колектив кранового заводу налічував трохи більше 350 чол. Завод випускав кранові редуктори від РМ-250 до РМ-1000, кранові візки та металоконструкції для кранів, що поставляються московському заводу «Підйомник». Підготовка технічної документації для виробництва мостових кранів вантажопідйомністю 10, 20, 50 тонн.

У цей час Радянської Армії гостро бракувало артилерійських тягачів середнього класу для знарядь масою близько 8 тонн (таких, як МЛ-20 чи КС-19), а для розробленого на ЧТЗ виробу 712, більш відомого під армійським позначенням АТ-С, цьому заводу не вистачало потужності. Для вирішення проблеми з ініціативи маршала Жукова було прийнято Постанову Ради Міністрів СРСР від 25 червня 1954 року № 1258—563сс «Про вдосконалення та створення нових зразків артилерійських систем і тягачів», згідно з яким, серед іншого, Курганський завод кранового обладнання змінив назву на Курганський машинобудівний завод і перейшов у підпорядкування Міністерства транспортного машинобудування з метою налагодження виробництва гусеничних тягачів.

Перші два АТ-С вийшли з воріт заводу 15 березня 1955 року. У 1954—55 роках та 1964—65 роках проєктний інститут ДСПІ-8Т переробляв початковий проєкт заводу у зв'язку зі зміною номенклатури випуску товарної продукції. Надалі КМЗ починає виробляти Виріб 650 — артилерійський тягач АТС-59. Постановою Ради Міністрів СРСР від 25 жовтня 1966 року № 855/310 завод переведений на великосерійне виробництво БМП-1 (1967 року КМЗ випустив перші 5 одиниць продукції і постачав їх до Збройних сил СРСР, згодом були постачання і в армії інших країн). БМП-1 випускали до 1983 року.

29 жовтня 1968 року відкрито Палац культури машинобудівників (м. Курган, вул. Карла Маркса, 70).

1971 року за організацію випуску БМП колектив заводу указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. 175 заводчан нагороджено орденами та медалями. Різьбошліфувальник інструментального цеху В. С. Єпішев став Героєм Соціалістичної Праці.

У лютому 1978 року Курганському машинобудівному заводу надано ім'я В. І. Леніна.

З 1980 року завод виробляє БМП-2, також ліцензію на виробництво БМП-2 отримали Індія та Словаччина. Через 6 років на заводі випускають дослідний зразок БМП-3, який успішно проходить державні випробування. 1987 року Завод імені У. І. Леніна почав виробляти БМП-3 разом із БМП-2. У 1990-х роках продукцію Курганмашзаводу (БМП-3) починають експортувати в ОАЕ, Кувейт, Південну Корею, Республіку Кіпр. КМЗ отримував міжнародні призи за високу якість у Франції, Іспанії та США.

Крім військової техніки Курганмашзавод випускає продукцію цивільного призначення. Серед неї міні-навантажувачі з бортовим поворотом МКСМ-800 і МКСМ-1000. Широкий спектр навісного обладнання на навантажувачі уможливлює їх застосування в сільському господарстві, при виконанні комунальних, будівельних та інших видів робіт. Розробку військової та цивільної продукції з 1954 року здійснює АТ «Спеціальне конструкторське бюро машинобудування».

З 1953 року на заводі створено медико-санітарну частину. 2000 року в МСЧ працювали 33 лікарі та 112 медпрацівників.

З 1959 по 1993 рік завод побудував і ввів в експлуатацію 17 дошкільних закладів. У них працювало 1200 осіб, а одночасно виховувалося до 4,5 тис. дітей.

З 1957 року на Курганмашзаводі видається багатотиражна газета «Машинобудівник».

У спортивному колективі КМЗ підготовлено 5 майстрів міжнародного класу, 59 майстрів спорту, 131 кандидат у майстри спорту. З метою розвитку масовості фізкультури та спорту серед працюючих було відкрито спортивний комплекс «Зауралець».

Пострадянський період На початку 90-х років Курганмашзавод викупив стадіон «Центральний», але восени 2011 року Уряд Курганської області викупив стадіон у Курганмашзаводу.

З 2005 по 2017 рік ВАТ «Курганмашзавод» входило до складу концерну «Тракторні заводи». У середині 2010-х «Курганмашзавод» увійшов до складу концерну «Тракторні заводи» (КТЗ, власники Михайло Болотін та Альберт Баков). Фінансові труднощі КТЗ, до якого входило два десятки підприємств Чувашії, Мордовії, Карелії, Алтаю, Володимирської, Волгоградської та Липецької областей, почав відчувати до 2017 року, у результаті це призвело до краху.

У червні 2013 року керівництво заводу заявило про створення перспективної уніфікованої середньої гусеничної платформи, яка отримала назву «Курганець-25». Вперше досвідчені зразки бойових машин на базі платформи «Курганец-25» — БМП і БТР — пройшли Червоною площею у Москві у складі механізованої колони на ювілейному Параді Перемоги у 2015 році. Там же «Курганмашзавод» представив дослідні зразки модернізованої десантної техніки БМД-4М та БТР-МДМ, які були розроблені конструкторами АТ «СКБМ» та створені на КМЗ.

