76-та бомбардувальна ескадра () — бомбардувальна ескадра Люфтваффе за часів Другої світової війни. З'єднання брало участь у більшості військових кампаній та битв на Європейському театрі війни, починаючи з вторгнення вермахту до Польщі й до повного завершення війни в Європі. Основним завданням ескадри було проведення стратегічного бомбардування, безпосередня підтримка наземних військ на полі бою, боротьба з кораблями та суднами противника тощо.
У вересні 1939 року німецькі та радянські війська вторглися до Польщі, розпочавши Другу світову війну. KG 76 брала участь у кампанії до 17 вересня 1939 року, а потім залучалася до Дивної війни, одночасно готуючись та переозброюючись. 10 травня 1940 року всі три групи ескадри взяли участь у вторгненні в Західну Європу. KG 76 підтримувала німецьку армію в битві за Голландію, Бельгію та за Францію. У липні 1940 року KG 76 брала участь у битві за Британію та «Бліці» до травня 1941 року. Під час цих операцій вона переозброїлася на Junkers Ju 88.
З червня 1941 року KG 76 підтримувала групу армій «Північ» в операції «Барбаросса» — вторгненні до Радянського Союзу. Вона активно діяла на Східному фронті до грудня 1942 року і більше туди не повернулася. З грудня 1942 року по січень 1944 року вона діяла виключно на Середземноморському та Африканському театрах воєнних дій, головним чином виконуючи роль морського перехоплення. Ескадра брала участь у Туніській кампанії, у заключній фазі Північноафриканської кампанії (листопад 1942 — травень 1943), а також в Італійській кампанії з липня 1943 року до травня 1944 року. Частина її штабу була переобладнана на Messerschmitt Me 410 та Junkers Ju 188 навесні 1944 року.
Частина груп KG 76 брала участь на Західному фронті в ролі нічної ударної авіації через перевагу союзників у повітрі. Також її пілоти були частиною бомбардувальних сил в операції «Штайнбок» і брали участь в атаках у ході висадки союзників у день «Д» влітку 1944 року. Після важких втрат KG 76 вивели з битви за Нормандію. Згодом ескадра діяла над Нижніми країнами та підтримувала Арденнський наступ, забезпечивши повітряну розвідку та безпосередню авіаційну підтримку. Важливо, що KG 76 використовувала перший в історії реактивний бомбардувальник Ar 234 «Бліц». KG 76 залишалася на Західному фронті до травня 1945 року й була серед небагатьох бомбардувальних частин Люфтваффе, що проіснували до кінця воєнних дій у Європі.
Рештки груп, що залишилися, або відступили до Норвегії 3 травня 1945 року, або здалися британській армії на півночі Німеччини 8 травня 1945 року.
Історія з'єднання 76-та бомбардувальна ескадра (KG 76) сформована 1 травня 1939 року у Вінер-Нойштадті в Австрії, де розмістилися штабна група KG 76 та I. група, шляхом перейменування KG 158. був переданий під командування 4-го повітряного флоту. Оберст Пауль Шультайсс став першим KG 76. Протягом літа штабна група та I. група на чолі з оберстом Стефаном Фреліхом, який став її першим , тренувалися на Dornier Do 17E. Ближче до кінця серпня 1939 року обидва підрозділи переозброїлися на Do 17Z.
Початковий наказ про формування II. група стався 19 вересня 1939 року, відразу після початку війни, але його неодноразово відкладали й нарешті лише 1 січня 1940 року у Вельсі група була сформована під командуванням майора Вальтера Гілла і також була передана під командування 4-го повітряного флоту. Підготовка екіпажів бомбардувальників здійснювалася на Do 17Z. III. група розпочала формування 1 травня 1939 року в Розенборні, південно-західніше Бреслау, та набула спроможностей до 26 серпня 1939 року. Першим її командиром став оберстлейтенант Вернер Цех.
На початковому етапі Другої світової війни на озброєнні ескадри KG 76 перебували легкий бомбардувальник Dornier Do 17 та середній бомбардувальник Heinkel He 111. У 1940 році ескадра 76-та бомбардувальна ескадра частково перейшла на Junkers Ju 88.
