Михаськів Віктор Володимирович (нар. 11 липня 1959) — відомий український науковець у галузі обчислювальної механіки та прикладного аналізу тривимірних мультикомпонентних деформівних систем, головний науковий співробітник Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я. С. Підстригача НАН України, доктор фізико-математичних наук (1999), професор (2012), член-кореспондент НАН України (2025), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2011) та Премії НАН України імені М. М. Крилова (2022).
Біографія Народився 11 липня 1959 року в селі Сівка-Войнилівська Калуського району Івано-Франківської області в родині сільських вчителів.
У період з 1966 по 1976 рік навчався у Сівко-Войнилівській середній школі, яку закінчив із золотою медаллю.
1976 року вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка на факультет прикладної математики і механіки, який закінчив 1981 року з відзнакою за спеціальністю «Механіка».
З жовтня 1981 року його наукова та професійна діяльність безперервно пов'язана з ІППММ ім. Я. С. Підстригача НАН України (до 1991 року — Академія наук УРСР) у Львові. Працював інженером (1981—1984), старшим інженером (1984—1987), молодшим науковим співробітником (1987—1990).
1989 року захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Механіка деформівного твердого тіла».
У 1990—1993 роках обіймав посаду наукового співробітника, а у 1993—1996 роках — старшого наукового співробітника (вчене звання отримав у 1995 році).
Протягом 1996—1998 років проходив підготовку в докторантурі при Інституті.
1999 року успішно захистив докторську дисертацію «Теорія світу тривимірних мультикомпонентних деформівних систем» та здобув науковий ступінь доктора фізико-математичних наук.
З 2000 по 2010 рік працював провідним науковим співробітником.
З травня 2010 по липень 2015 року очолював відділ обчислювальної механіки деформівних систем.
2012 року присвоєно вчене звання професора.
З лютого 2021 року обіймає посаду головного наукового співробітника Інституту.
Паралельно веде активну міжнародну наукову діяльність. Керував виконанням колективних проєктів за міжнародними програмами INTAS (1999–2001, 2006–2009) та УНТЦ (STCU) (2012–2014, 2017–2019).
Проводив дослідження за кордоном за рахунок індивідуальних грантів Німецької служби академічних обмінів (DAAD) (2004, 2010, 2015, 2020), Німецького дослідницького фонду (DFG) (2009, 2023) в Університеті Зігена (Німеччина) та дослідницького гранту від Американського фонду Фулбрайта (2013) у Гірничій школі Колорадо (США).
Заступник голови спеціалізованої Вченої ради при Інституті, входить до редакційних колегій наукових часописів «Математичні методи і фізико-механічні поля» та «Прикладна механіка і математика».
З 2010 року є дійсним членом Європейського товариства з цілісності конструкцій (ESIS).
2025 обраний членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю "Обчислювальний та прикладний аналіз" по Відділенню математики НАН України.
Наукові результати У працях В. В. Михаськіва закладено теоретичні і розрахункові основи узагальнення методу граничних інтегральних рівнянь або його числово-орієнтованого еквівалента — методу граничних елементів на новий клас тривимірних векторних задач, пов'язаних з визначенням пружних властивостей композитних, мета- та нано-структурованих середовищ і систем, зокрема за присутності у них дефектів.
Запропонував адаптовані до числового аналізу гранично-інтегральні формулювання тривимірних статичних, гармонічних і нестаціонарних задач для пружних тіл з множинними включеннями і тріщинами, втілив ідею безпосереднього внесення крайових умов спряження компонент у мультипольні розвинення, що значно покращило точність числових розрахунків.
Отримав модифікований варіант граничних інтегральних рівнянь для опису та стійкого числового аналізу поширення хвиль у тривимірних пружних метаматеріалах із періодичними масивами тонкостінних розсіювачів.
Науковий керівник 5 захищених кандидатських та консультант 3 успішно захищених докторських дисертацій.
Нагороди та відзнаки Державна премія України в галузі науки і техніки (2011) — за цикл наукових праць. Відзнака НАН України «За підготовку наукової зміни» (2018). Премія НАН України імені М. М. Крилова (2022) — за видатні наукові роботи в галузі нелінійного аналізу та математичної фізики.
Примітки
Посилання