У 2016 році бойові машини десанту БМД-4М та бронетранспортери БТР-МДМ були прийняті на озброєння Російської Армії. В даний час «Курганмашзавод» постачає цю десантну техніку, а також бойові машини піхоти БМП-3 до російських військ у рамках виконання державного оборонного замовлення.

29 червня 2018 року керуючою компанією ПАТ «Курганмашзавод» стало АТ «РТ-Курганмашзавод» держкорпорації «Ростех». З цього моменту розпочалася реалізація сценарію оздоровлення підприємства. Ситуація на заводі стабілізувалася. Виділені ДК «Ростех» кошти дозволили налагодити для підприємства операційну діяльність. Сьогодні на Курганмашзаводі забезпечено ритмічне постачання комплектуючих, без затримок відраховуються податки до бюджетів усіх рівнів, здійснюються платежі за спожиті енергоресурси, своєчасно виплачується заробітна плата. ПАТ «Курганмашзавод» у 2018 році розробив та розпочав реалізацію Стратегії розвитку напряму цивільної продукції. Вона передбачає збільшення обсягів виробництва техніки цивільного призначення, розширення модельного ряду, розробку нових зразків продукції.

Держоборонзамовлення 2019 року виконано у строк. У рамках державної програми озброєння (ДПВ-2027) Курганмашзаводу на найближчі роки забезпечено стабільне завантаження. До Збройних Сил РФ по ДОЗ поставлятимуть БМП-3, БРЕМ-Л, БМД-4М, БТР-МДМ, здійснюватимуть капітальний ремонт БМП-3, модернізацію БМП-2.

З 24 січня 2019 року на Курганмашзаводі змінено організаційно-правову форму — з ВАТ на ПАТ. Тепер повне фірмове найменування Товариства — Публічне акціонерне товариство «Курганський машинобудівний завод», скорочене — ПАТ «Курганмашзавод». До Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено відповідні зміни.

21 лютого 2019 року відбулася угода щодо придбання 74,5% акцій ПАТ «Курганмашзавод». Покупцем акцій виступило АТ НВО «Високоточні комплекси», що входить до складу ДК «Ростех». Таким чином, передачу підприємств військового дивізіону концерну «Тракторні заводи» до контуру управління Держкорпорації «Ростех» завершено.

21 лютого 2021 створений на «Курганмашзаводі» Спрут-СД М1 був показаний на виставці IDEX 2021.

У 2025 році колектив Курганмашзаводу нагороджений орденом Олександра Невського.

Війна Росії проти України 1 липня 2026 року близько полудня у місті Курган Курганської області РФ пролунали сильні вибухи, а в області оголосили дронову небезпеку. За аналізом фото та відео з соцмереж встановили, що удар прийшов саме по Курганмашзаводу.

Санкції 15 березня 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, Євросоюз ввів санкції щодо Курганмашзаводу, оскільки «БМП-3, поставлені заводом, використовувалися Росією під час незаконного вторгнення в Україну в 2022 році. Таким чином, Курганмашзавод несе відповідальність за матеріальну чи фінансову підтримку дій, які підривають чи загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України».

Раніше, 3 березня 2022 року санкції щодо заводу введено США як відповідь на «навмисну, неспровоковану війну Росії проти України», зазначаючи, що «підприємство проєктує, розробляє та виробляє зброю, яку путінські військові використовують для нападу на Україну». Так бойові машини піхоти Курганмашзаводу використовувалися силами, що підтримуються Росією, що беруть участь у дестабілізації ситуації в Україні.

8 квітня 2022 року завод включений до списку санкцій Канади організацій які «надавали непряму або пряму підтримку російським військовим і, отже, є співучасниками болю і страждань, викликаних безглуздою спецоперацій Росії в Україні».

Також, за аналогічними підставами, «Курганмашзавод» знаходиться в списках санкцій Швейцарії, Японії, України, Австралії та Нової Зеландії.

Виробництво Загальна площа, яку займає ПАТ «Курганмашзавод» — 247 га, площа виробничих цехів — 696 тис. м².

Завод має випробувальний полігон площею 1300 га.

Колектив Число співробітників складало:

У 1980-х років — близько 24 тис. чол. 2003 року — близько 13 тис. чол. Наприкінці вересня 2012 року — 4778 чол. Наприкінці вересня 2018 року — 7615 чол. На початку 2020 року — 7816 чол.

Фотогалерея продукції

Примітки

Посилання

ПАТ «Курганмашзавод» — військова продукція ПАТ «Курганмашзавод» — цивільна продукція Історична довідка Курганмашзавод у стрічці на arms-expo.ru — «Зброя Росії» Конфлікт із Міноборони призвів до зриву планів виробництва на «Курганмашзаводі» // 11 жовт 2011 «Ростех» запропонував збанкрутувати російського виробника БМП // РБК, 19 кві 2018 Позбавлений ДКЗ «Курганмашзавод» отримав новий позов Міноборони. Завод «Ростеху» обміняв 450 мільйонів на нематеріальні активи // pravdaurfo.ru, 20 лютого 2020