На момент розв'язання Другої світової війни, на 31 серпня 1939 року, ескадра входила до складу 1-ї авіаційної дивізії генерал-лейтенанта Ульріха Грауерта 4-го повітряного флоту. Штабна ескадрилья KG 76 мала в строю дев'ять Do 17 в бойовій готовності.
Друга світова війна
Вторгнення в Польщу 1 вересня 1939 року німецькі війська розпочали операцію «Вайс», вторгнення до Польщі, розв'язавши Другу світову війну. Генерал-майор Бруно Лерцер, командир 2-ї авіадивізії, наказав атакувати аеродроми польських ПС для завоювання переваги в повітрі. Хоча через хмарну погоду командуванню KG 76 довелося відмовитися від своїх перших місій, протягом першого дня вторгнення ескадра бомбардувала аеродроми та зосередження частин Польської армії вздовж річки Вісла. Бомбардування тривали протягом усієї кампанії та були поширені на Галичину до 21 вересня. I. група завдавала ударів по цілях у Лодзі, Радомі, Кельці, Ченстохові, Кросно та Модерівці та поблизу цих міст. Половина цих ударів здійснювалася по аеродромах противника.
4 вересня KG 76 за підтримки KG 55 та KG 77 розпочала серію ударів по польській залізниці. Метою цих атак було створити затори на польських залізничних станціях. Польські сухопутні війська, що використовували залізницю для перекидання сил, одночасно піддавалися ударам на шосейних дорогах. Унаслідок ударів з повітря польська армія «Лодзь» не спромоглася своєчасно здійснити перегрупування й вийти на визначені рубежі. Атаки по об'єктах оперативного рівня виявилися ефективними і з 5 вересня брак нових цілей призвів до зосередження уваги на безпосередній авіаційній підтримці наступу наземних військ.
З 14 вересня KG 76 підтримувала німецьку 14-ту армію. KG 76 відновила місії з блокування залізничних шляхів, щоб відрізати польські комунікації, що ведуть до Румунії та східної Польщі. KG 76 здійснювала низьковисотні вильоти проти залізничних мостів та вузьких місць. 16 вересня KG 76 переведена до складу 3-го повітряного флоту Гуго Шперрле. У ніч проти 17 вересня атаки наказано припинити. 4-й повітряний флот отримав телетайпне повідомлення, в якому повідомлялося про секретний пункт нацистсько-радянського пакту, який дозволяв вторгнення Радянського Союзу до Польщі. III./KG 76 залишалася активною у війні проти Польщі до 22 вересня.
6 жовтня 1939 року завершилася німецько-радянська кампанія з окупації Польщі. Ескадра KG 76 провела зиму та наступну весну у відпочинку, навчанні та переозброєнні на нову техніку. У лютому 1940 року штаб/KG 76 перемістився до Нідди на південний схід від Гіссена. 22 вересня II./KG 76 перемістилася з Бреслау до Вінер-Нойштадта, а потім до Ляйпгайма у Баварії, де їй було наказано бути напоготові на випадок надзвичайної ситуації на фоні Дивної війни, що відбувалася між західними союзниками та Третім Рейхом. У середині жовтня вона перемістилася до Крайльсгайма. З січня по квітень 1940 року група дислокувалася в Мерцгаузені, Нордгаузені та Лангензальці. III. група була більш активною. Після короткого періоду перебування у Вельсі, у першій половині жовтня вона прибула до Балтрінгену на південний захід від Ульма, а наприкінці місяця — до Швебіш-Галля. Група також перемістилася до Нідди з можливою зупинкою в Готі. З 6 по 24 квітня 1940 року пілоти авіаційної групи проводили навчальні польоти над Реймс-Ланом.
Підрозділ не брав участі в операції «Везерюбунг», а натомість провів весну у тренуваннях та підготовці до наступу на Західну Європу 1940 року.
