10 серпня 2018 року літак De Havilland Canada Dash 8-400 компанії Horizon Air був викрадений з міжнародного аеропорту Сіетл-Такома 28-річним Річардом Расселом, агентом наземної служби Horizon Air без досвіду пілотування. Рассел здійснив несанкціонований зліт, і приблизно через 1 годину 15 хвилин навмисно розбив літак на малонаселеному острові Кетрон з наміром покінчити життя самогубством. Побічних людських жертв катастрофа не спричинила.

Літак

Викрадений літак марки De Havilland Dash 8-400, побудований компанією Bombardier Aviation у 2012 році, мав MSN 4410, та був зареєстрований як N449QX. У день інциденту о 13:35 за місцевим часом він приземлився в аеропорту Сіетл-Такома після регулярного рейсу з Вікторії, Британська Колумбія. Інших вильотів для нього цього дня заплановано не було.

Перебіг подій

Літак викрали зі стоянки «Plane Cargo 1» у північній частині аеропорту і через руліжні доріжки вивели на злітно-посадкову смугу 16C. Диспетчерська вежа Сіетла кілька разів намагалася зв'язатися з пілотом для його ідентифікації, але не отримала відповіді. Екіпаж іншого літака авіакомпанії Alaska Airlines, який перебував на землі неподалік, повідомив, що повітряне судно почало розгін із задимленням коліс. О 19:32 за місцевим часом (02:32 UTC, 11 серпня) було здійснено несанкціонований зліт Alt URL.

У відповідь на це NORAD приблизно о 20:15 за місцевим часом підняло на перехоплення з авіабази Національної гвардії в Портленді два винищувачі McDonnell Douglas F-15C Eagle зі складу 142-го винищувального крила Повітряних сил Нацгвардії штату Орегон. Обидва літаки були озброєні керованими ракетами класу «повітря — повітря» AIM-9 Sidewinder та AIM-120 AMRAAM і на шляху до затоки П'юджет-Саунд розвинули надзвукову швидкість, що спричинило звукові удари, які чули місцеві жителі. Для підтримки винищувачів з також підняли літак-заправник KC-135R Stratotanker. Усі вильоти та прильоти в аеропорту Сіетл-Такома тимчасово призупинили.

Диспетчерська служба аеропорту підтримувала радіозв'язок із викрадачем. Аудіозаписи цих розмов записали й швидкооприлюднили в соціальних мережах. Пілот сказав, що він «зламаний хлопець... мабуть, у мене кілька гвинтиків у голові розкрутилися. Ніколи цього не усвідомлював до теперішнього моменту» (). Диспетчери запропонували йому посадити літак на військовій базі Льюїс-Маккорд, але той відмовився: «Там зі мною не будуть панькатися, якщо я спробую туди сісти. До того ж я можу там щось пошкодити. Я б цього не хотів» (Those guys will rough me up if I try and land there. I think I might mess something up there, too. I wouldn't want to do that). Він запитав у диспетчера, чи візьмуть його на роботу пілотом в Alaska Airlines, якщо він успішно посадить літак. Диспетчер відповів: «Та вони тебе на будь-яку роботу візьмуть, якщо ти зможеш це провернути», на що той зауважив: «Ага, авжеж! Та ні, я ж білий хлопець».

Також викрадач говорив, що хоче зробити «кілька маневрів, щоб подивитися, на що здатний [літак]», і попросив координати , історія якої тоді привернула увагу всієї країни, додавши, що хоче злітати подивитися на неї. Він запевнив, що не збирається нікому зашкодити, а в останні хвилини розмови попросив вибачення у своїх друзів та родини.

Наприкінці польоту літак виконав бочку над затокою П'юджет-Саунд, вирівнявшись приблизно за 3 метри від поверхні води. Досвідчений пілот зазначив, що цей маневр був виконаний досить непогано, без звалювання літака та без відриву крил. Коли диспетчер після цього знову попросив його посадити літак, той відповів: «Я не знаю. Не хочу. Я типу сподівався, що на цьому все й закінчиться, розумієте?» (I don't know. I don't want to. I was kind of hoping that was gonna be it, you know?). Він також додав, що насправді й не планував приземлятися.

Обидва винищувачі F-15 намагалися спрямувати літак у бік Тихого океану і вогонь по ньому не відкривали. Зрештою, о 20:43 за місцевим часом Q400 впав на острові Кетрон у затоці П'юджет-Саунд, (округ Пірс, штат Вашингтон), внаслідок чого Расселл загинув, а літак був повністю знищений. Першим на місце події прибув екіпаж буксирного судна. Через затримку, пов'язану з очікуванням порома Стейлакум — Андерсон-Айленд, пожежники з рятувальної служби «West Pierce Fire and Rescue» та інших сусідніх підрозділів лише приблизно через півтори години після катастрофи дісталися острова , де їм довелося пробиватися крізь густі чагарники. Пожежа охопила площу в 0,8 гектара, але до наступного ранку її повністю загасили. Серед жителів малонаселеного острова постраждалих не було, попри те, що місце падіння розташовувалося неподалік від щонайменше одного котеджу, в якому на момент інциденту перебували люди.

Розслідування

Департамент шерифа округу Пірс подякував громадськості за точну інформацію та 11 серпня визнав, що розслідування очолять федеральні відомства, насамперед Сіетлський офіс ФБР. Відомство ідентифікувало зловмисника як 28-річного Річарда Расселла, та пояснило його вчинок самогубство додавши, що інцидент точно не був терористичним.

