Мечислав Адольф Медвецький (; 7 червня 1904, Пасічна — 1 вересня 1939, Хросна) — польський військовий льотчик, капітан-пілот. Перший льотчик, який загинув під час Другої світової війни.

Біографія Син Антонія та Марії, уродженої Браун. Медвецький мав п'ятьох братів і сестер. Він навчався у чотирикласній чоловічій школі імені Яна Длугоша в Подгужі. Закінчив її 30 червня 1916 року та почав відвідувати шестикласну школу. З 1917 року був членом Польського шкільного клубу. У 1918 році він почав відвідувати Першу державну гімназію в Станіславові та вступив до Польської військової організації. На початку 1919 року його заарештували під час спроби викрасти гвинтівку та ув'язнили. Після втечі та місячних блукань він зустрів частини 12-го Львівського полку допомоги, з якими дістався Кременця, а потім Львова.

Кар'єра пілота У віці шістнадцяти років Мечислав Адольф Медвецький вступив до так званої Яворської кавалерії (19-й Волинський уланський полк). Він брав участь у бойових діях в Україні, Поліссі, Підляшші, Сувалській області та Вільнюській області. Під час цих боїв був двічі поранений.

Після війни він вирішив залишитися в Польській армії, що передбачало навчання у військових училищах. 15 серпня 1925 року він закінчив 1-й кадетський корпус. У 1928 році він закінчив кадетську школу Повітряних сил у Дембліні (2-ге підвищення, 9-те місце) та отримав звання підпоручника-спостерігача повітряної сили, призначеного до 2-ї лінійної ескадрильї 6-го полку у Львові.

У 1929 році він пройшов курс підготовки пілотів у Центрі підготовки офіцерів ВПС. У 1930 році під керівництвом капітана Єжи Баяна він пройшов вищі курси підготовки пілотів. Його перевели до винищувальної ескадрильї 2-го авіаційного полку в Кракові. У жовтні 1933 року він став організатором і першим командиром 123-ї винищувальної ескадрильї. У вересні 1934 року він брав участь у демонстрації польських винищувачів PZL P.7 у Югославії, а 18 вересня, під час заходу на посадку в аеропорту Земун у Белграді, його стабілізатор врізався в дерево та розбив літак, а він сам отримав травми. У 1938 році він став капітаном, а 25 вересня прийняв командування 3-ю винищувальною ескадрильєю 2-го авіаційного полку. У серпні 1939 року його було переведено разом із 121-ю та 122-ю авіаційними ескадрильями з аеродрому в Раковіцах на аеродром у Баліце ​​поблизу Кракова.

Він також був членом пілотажної групи Єжи Баяна та інструктором з польотів у Югославії.

Смерть

1 вересня 1939 року, до 7:00 ранку, капітан Медвецький вилетів з аеродрому Баліце ​​на винищувачі PZL P.11c, очолюючи з'єднання літаків 121-ї ескадрильї, що патрулювало район Хшанова та Вадовіце. Відразу після зльоту два польські літаки, яким вдалося злетіти та набрати висоту, були виявлені німецькими бомбардувальниками Junkers Ju 87 з 1-ї групи 2-ї штурмової ескадри, що наближалися після бомбардування Кракова. Літак Медвецького був збитий під час зльоту на висоті 50 метрів Ju 87, пілотованим лейтенантом Франком Нойбертом (кодові літери T6-GK). Літак P.11c капітана Медвецького розбився на полях у районі Моравиця-Хросна-Бжосквіня. Всупереч поширеній думці та розповіді Франка Нойберта, літак не вибухнув у повітрі. Пілот здійснив вимушену посадку на полі, але під час посадки літак загорівся. Медвецький загинув від кульового поранення печінки та перелому основи черепа, отриманих під час вимушеної посадки на ораному полі. Точне місце падіння літака капітана Медвецького було визначено завдяки мешканцям села Хросна; там було встановлено символічний березовий хрест. Таким чином, Медвецький став першим пілотом, який загинув у Другій світовій війні.

Владислав Гнись, злітаючи одразу за капітаном Медвецьким, уникнув збиття, зробивши крутий лівий поворот, а приблизно через дванадцять хвилин, поблизу села Журада, збив два бомбардувальники Dornier Do 17. Це були перші німецькі літаки, збиті польським пілотом у Другій світовій війні.

Капітана Медвецького поховали на парафіяльному цвинтарі в Моравиці в могилі отця Радзівіла. Однак, через евакуацію аеропорту та загальний хаос під час відступу армії «Краків», його поховали без почесної варти. Після війни Польський авіаційний музей у Кракові профінансував будівництво могили, де його поховали. Наразі за могилою доглядають харцери та солдати з 8-ї авіабази в Баліце.

Нагороди

Пам'ятна медаль за війну 1918-1921 Медаль «Десятиліття здобутої незалежності» Хрест Заслуги срібний (17 березня 1934) золотий Орден Білого орла (Сербія), лицарський хрест (до 1935) Virtuti Militari, срібний хрест (посмертно)

Вшанування пам'яті

Мечислав Медвецький є покровителем початкової школи в Моравиці. На його честь названо вулицю в Чижинах, а на аеропорту Баліце ​​встановлено пам'ятну дошку. До 1987 року «Маленький марафон Мечислава Медвецкого» проводився шість разів.

Примітки

Література

Посилання