Сосновий Тимофій Миколайович (03 (15) травня 1898 р. с. Різдвянське, Новотроїцька волость, Дніпровський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія – 07 жовтня 1983 р. США). Український вчений, статист, демограф, дослідник подій Голодомору 1932 – 1933 рр., динаміки зростання населення та людських втрат України, внаслідок сталінської злочинної політики геноциду населення.

Дитинство і юність Народився у багатодітній середняцькій родині. У дитячому віці, разом зі старшим братом – Степаном і молодшим – Давидом залишився сиротою. Слідом за старшим братом у 1920 р. поїхав до Харкова, за яким на той момент остаточно закріпився статус столиці УСРР. У 1925 році Тимофій Миколайович закінчив фінансово-банківський факультет Харківського інституту народного господарства (ХІНГ).

Науково-дослідницька діяльність в Радянській Україні Після отримання вищої освіти, Тимофій Сосновий влаштувався на посаду молодшого наукового співробітника фінансово-економічного бюро Наркомату фінансів УСРР, у якому пропрацював до 1930 р. Під керівництвом харківського професора Михайла Соболєва (1869 – 1945), Т. Сосновий досліджував специфіку формування та витрат сільського й міського бюджетів в УСРР у зв’язку з адміністративною реформою ініційованою ЦК КП(б)У. За проведені дослідження Сосновому присвоїли звання старшого наукового співробітника та перевели на роботу в Інститут комунального господарства (1932 – 1935) і Комунальної гігієни (1935 – 1941). У радянський період життя Т. Сосновий cтав автором 9 наукових праць, 7 рецензій і 2-х неопублікованих рукописів. З 1930 р. був членом комісії по вивченню фінансових справ при Всеукраїнській Академії Наук (ВУАН).

Паралельно, спочатку як доцент, а пізніше вже як професор, Т. Сосновий, викладав спецкурси «Місцеві фінанси» та «Економіку комунально-житлового господарства» в Інституті комунального господарства, Інституті Советського будівництва та Харківському юридичному інституті.

У 1936 році за авторську монографію «Тарифы и тарифная политика коммунальных предприятий  СССР» Президією АН СРСР, Т.  Сосновому було присуджено ступінь кандидата економічних наук. Аналізуючи житлове господарство Радянського Союзу на підставі комунального перепису 1932 р., харківський вчений визначив тенденції поглиблення житлової кризи в країні. У своїй науковій роботі він торкався питань організації управління комунальним господарством в СРСР, вважаючи житлові кооперативи ефективною формою управління житловою сферою.

Дослідження комунальної сфери у працях Т. Соснового отримало подальший розвиток. Як наслідок: у 1938  р. Тимофію Миколайовичу було присвоєно – звання доцента, а в 1941 р. – професора. Просування по службовій драбині спонукало Т. Соснового до періодичної зміни помешкання. Згідно адресно-статистичних даних, Тимофій Сосновий спочатку жив за адресою: вул. Зміївська 17, потім по пров. Покровського 3, жив у квартирі № 41 з власним телефоном. Нарешті, під час війни, після смерті першої дружини, Т. Сосновий переселився в квартиру №8, а потім у квартиру №18 у тому самому домі №3 по пров. Барачний.

Німецько-радянська війна В період німецької окупації Харкова (з 05 листопада 1941 до літа 1943 року) Т.  Сосновий був очільником Статистичного (з часом – Пляново-економічного та Статистико-економічного) відділу Харківської Міської управи (ХМУ). На Статистичний відділ ХМУ було покладено функції обліку й аудиту майже усіх сфер суспільно-економічного життя колишньої столиці УСРР. При безпосередній участі відділу очолюваного Т. Сосновим, у грудні 1941 – на початку 1942 р., окупаційна влада здійснила перший перепис населення Харкова, суспільну етнічну та гендерну стратифікацію, систематизувала наявні людські та промислові ресурси, інфраструктурні об’єкти, сферу ЖКГ, долучалась до процесів декомунізації міських годонімів, намагалася контролювати динаміку ціноутворення у сфері громадського харчування та кооперації, базарні ціни, досліджувала соціальну демографію тощо. Установа, очолювана Т. Сосновим, видавала щорічні статистичні збірники з описом стану речей у піднімецькому Харкові, які є важливим першоджерелом окупаційної історії міста.

