Борис Степанович Житков (; ) — російський і радянський письменник, прозаїк, мандрівник і дослідник. Автор популярних пригодницьких оповідань і повістей, творів про тварин та роману «Віктор Вавич» про революцію 1905 року.

Життєпис Борис Житков народився 30 серпня (за старим стилем) 1882 року в Новгороді (в особовій справі студента Імператорського Новоросійського університету датою народження вказано 1 вересня 1882 року). Його батько, наймолодший із синів Василя Степановича Жидкова, скарбника штабу Чорноморського флоту, «чиновника 7 класу та кавалера», працював викладачем математики в Новгородському педагогічному інституті, видав кілька підручників; мати була піаністкою. Дитинство провів в Одесі. Отримав початкову домашню освіту, закінчив Одеську 5-ту гімназію з математичним ухилом у 1900 році. Під час навчання подружився з Корнієм Чуковським.

Після гімназії, того ж 1901 року, вступив на природничий відділ фізико-математичного факультету Новоросійського університету, який закінчив у 1906 році.

Під час революції 1905 року входив до складу бойового студентського загону, який захищав єврейський квартал від погромників, перевозив на вітрильнику до Одеси з Румунії та Болгарії зброю для революціонерів.

Після університету зробив кар’єру моряка й опанував кілька інших професій. Працював штурманом на вітрильному судні, був капітаном науково-дослідного судна, іхтіологом, робітником-металістом, інженером-суднобудівником, викладачем фізики та креслення, керівником технічного училища, мандрівником.

Потім з 1911 по 1916 рік навчався на кораблебудівному відділенні Петербурзького політехнічного інституту.

З 1915 по 1918 рік перебував на військовій службі в морській авіації. 31 березня 1916 року отримав звання прапорщика авіаційної частини, 31 березня 1917 року — звання підпоручика адміралтейства (авіаційної частини)Приказ по армии и флоту о чинах военных флота и морского ведомства от 31 марта 1917 года № 14 (44) / Российский государственный архив военно-морского флота. Фонд 417. Опись 3. Дело 3824. Лист 4.. З 1917 року працював інженером в Одеському порту, у 1923 році переїхав до Петрограда. Відомий як автор низки літературних творів, зокрема подорожніх нотаток.

Житков помер від раку легенів у Москві 19 жовтня 1938 року. Похований на Ваганьковському кладовищі, ділянка 6.

Пам'ять

В Україні на честь Бориса Житкова названо три вулиці у трьох різних містах: Донецьку, Києві та Одесі. У Росії на честь Бориса Житкова названо вулиці в містах Тюмень, Волгоград (мікрорайон Жилгородок) та Москва (Нова Москва, селище «Лісова казка»).

Примітки