Зв'язок без встановлення з'єднання (), який також часто називають зв'язком у режимі CL (),Information Processing Systems - Open Systems Interconnection, "Transport Service Definition - Addendum 1: Connectionless-mode Transmission", International Organization for Standardization, International Standard 8072/AD 6, December 1986. — це спосіб передавання даних у мережах із комутацією пакетів, у якому використовуються пакети даних, які часто називають датаграмами. Кожен пакет даних адресують і маршрутизують окремо на основі інформації, що міститься в самому пакеті, а не на основі інформації, отриманої під час встановлення заздалегідь визначеного фіксованого каналу передавання даних, як це відбувається у зв'язку з установленням з'єднання. Протоколи без встановлення з'єднання зазвичай описують як протоколи без стану; прикладами є Internet Protocol (IP), UDP, ICMP, IPX, NetBIOS.
Властивості
За зв'язку без встановлення з'єднання між двома кінцевими вузлами мережі повідомлення може бути передане від одного вузла до іншого без попереднього узгодження. Пристрій на одному кінці зв'язку надсилає дані, адресовані іншому, не перевіряючи попередньо, чи одержувач доступний і готовий їх прийняти. Деякі протоколи забезпечують виправлення помилок шляхом запиту повторного передавання.
Протоколи без встановлення з'єднання є протоколами без стану, оскільки їхні кінцеві вузли не мають визначеного протоколом способу запам'ятовувати своє місце в «розмові», що складається з обміну повідомленнями. Такі протоколи мають менші накладні витрати, ніж протоколи зі встановленням з'єднання, оскільки в останніх перед обміном користувацькими даними взаємодіючі сторони повинні спочатку встановити логічний або фізичний канал передавання даних чи з'єднання шляхом попереднього діалогу. Вони також підтримують операції багатоадресної та широкомовної передачі, за яких ті самі дані надсилаються кільком одержувачам одним передаванням.
У разі передавання без встановлення з'єднання постачальник послуг зазвичай не може гарантувати відсутність втрати пакетів, появи помилок, неправильного доставлення, дублювання або доставлення пакетів у неправильному порядку. Однак вплив таких помилок можна зменшити, реалізувавши механізми виправлення помилок на рівні прикладного протоколу.
У режимі без встановлення з'єднання існує менше можливостей для оптимізації під час передавання кількох одиниць даних між тими самими двома вузлами. Якби на початку такого обміну було встановлено з'єднання, компоненти мережі (маршрутизатори, мости) могли б заздалегідь обчислити (і, відповідно, кешувати) інформацію, пов'язану з маршрутизацією, що усунуло б необхідність повторних обчислень для кожного пакета. У разі зв'язку зі встановленням з'єднання мережеві компоненти також можуть резервувати пропускну здатність для передавання наступних одиниць даних, наприклад під час завантаження відео.
Примітки