Кшиштоф Толвінський (нар. 28 лютого 1968 у Сім'ятичах) — польський політик, діяч місцевого самоврядування та фермер. 2007 року обіймав посаду заступника міністра державної скарбниці, у 2010—2011 роках був депутатом Сейму VI скликання.

Життєпис За освітою — технік лісового господарства; закінчив лісовий технікум у Біловежі. Працював у . 1989 року почав вести власне сільське тваринницьке господарство, яке станом на 2021 рік налічувало близько 40 гектарів і переважно орієнтувалося на виробництво молока (здебільшого продавалося , а почасти йшло на виробництво кисломолочного та сичужного сирів). Крім того, займався організацією виставок племінних коней.

1997 року увійшов до складу . У 1999—2002 роках був президентом Підляської сільськогосподарської палати. 2001 року став одним із засновників , де обіймав посаду заступника голови. 2005 року ще й став радником Профспілки фермерів «Солідарність». У 2007 році очолив її підляське регіональне відділення. 2004 року став віцепрезидентом воєводського правління , а у 2009 році — віцепрезидентом організації . Крім того, 2010 року вступив до .

У 1990-х роках долучився до діяльности органів сільськогосподарського самоврядування, був президентом Підляської сільськогосподарської палати. 1995 року вступив до Польської селянської партії (ПСП). Обіймав, зокрема, посади голови повітового правління, віцеголови воєводського правління, члена Головної ради та Головного виконавчого комітету ПСП. У 1998—2002 роках був війтом гміни Дідковичі. У 2002—2006 роках від ПСП був депутатом II скликання, водночас обіймаючи посаду віцемаршалка воєводства. У 2001 та 2005 роках безуспішно балотувався до Сейму за списком ПСП.

На був переобраний до воєводського сеймику. За результатами голосування в 30-місцевому сеймику коаліція «Право і справедливість» (ПіС) та «Самооборони Республіки Польща» одержала 15 мандатів, а опозиційні до неї ПСП, Громадянська платформа та — також 15. Невдовзі після початку каденції Кшиштоф Толвінський перейшов на бік ПіС, що забезпечило цій політичній силі більшість і дало змогу обрати маршалком воєводства. Останній висував кандидатуру Кшиштофа Толвінського на посаду свого заступника, однак вона не набирала більшости голосівТим часом лави ПіС залишив , унаслідок чого обидві політичні коаліції знову мали однакову кількість мандатів у сеймику.. Зрештою протягом трьох місяців правління воєводства так і не було сформовано, що призвело до проведення дострокових виборів до органів воєводського самоврядування. Тим часом (у березні 2007 року) Кшиштоф Толвінський вступив до (став головою воєводської організації та заступником голови загальнопольського правління партії), однак від цієї політичної сили повторно не здобув мандата депутата воєводського сеймику.

Урядова діяльність

У вересні 2007 року Кшиштофа Толвінського призначено заступником міністра державної скарбниці в . Наступного місяця він безуспішно балотувався до парламенту за списком «Права і справедливости». У листопаді того ж року подав у відставку з посади в уряді.

5 травня 2010 року став депутатом Сейму VI скликання, замінивши Кшиштофа Путру, який загинув у катастрофі Ту-154 під Смоленськом. Того ж року вступив до партії «Право і справедливість». На парламентських виборах 2011 року та 2015 року знову балотувався до Сейму від «Права і справедливости». На балотувався до воєводського сеймику від руху Kukiz'15.

На парламентських виборах 2019 року очолив список «Конфедерації свободи й незалежности» у Седлецькому окрузі, однак мандата не здобув. Того ж року очолив пов'язану з цим політичним об'єднанням організацію «Сільськогосподарсько-споживацька конфедерація». Був одним із кандидатів на організованих цією партією праймеріз, що мали визначити її кандидата на . У вересні 2021 року разом із «Конфедерацією сільськогосподарсько-споживчою» залишив «Конфедерацію свободи й незалежности». У квітні 2022 року оголосив про створення нової політичної партії під назвою Фронт, яку було зареєстровано в березні 2023 року; Толвінський став її головою.

У серпні 2022 року, під час російського вторгнення в Україну, відвідав Білорусь. На парламентських виборах 2023 року очолив список партії до Сейму (до якого також увійшли інші діячі партії Фронт); отримав 305 голосів. Перед президентськими виборами 2025 року зареєстрував власний виборчий комітет, однак не подав необхідної кількости підписів для реєстрації своєї кандидатури.

2026 року Білостоцький районний суд, розглянувши справу за субсидіарним обвинувальним актом, визнав Кшиштофа Толвінського винним в образі українців і підбурюванні до ненависти на національному ґрунті.

Особисте життя Походить із родини, що користується гербом Огоньчик. Одружений, має шестеро дітей.

Примітки

Посилання