Співпраця з ОУН (м) Згідно свідчень колишнього голови відділу освіти ХМУ – Петра Дриги, у грудні 1941 р., Т. Сосновий був присутній на зборах, організованих членом ОУН (м) – Богданом (Онуфриком) Коником (1914 – 1947)  на яких запрошені виголосили присягу на вірність Андрію Мельнику. Цей факт дозволяє, принаймні формально, вважати Т. Соснового членом ОУН(м).

Робота в Харкові під час окупації За дорученням харківського обербургомістра Олександра Семененка (1898 – 1978), з 04 травня 1942 р.,Т. Соснового було призначено головою комісії з реорганізації апарату місцевого самоврядування, яке, за задумом, мало функціонувати «за зразком місцевого управління Німеччини». Натомість, надто радикальні кроки Соснового, викликали спротив заступника обербургомістра Володимира Сеника (1891 – 1978). Тому здійснити повноцінне зменшення районів Харкова, скорочення штатів та низки рудиментарних відділів ХМУ Т. Сосновому так і не вдалося.

У травні 1943 р., Сосновий пропонував трансформувати Статистично-економічний відділ Міської управи, оптимізувавши штат працівників, розширивши повноваження, перейменувавши його в Економіко-статистичний відділ, з відповідними функціями і кошторисом. Проект звернення до заступника обербургомістра О.Б. Кулікова, керівник Статистично-економічного відділу написав сірим олівцем, вочевидь не сподіваючись на позитивне рішення керівництва Міської управи. Складно встановити де і коли було написано це подання. Невідомо також, чи прочитав його заступник обербургомістра Харкова – О. Куліков.

Влітку (а згідно свідчень рідного брата – Степана – в лютому) 1943 р. Т. Сосновий переїхав до Києва, де працював на посаді завідуючого фінансовою частиною міського відділу охорони здоров’я. З осені 1943  р. працював у Фінвідділі Українського центрального комітету у Львові.

Про свою співпрацю з німцями в подальші роки життя Тимофій Миколайович волів не згадувати.

Наукова діяльність у роки ранньої еміграції Впродовж 1943 – 1945 рр. Сосновий як співробітник Головної робочої групи «Україна» (ГРГУ) м. Бєлосток та члена служби досліджень Сходу (м. Бреслау – сучасний польський Вроцлав), співпрацював з відомством Альфреда Розенберга (1893 – 1946) по лінії демографічних досліджень та антибільшовицької пропаганди. У Бреслау Т. Сосновий давав оголошення у газети безуспішно намагаючись знайти свого рідного брата – Степана, власного сина – Сергія та Ніну Коплеватську, евакуйованих з Харкова влітку 1943 р.

В ці роки вчений написав (переважно німецькою мовою) декілька аналітичних праць, у яких досліджував радянську політику планомірного винищення населення у довоєнний період, зокрема: «Результати більшовицької аграрної політики» (1943), «Гарантії єдності Радянської держави», «Результати більшовицької аграрної політики в Україні», «Таблиця щодо вікового складу населення СРСР у 1920, 1930, 1939 роках», «Динаміка населення у 1917–1941 рр.», «Збільшення кількості міст та міського населення в СРСР», «Таблиці щодо вікового складу населення УРСР у 1920, 1930 та 1939 рр.», «Населення в Україні у 1917– 1941 рр.», «Урбанізація в СРСР», «Соціально-класова структура населення УРСР» (1944).

Повоєнний період життя Після війни емігрував до Німеччині поповнивши реєстр української політичної еміграції. У 1945 – 1949 рр. жив у м. Мюнхен, де став співробітником Українського вільного університету(УВУ).

З 1945 р. у статусі ординарного професора УВУ, Т. Сосновий викладав навчальні курси «Фінансова позика» та «Організація місцевого господарства».

Згідно рішення Сенату університету від 11 листопада 1948 р. та постанови факультету від 10 лютого 1949 р. (за вищезгадану монографію видану у 1935 р. в УСРР) йому було присвоєно титул доктора суспільно-економічних наук. В УВУ Сосновий читав курси «Аналіз балансу» і «Бухгалтерію». Брав участь в укладені 1-го тому Енциклопедії українознавства, до якої написав статтю: «Фінанси УРСР». Загальний науковий внесок у діяльність Українського вільного університету дозволив Раді факультету права і суспільно-економічних наук 30 червня – 01 липня 1948 р. присвоїти йому звання звичайного професора.

