«Голос татар» (дореф. ) — щотижнева російськомовна газета, що видавалася з 22 липня по 20 грудня 1917 року в Сімферополі на хвилі піднесення кримськотатарського національного руху як орган Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету. Надалі фактично стала органом Директорії — виконавчого органу Кримської народної республіки.

Газета припинила вихід через загострення політичної ситуації в грудні 1917 року, ще до падіння влади Кримської народної республіки. На відміну від газети «Міллет», яка виходила кримськотатарською мовою, видання «Голосу татар» більше не відновлювалося.

Журналістський колектив був представлений молодими національними діячами, вихованцями Ісмаїла Гаспринського, більшість із яких були членами партії «Міллі Фірка».

Історія

Газета була відкрита 22 липня 1917 року в Сімферополі як щотижневе видання російською мовою Тимчасового кримсько-мусульманського виконавчого комітету (кримськотатарською мовою паралельно видавалася газета «Міллет»). З грудня 1917 року тижневик став виданням виконавчого органу Кримської народної республіки — ДиректоріїБагато авторів газет «Голос татар» і «Міллет» безпосередньо були директорами або урядовцями Директорії.. Останній номер вийшов 20 грудня 1917 року. Загалом було випущено 16 номерів.

Редакторами газети в різний час були: І. Озенбашли (№ 1—4), А. Боданінський (№ 5—11), С. Чапчакчи (№ 12—16). Бажання співпрацювати з газетою висловили відомі діячі культури та політики: Р. Ахундов, О. Акчокракли, У. Балічев, А. Боданінський, У. Боданінський, І. Джелялов, М. Куртієв, І. Леманов, А. Озенбашли, І. Озенбашли, С. М. Сейдаметов, Х. Тинчеров, С. У. Хаттатов. У вступній редакційній статті першого номера наголошувалося на продовженні ідейної лінії національних видань «Терджиман» І. Гаспринського та «Ватан хадімі» Р. Медієва.

Редакція видання розташовувалася в Театральному провулку в одному приміщенні з редакцією газети «Міллет». Виходив тижневик також у друкарні «Міллета» за адресою: вул. Дворянська, 5 (нині — вулиця Горького). Номер «Голосу татар» у роздріб коштував 10–15 копійок, а для підписників газети «Міллет» він надсилався як безкоштовний додаток.

Роль газети Висвітлюючи рішення Комітету, що її створив, тижневик приділяв значну увагу темі культурного відродження та просвітництва кримських татар, а також діалогу культур народів, які населяли Крим, та міжнаціональній злагоді. Газета просувала гасла: «Крим для кримців» та «Хай живе Федеративна Демократична Республіка!»

Влітку газета висувала загальнодемократичні гасла і вимагала лише національно-культурної автономії, проте ближче до осені, разом із радикалізацією позицій кримськотатарських національних діячів, її риторика змінилася в бік вимог повної державної автономії.

Однією з характерних рис матеріалів «Голосу татар» після новин про Жовтневий переворот стала чітка антибільшовицька та антианархічна спрямованість. У відозві, з якою 11 листопада 1917 року Кримсько-мусульманський виконавчий комітет звернувся до громадян Криму в № 15 тижневика, зазначалося: «Криваві події, що розігралися в Петрограді та Москві, знищивши існуючу владу, увергли країну у владу анархії, свавілля і відкрили шлях до міжусобної війни».

У тюркському питанні редакція схилялася до виділення кримських татар в окрему націю (пантюркізм з 1900-х років втратив свою популярність, зважаючи й на те, що Османська імперія була супротивником Росії в Першій світовій війні). Крім того, газета проводила світську національну лінію в організації народу на противагу релігійній мусульманській. Видання публікувало російською мовою основні документи Першого Курултаю кримськотатарського народу (національного парламенту)Інші народності Криму на ньому представлені не були., який уперше зібрався 26 листопада 1917 року, та його виконавчого органу — Директорії.

На початку січня 1918 року створений більшовиками Військово-революційний комітет у Севастополі за підтримки загонів із РРФСР розпочав бойові дії проти кримськотатарської Директорії. Протягом двох тижнів на півострові тривали запеклі бої, які завершилися розгромом військ Директорії. 4 лютого (22 січня) 1918 року Директорія була ліквідована, після чого припинили існування і її друковані виданняГазета «Міллет» відновила роботу під час німецької окупації Криму і проіснувала до 1920 року, натомість газета «Голос татар» більше ніколи не виходила..

Примітки

Коментарі

Джерела

Література

Посилання

Номери газети зі збірки Російської національної бібліотеки