Тепре́ш () — весняне народне свято, яке відзначають кримські татари після Хидирлезу. Це свято є частиною традиційної татарської культури, що має багатовікову безперервну історію. Воно символізує радість, оновлення природи та розваги.
Етимологія Це свято відзначають у травні, зазвичай у першу п'ятницю після свята Хидирлез, і проводять на відкритому повітрі. Залежно від місцевості, святкування може тривати два або три дні, збираючи мешканців різних сіл для спільного відпочинку. Тепреш святкують як на території Румунії (у Добруджі), так і в Туреччині, що є гарною нагодою для спілкування, особливо для молоді з різних населених пунктів. Святкування розпочинається з особливої молитви (тепреш дуаси), у якій люди просять про родючий рік, дощ і щедрий врожай, а також із виконання національного гімну кримських татар «Ant etkenmen».
Місце святкування Дівчата та хлопці села чепуряться з самого ранку, одягаючи новий одяг або традиційні костюми. Разом зі своїми родинами вони збираються на пагорбі, галявині чи в лісі поблизу села; місце зустрічі заздалегідь прикрашають. Молодь вирушає туди на возах, запряжених кіньми, які прикрашають хустками й кольоровими стрічками. Вози утворюють колону, а дорогою парубки влаштовують перегони. Прибувши на місце, молодь починає святкувати, спілкуватися, влаштовувати різноманітні ігри. Також на місці готують традиційні кримськотатарські страви, а якщо приготування якоїсь страви вимагає багато часу, її приносять готовою з дому.
Традиції Дівчата пригощають усіх присутніх калакаями на дріжджах (), які випікають напередодні спеціально для цього свята. Гості ласують традиційними стравами кримськотатарської кухні, серед яких: «чебурек» () — пиріг із солоним сиром або м'ясом, смажений в олії; «кобете» () — запечений пиріг із м'ясним фаршем та рисом; «татар аши» () — невеликі пельмені з м'ясним фаршем, відварені у воді, які подають із соусом з йогурту та часнику; «кавурма» () — дрібні шматочки яловичини або баранини, смажені на сковороді; «баклава» () — солодкий десерт із тонкого листкового тіста з горіхами та сиропом.
З нагоди свята влаштовують кінні перегони та змагання з традиційної боротьби «куреш» (). Для цього юнаки підперезуються спеціальними поясами, а за ходом поєдинку стежать арбітр і журі; переможець, демонструючи свою силу, отримує цінний приз. Також проводяться змагання зі стрільби з лука на спеціально облаштованому майданчику. Молодь влаштовує танцювальні виступи під акомпанемент барабана (давула) та сурми. Серед традиційних танців виконують жваву «хайтарму» (), дівочий танець із бубном (), парубочий «чобан хайтармаси» (), а також «татар аваси» ().
Також проводять різноманітні народні ігри, наприклад, розбивання глечика із зав'язаними очима, біг з яйцем у ложці, пошук ротом монети в мисці з йогуртом тощо. Важливою традицією є ритуал із круглим хлібом — калакаєм (). Перед початком гулянь цей круглий хліб загортають у тканину і пускають котитися по землі. Якщо він падає візерунком догори, вважають, що врожай цього року буде багатим. Гості свята намагаються відламати собі шматочок калакая, вірячи, що він приносить удачу.
У день Тепрешу в селі залишаються переважно літні люди. Жінки передають чоловікам дріжджові калакаї (), які ті споживають у мечеті після завершення п'ятничної молитви. Після трапези чоловіки моляться за родюче літо, достаток хліба та олії.
Поезія Кримськотатарські поети присвятили цьому весняному святу чимало віршів. Серед них відомі поезія «Тепреш», написана Неджібе Шукурі, та однойменний вірш Джевата Рашіта. Також існують народні твори невідомих авторів, присвячені святу, які були зібрані й опубліковані в різних збірках.
Строфи з поезії «Тепреш» Неджібе Шукурі: Kızartalar kozılar pırımlarda, Pĭșĭrgenler kalakay tandırlarda. Salıncaklar aylana, kızlar atlay, Dawıl șala bĭr yakta, cașlar oynay.
Taw ĭșĭnde terekler, güzel tepreș, Dawıl salıp bașlagan, kenarda küreș; Toplașkanlar kartlar, cașlar, Azĭrlegen bayrak, koșkar.
Строфа з поезії «Тепреш» Джевата Рашіта: Yaz bayramı tepreș bonday kündĭr, Tuwgan, ırıuw, doslar körĭșken yerĭdĭr, Dobroca'nıñ kalkı bĭrbĭrĭn tanır, Tepreș künĭ tatarlar bĭr toplanır!
Уривок з народної поезії: Kün-evelden azїrlengen Șıpman tolı zembĭllerden Șıgaralar apakaylar, Maylı maylı kalakaylar!
Cantık, kїrde, sarburmalar, Köbetler, kawurmalar, Kızargan tawuklar...bol-bol, Așap pїtїrecek sen bol!
Див. також Хидирлез Навруз Мусульманські свята
Примітки
Література Ülküsal, Müstecip, 1987, Dobruca ve Türkler, Ankara: Türk Kültürünü Araştırma Enstitüsü Yayımları: 64, Seri: III, Sayı: A. 16, 2. Baskı Rașit, Cevat, 2002, Tĭlĭmĭn Destanı (Şiirler), Editura Europolis Ziyaeddin, Ismail H. A., 1992, Toy şiirler, Editura Kriterion
Посилання