Французька кампанія
10 травня 1940 року розпочалася Французька кампанія вермахту і KG 76 діяла у складі авіаційного угруповання Люфтваффе, що брали участь у кампанії. Ескадра підтримували наступ групи армій «C», що діяла на напряму лінії Мажино, атакувавши аеродром у Лаоні, об'єкти вздовж річки Маас. 13 травня пілоти бомбардувальників підтримували танкову групу Германа Гота, яка переправилася через Маас біля У та Дінані.
Одночасно KG 76 залучалася до операцій, спрямованих на протидію британським Повітряним силам. 17 травня KG 76 бомбардувала об'єкти в Камбре. 18 травня її льотчики атакували аеродром Королівських ПС у Вітрі, внаслідок чого британські 607-ма та 151-ша ескадрильї втратили 14 «Харрікейнів» і один «Бленгейм» знищеними. 19 травня вона почала підтримувати німецькі війська в Бельгійській кампанії, завдаючи ударів по цілях у районі Турне.
15 травня II. група діяла над районом Флавіону та передислокувалася до Кельна в середині травня. 16 травня вона атакувала цілі поблизу Мобежа та Шарлеруа в Бельгії. 17–18 травня Камбре було бомбардовано знову. 19 травня група перемістилася до Фогельзанга поблизу Аахена. Потім авіаційна група передислокувалася до Ескармена неподалік від французько-бельгійського кордону північно-східніше Камбре. Усі три групи ескадри підтримували просування групи армій «А» до Ла-Маншу. З 25 травня по 1 червня KG 76 бомбардувала порти в Остенде та Дюнкерку.
На початку операції «Рот» у другій частині кампанії у KG 76 після місяця повітряних операцій спостерігалося зниження чисельності авіаційного парку. Якщо 10 травня ескадра мала в строю близько 110 бомбардувальників з 89 % боєготовності, то до середини травня їх чисельність становила 107 та 69 % справних, а 31 травня командування KG 76 доповіло про 85 бомбардувальників, з яких 58 були в робочому стані (68 %).
«Гешвадер» брала участь в операції «Паула», масованому ударі по аеродромах навколо Парижа, яка розпочалася 3 червня як прелюдія до операції «Рот». З 6 по 12 червня пілоти KG 76 також атакували цілі в районі Нормандії та Бретані, але результати цих бомбардувань не зафіксовані. Відомо, що KG 76 підтримувала наступальні дії в районі Омаля та Ам'єна 8 червня. Німецькі частини тепер діяли на межі своєї дальності, через що II. група перемістилася на передові аеродроми в Сен-Леже-дез-Обе.
Битва за Британію
Після завершення кампанії в Західній Європі авіаційні групи KG 76 перемістилися до Бельгії та Франції. Німецький вермахт розпочав підготовку до операції «Морський лев», запропонованого, але ризикованого плану вторгнення на Британські острови. Протягом липня та початку серпня 1940 року Люфтваффе розпочали серію атак на судноплавство в Ла-Манші, відому як фаза того, що згодом переросло в битву за Британію. Ескадра KG 76 перейшла в підпорядкування 2-го повітряного флоту генерал-фельдмаршала Альберта Кессельрінга зі штабом у Брюсселі. До складу ескадри увійшов четвертий підрозділ, навчальна ескадрилья (), яка базувалася в Бомон-ле-Роже.
Поки готувалася до основної фази стратегічного повітряного наступу, екіпажи розпочали атаки на південну Англію. III. група перемістилася до Кормей-ан-Вексен. Формування здійснило дуже мало бойових вильотів у липні 1940 року. Однією з причин цього було перепідготовка екіпажів на Ju 88A-4. 9 липня II. група перемістилася до Крея. 29 липня вона приєдналася до III./KG 76 у проведенні операцій проти британського судноплавства. 13 серпня II./KG 76 повідомила про наявність 28 з 36 бомбардувальників Ju 88 у робочому стані. III./KG 76 змогла зібрати лише 19 з 32 Do 17 станом на 29 липня. 13 серпня I. група перемістилася до аеропорту Бове-Тільє та повідомила про всі 29 Do 17 у боєготовому стані — це найдавніший відомий звіт про оперативну готовність її бомбардувальників.