Олекса́ндр Васи́льович Буній (24 березня 1912, м. Надвірна — 24 грудня 1996, м. Буенос-Айрес, Аргентина) — український громадський дiяч, журналiст, член ОУН, учасник замаху на польського депутата Т. Голувка.
Життєпис Народився 24 березня 1912 року в місті Надвірні в сім'ї вояка Української Галицької армії Василя Бунія, який загинув у «чотирикутнику смерті» у 1920 році. Мама Марія померла у 1924 році. Олесь та його сестра Ольга залишились круглими сиротами.
Працював сторожем у пансіонаті Сестер Василіянок у Трускавці. Там він взяв участь у замаху на посла Сейму Польщі Тадеуша Голувка, який був убитий 29 серпня 1931 року. Безпосередніми виконавцями були Василь Білас і Дмитро Данилишин.
Засуджений на суді в Самборі в 1932 році до 10 років ув'язнення. Під час процесу виявилося, що 2 інші звинувачені Роман Барановський та Микола Мотика були агентами польської поліції, тому тільки Бунія підтримувала українська громадськість, а захищав його відомий адвокат Степан Шухевич«Тільки один ідейний хлопець, а прочі — це сволоч»
На початку 1939 року звільнений достроково. Від початку Другої світової війни працював у Польщі та Німеччині в таборах примусової праці.
Після війни у Бельгії працював на вугільних копальнях. З 1950 року в Аргентині. Працював бібліотекарем товариства «Просвіта» (1955—1964) й у філії Українського католицького університету (Буенос-Айрес, 1966—1992). Обіймав посаду секретаря Українського католицького об'єднання протягом 1973—1986.
Помер 24 грудня 1996 року в Буенос-Айресі. Похований на українському цвинтарі в Монте Гранде в Аргентині.
Примітки
Література Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1006 с. — ISBN 966-410-001-3.
Посилання Ігор АНДРУНЯК. Олесь Буній — пластун та ідейний оунівець