Степови́й (півні́чний, нога́йський) діале́кт (; чоль шивесі, ногъай шивесі) — діалект кримськотатарської мови, поширений серед степових кримських татар, які проживали до депортації 1944 року в степовій (північній) частині Криму.

Належить до кипчацької групи тюркських мов. Степовий діалект кримських татар традиційно зараховують до кипчацько-ногайських мов (на відміну від половецько-кипчацького середнього та огузького південнобережного діалектів). Водночас у степовому діалекті відсутні характерні для більшості ногайських мов переходи приголосних ш > с та ч > ш.

До складу степових кримських татар, які сформувалися в степовій смузі Криму, увійшли переважно кипчацькі племена та мангити.

Лінгвістичні особливості

З погляду фонетики та морфології степовий діалект яскраво демонструє свою кипчацьку основу. На відміну від південнобережного діалекту, який зазнав потужного огузького (османського) впливу, північний говір зберіг суворіший закон сингармонізму (уподібнення голосних у слові)Ізідінова С. Р. Діалекти кримськотатарської мови та їхній зв'язок з іншими тюркськими мовами // Східний світ. — 2001. — № 2. — С. 45-51..

У морфології ключовою відмінністю є вживання дієслова *bolmaq* («бути», «ставати») замість огузького *olmaq*, що є нормативним для південного узбережжя. Також для степового діалекту характерне використання специфічних афіксів належності та знахідного відмінка, притаманних ногайській та казахській мовам. У лексиці присутній значний пласт давньокипчацьких та загальносибірських тюркських запозичень, пов'язаних із кочовим та напівкочовим побутом, які повністю відсутні в інших діалектах кримськотатарської мовиМеметов А. Кримськотатарська мова. — Сімферополь: Крімучпедгіз, 1993. — С. 32-38..

Історія та сучасний стан Історично діалект функціонував як основний засіб спілкування кочового та сільського населення Північного Криму. Після насильницької депортації кримськотатарського народу в 1944 року носії степового діалекту опинилися розпорошеними по регіонах Узбекистану, Казахстану та Російської РФСР, що завдало значного удару по цілісності мовного ареалу.

Оскільки сучасна літературна кримськотатарська мова кодифікована переважно на основі середнього (половецького) діалекту, степовий говір опинився на периферії культурного життя. Наразі в Криму він функціонує здебільшого як мова побутового спілкування серед старшого покоління репатріантів. Спостерігається тенденція до нівелювання діалектних рис та поступового поглинання степового діалекту літературною нормою, а також впливом державної української мови у сферах освіти та медіа.

Говірки У степовому діалекті виділяють три власне кримські субдіалекти (групи говірок):

тарханкутсько-євпаторійський (західний), перекопсько-джанкойський (північний), керченсько-феодосійський (східний).

Також окремо розглядають добруджинський регіональний варіант кримськотатарської мови, яким розмовляють кримські татари Румунії.

Відмінності між трьома кримськими групами незначні й зводяться переважно до лексичних нюансів. Характерною фонетичною рисою керченсько-феодосійської групи говірок є вимова ç/ч/چ як [ɕ] (звук, близький до м'якого щ, аналогічний ч у поволзько-татарській мові). У керченсько-феодосійській та перекопсько-джанкойській групах говірок спостерігається також сильна делабіалізація голосних u, ü (тобто перетворення їх на ı, i).

У Румунії Абсолютна більшість кримських татар Румунії розмовляє на місцевій говірці степового діалекту. У царині фонетики цей говір характеризується переходом ч > ш (при цьому характерний для ногайських мов перехід ш > с відсутній), а в лексиці — помітним впливом турецької та румунської мов.

В умовах тривалої ізоляції кримських татар Румунії від основного масиву етносу в Криму (через закриті кордони СРСР та подальшу депортацію), у Румунії не набула поширення загальнокримська літературна мова. Замість цього румунські татари розвинули власну літературну норму на основі місцевої степового говірки, яка активно використовується у пресі, релігійній службі та книговиданні й донині.

Алфавіт Татари, які мешкають у Румунії, використовують такий варіант латинського алфавіту: A aB bC cÇ çD dE eF fG gĞ ğ (Ǧ ǧ)H hI ıİ iĬ ĭJ jK kL lM mN nÑ ñO oÖ öP pQ qR rS sŞ ş (Ș ș)T tU uÜ üV vW wY yZ z

Див. також

Кримськотатарська мова Кипчацько-ногайські мови Добруджанська татарська мова

Примітки

Посилання

Е. Меджитова. Деякі граматичні особливості північного (степового) діалекту кримськотатарської мови Кипчацькі мови на сайті А. Н. Гаркавця