Євангельська пресвітеріанська церква в Одесі (також відома як Реформатська церква) — християнський протестантський храм в Одесі, розташований за адресою вул. Пастера, 62. Будівля є яскравим представником неоготичної архітектури міста. Належить громаді Євангельської реформатської пресвітеріанської церкви.

Історія Заснування громади Історія реформатської громади в Одесі бере свій початок від перших років заснування міста, коли його активно заселяли європейські емігранти (французи, німці, швейцарці), серед яких були послідовники вчень Жана Кальвіна та Мартіна Лютера. У 1804 році в місті була заснована лютеранська колонія-громада, до якої спочатку приєдналися і реформати.

З метою збереження власної реформаційної ідентичності, 30 травня 1842 року 31 парафіянин виділився з лютеранської церкви у самостійну реформатську громаду. 3 червня 1842 року громада отримала офіційне визнання від міністерства внутрішніх справ. Першим пастором 26 червня 1842 року було обрано Йоганна Фрідріха Лобштайна зі Страсбурга.

Спочатку громада орендувала приватні приміщення для богослужінь. У 1849 році губернатор Михайло Воронцов дозволив реформатам придбати старі будинки на розі вулиць Преображенської та Херсонської (нині Пастера), а у 1850 році імператор Микола I офіційно подарував громаді цю землю. 13 червня 1851 року було закладено перший камінь, а 11 листопада того ж року освячено перший молитовний зал, який розташовувався в глибині двору.

Будівництво сучасного храму Зі зростанням кількості парафіян виникла потреба у більшому храмі. У 1890 році за ініціативи пастора Є. І. Корнмана було засновано спеціальний фонд для збору коштів на нове будівництво. Проєкт нової церкви розробив відомий петербурзький архітектор, академік Віктор Шретер (малюнок фасаду він опублікував у журналі «Зодчий» ще 1882 року).

Закладка будівлі відбулася 30 квітня 1895 року. Будівництвом керував інженер Християн Скведер під наглядом видатного одеського архітектора Олександра Бернардацці. Храм було збудовано у 1896 році, а остаточне внутрішнє оздоблення та освячення відбулося у 1900 році.

Значний фінансовий внесок у будівництво зробили відомі одесити: родина Шульц, барон Е. Мас, консул І. Л. Бок, інженер Е. Рінк-Вагнер, лікар Н. Кефер та інші.

До 1917 року церква вела активну діяльність. З приходом радянської влади храм був закритий (у 1936 році), а будівлю за проєктом архітектора Адольфа Мінкуса перебудували під ляльковий театр. Хрест з дзвіниці був збитий, але дивом зберігся, пролежавши всі роки радянської влади на горищі будівлі.

Відродження церкви розпочалося у 1990-х роках. У травні 1996 року громада була офіційно зареєстрована як Євангельська Пресвітеріанська Церква м. Одеси. У 1998 році за рішенням суду будівлю на вул. Пастера, 62 було повернуто у власність вірян. Завдяки фінансовій підтримці Пресвітеріанської церкви США у 2001 році була проведена масштабна реставрація за архівними кресленнями: відновлено планування, стиль та вітражі.

Архітектура Будівля церкви вирішена у формах неоготики з елементами Ренесансу. У плані споруда має прямокутну форму і включена в рядову забудову вулиці. Храм є триповерховим: історично на першому поверсі розміщувалися машини парового опалення, на другому — квартира пастора, а на третьому — просторий молитовний зал.

Фасад будівлі асиметричний. Парні вікна першого поверху на другому поверсі змінюються великими венеціанськими вікнами, вписаними у три арки. Вхід до будівлі розташований у правій частині, виділений козирком, обабіч якого спроєктовані витончені ліхтарі. Над входом знаходиться потрійне овальне вікно, а вище — кругле. Завершує композицію щипець із трьома вузькими вікнами та хрестом. Над будівлею височіє вежа з витонченим шпилем.

Орган Відразу після завершення будівництва, у 1896 році, у церкві було встановлено духовий орган відомої німецької фірми «E. F. Walcker» (opus 760), який мав 21 регістр. Після повернення будівлі громаді та її реставрації, у 2004 році в храмі було встановлено новий унікальний інструмент. Кошти на нього були зібрані завдяки зусиллям американського пастора та органіста Лоуренса (Ларрі) Роффа. Новий орган є комбінованим: він поєднує духові труби та електронні семпл-регістри. Виготовлений американською фірмою «Walker Technical Co» з використанням звукового модуля «Rodgers PR300». Семпли були підготовлені лідером американського органобудування — фірмою «Aeolian Skinner». Орган має 3 мануали, педаль та 62 регістри (з яких 4 — духові). Перше богослужіння та концерт за участю нового органа відбулися 25 липня 2004 року.

Примітки