Готував до друку монографію «Україна як об’єкт експлуатації», окремі розділи якої було видано в «The Ukrainian Quarterly» у 1947 і 1948 рр. У статті «Ukraine in the economy of the U.S.S.R.», вчений резюмує, що економіка України розвивається у Радянському Союзі як економічний придаток Радянської Росії, а тому Україна значною мірою звужена до заготовки сировини та сільськогосподарських продуктів для Москви. Капітал, який виділявся для відбудови України після війни, на його думку, не мав відношення ані до важливості економіки України відносно економіки цілого СРСР, ані до стану руїни України внаслідок війни.

У статті «Ukraine and the Budget of the U.S.S.R.» Сосновий, аналізуючи бюджет СРСР, доводить, що його прибуткова частина формувалась шляхом надмірного оподаткування працюючої частини населення, а це призводить до безпрецедентного зниження рівня життя. Однак, головна мета такої моделі економічного розвитку полягає в прагненні максимально збільшити військовий потенціал СРСР. При цьому Т. Сосновий зауважував, що, тогочасна УРСР у Радянському Союзі позбавлена бюджетних прав, через що є об’єктом прямої експлуатації.

У авторській статті «Soviet Genocide of the Ukrainian People», Т. Сосновий одним із перших з-поміж еміграційних українських науковців вжив термін геноцид, в контексті оцінки національної політики СРСР. Він звернув увагу на збільшення чисельності в Україні інших націй і спад відсотку українців у період між переписами 1926 та 1939 рр. На його думку: смертність внаслідок голоду 1932 – 1933 рр., знищення інтелігенції, політика русифікації, примусові депортації та надмірно висока смертність українців у концтаборах ГУТАБу, як і приплив до України не українців, переважно з Росії, як інструменти радянської національної політики, є складовими геноциду.

Американський період життя З 1949 року, Тимофій Сосновий жив у США, куди переїхав з дружиною Єлизаветою (1903 – 1983), прийнявши запрошення своєї родички Ольги Петрунчак. Не виключено, що посадову протекцію у США йому забезпечив президент УВАН – Михайло Ветухів (1902 – 1959), з яким Сосновий був знайомий ще до війни. У грудні 1952 р. у Нью-Йорку Українською Головною Визвольною Радою (УГВР) та Закордонним Представництвом (ЗП УГВР) було створено Студійну групу, серед членів якої був Т. Сосновий та чимало харків’ян. Студійна група написала низку наукових праць, у яких було піддано гострій критиці радянську політичну систему. Сосновий підготував наукову працю під назвою «Голод як знаряддя політики (до 20-річчя штучно утвореного голоду в Україні 1932 – 33 рр.)». Ця робота вийшла друком у 1955 р. англійською мовою під назвою «Famineas[a] Political Weapon у другому томі «The Black Deeds of the Kremlin». Стаття включала велику кількість свідчень та документів про голод 1932 – 1933 рр. У цій розлогій статті, Т. Сосновий звернув увагу читачів на репресивні заходи більшовицького режиму, вкотре довівши штучний характер голоду та наголосивши, що ця акція була спланованим та організованим кроком, з метою знищення спротиву українських селян, що опирались колективізації. За його оцінкою, кількість смертей від голоду дорівнювала 4.8 млн. чоловік. В цьому контексті, Тимофій Сосновий був солідарний зі своїм рідним братом – Степаном, який дійшов до цього висновку у статті, надрукованій 08 листопада 1942 р. у харківській окупаційній газеті «Нова Україна».

Вищезгадану статтю Т. Соснового було проаналізовано Джеймсом Мейсом (1952 – 2004) – виконавчим директором комісії американського Конгресу з розслідування трагедії українського голодомору у частині огляду наукової літератури про цю страшну історичну подію. Незабаром її було включено до одного з томів, у якому містився звіт до парламенту США (Report to Congress of the Commission on the Ukraine Famine), підготовлений Дж. Мейсом у 1988 році.