Генеральний директор Alaska Air Group того ж дня оголосив, що авіакомпанія координує свої дії з Федеральним авіаційним управлінням, ФБР та Національною радою з безпеки на транспорті і «працює над тим, щоб дізнатися все, що тільки можливо, про те, що сталося». 12 серпня ФБР повідомило, що виявило бортовий самописець польотних даних разом із компонентами мовного самописця кабіни екіпажу і направило це обладнання до Національної ради з безпеки на транспорті]] для обробки.

9 листопада ФБР заявило про завершення розслідування. Версія тероризму була виключена, а також було встановлено, що Расселл діяв самотужки. Було визначено, що фінальне зниження на острові Кетрон було навмисним, а причиною смерті вказано самогубство. ФБР заявило, що опитування колег по роботі, друзів і родини та аналіз текстових повідомлень, якими Расселл обмінювався під час інциденту, не виявили жодної інформації, яка б свідчила про те, що викрадення літака було пов'язане з ширшою злочинною діяльністю чи терористичною ідеологією. Хоча слідчі отримали інформацію щодо минулого Расселла, можливих стресових факторів та особистого життя, жоден із елементів не дав чіткого мотиву його дій.

Річард Расселл

Річард Расселл був агентом наземного обслуговування компанії Horizon Air із міста Самнер, штат Вашингтон. Близько чотирьох років він працював у складі буксирувальної бригади, яка займалася переміщенням повітряних суден на пероні аеропорту.

Операційний керівник Horizon Air описав Расселла як «тихого хлопця», якого «любили інші працівники». Під час розмови з диспетчерами повітряного руху Расселл поскаржився на заробітну плату, зазначивши: «Мінімальна зарплата — спишемо це на неї. Можливо, це трохи змаже шестірні вищому керівництву» (Minimum wage, we'll chalk it up to that. Maybe that will grease some gears a little bit with the higher-ups).

Расселл народився в Кі-Весті, штат Флорида, а у віці семи років переїхав до Васілли, штат Аляска. З раннього дитинства друзі та родина називали його «Бібо». Він навчався у середній школі Васілли, де займався вільною боротьбою та легкою атлетикою.

У старших класах він був потужним фулбеком у команді з американського футболу, занісши шість тачдаунів у випускному класі, після чого переїхав до Північної Дакоти, щоб приєднатися до футбольної команди у Веллі-Сіті. Згодом він перевівся до Коледжу південно-західного Орегону, де зустрів свою майбутню дружину на зборах студентського християнського руху Campus Crusade for Christ, і у 2012 році вони одружилися. Разом вони відкрили пекарню в Норт-Бенді, але у 2015 році вони продали бізнес, щоб дружина могла бути ближче до своєї родини; вони оселилися в Самнері, штат Вашингтон, і тоді Расселл влаштувався на роботу в Horizon Air. Він був затятим мандрівником і навчався на дистанційній формі у Університеті штату Вашингтон за спеціальністю «соціальні науки». Після здобуття диплома він планував претендувати на управлінську посаду в Horizon Air або стати військовим офіцером. Він брав активну участь у житті своєї церкви та був лідером у місцевому християнському молодіжному служінні .

Генеральний директор Horizon Air Гері Бек заявив, що, наскільки відомо компанії, Расселл не мав . Бек зазначив, що фігури вищого пілотажу були «неймовірними» і що він «не знає, як [Расселл] здобув такий досвід». Під час розмови з диспетчерами Расселл сказав, що він «трохи знає, що робить», оскільки має досвід у відеоіграх. Після інциденту Джоел Монтейт, пілот авіакомпанії SkyWest Airlines, передав екстреному диспетчеру, що у 2017 році він бачив Расселла та ще одного чоловіка, які «показували пальцями та клацали перемикачами» у кабіні літака SkyWest, припаркованого в аеропорту Сіетл-Такома. Монтейт заявив, що чоловіки пояснили йому, нібито вони навчаються користуватися допоміжною силовою установкою літака для його буксирування, але додав, що їхня поведінка здалася йому «підозрілою», оскільки вони пішли, щойно він звернувся до них. Монтейт також згадав, що Расселл якось перебував із ним у кабіні Embraer 175 і розпитував його про передпольотні операції, які слід виконувати перед зльотом. Деякі колеги припускали, що Расселл, ймовірно, навчився літати самостійно за допомогою аматорського програмного забезпечення для симуляції польотів.

11 серпня рідні Расселла оприлюднили заяву, в якій зазначили, що вони «приголомшені та вбиті горем», а також «спустошені цими подіями».

Наслідки

У перші дні після катастрофи бригади з очищення та відновлення, залучені авіакомпанією Alaska Airlines та її страховиками, прибрали уламки з острова. Окремі фрагменти конструкції літака знаходили на острові навіть через рік після інциденту. Жителі острова зазнали певних фінансових витрат на очищення території, через що було розпочато переговори про відшкодування збитків страховими компаніями Alaska Airlines. Вартість повітряного судна становила 30 мільйонів доларів США; цю суму повністю виплатили за страховим полісом компанії «без вирахування франшизи» Відеозаписи та радіопереговори з місця події миттєво поширилися в мережі, породивши інтернет-мем, у якому користувачі охрестили Расселла «Королем Неба» (Sky King). Багато людей відчули з ним емоційний зв'язок, що проявилося в дописах у соціальних мережах, випуску футболок та створенні пісень-присвят. За повідомленням журналу Rolling Stone, у наступні роки він став своєрідним .

14 квітня 2022 року ФБР оприлюднило понад 500 сторінок документів, пов'язаних із розслідуванням цієї справи.

Примітки