Віра Євсіївна Набокова, Слонім (; ) — американська перекладачка і редакторка російського походження. Дружина письменника Володимира Володимировича Набокова.
Життєпис Віра Слонім народилася в Санкт-Петербурзі, у родині адвоката Гамшея Лейзеровича (Євсея Лазаровича) Слоніма (1865–1928), родом зі Шклова, та Слави Борисівни Слонім ( Фейгіна, 1872–1928), яка народилася в Могильові. Після закінчення Петербурзького університету Євсей Слонім здобув ступінь кандидата права; він працював у фірмі, що займалася експортом лісу зі Смоленської губернії до Європи, у 1913–1917 роках був управителем маєтку М. В. Родзянка. Племінниця матері (двоюрідна сестра Віри Слонім) — Анна Лазарівна Фейгіна (1888–1972) — була близькою подругою Володимира Набокова.
Закінчила шість класів гімназії княгині Оболенської (1916) та сьомий клас у гімназії в Одесі (1919).
Разом із батьками пройшла звичний для багатьох, хто рятувався під час Громадянської війни від влади більшовиків, шлях за маршрутом Петроград — Москва — Київ — Одеса — Константинополь — Софія — Берлін.
Працювала в Берліні у батька в імпортно-експортній конторі (з 1922) та видавництві «Орбіс» (з 1923).
15 квітня 1925 року вийшла заміж за Володимира Набокова.
Потім у 1928 році навчалася у школі «Stolze und Schrey» і в цей час працювала стенографісткою в бюро «Attachi commercial» французького посольства. З весни 1930 року працювала в адвокатському бюро «Weil, Gans & Dieckmann» до приходу нацистів до влади в 1933 році. Потім, лише через два роки, навесні 1935 року, їй вдалося влаштуватися в бюро «Ruthsspreicher», але внаслідок переслідувань службовців єврейського походження вона була змушена залишити й цю роботу.
Володимир Набоков виїхав до Франції, наприкінці квітня 1937 року Віра Набокова з трирічним сином Дмитром виїхала до Праги, а потім родина Набокових перебралася до Канн, де мешкала з липня 1937 року.
У травні 1940 року Набокови покинули Францію й вирушили до США на пароплаві «Champlain» за сприяння Товариства допомоги єврейським іммігрантам HIAS. Влітку 1940 року родина Набокових мешкала у Вермонті, у 1941 році вони виїжджають із Нью-Йорка, Набоков запрошений прочитати курс лекцій у Стенфордському університеті.
У 1941 році Вера Набокова та її родина мешкали в Пало-Альто, де Володимир Набоков працював в університеті, читаючи лекції та перекладаючи російських класиків. Восени вони переїхали до Велслі, де Набоков також читав курс російської та світової літератури у Велслі-коледжі. Восени 1942 року вони переїжджають до Кембриджа, де Віра Набокова займалася перекладами та давала приватні уроки. Іноді вона заміняла чоловіка на лекціях, крім того, виступала в ролі асистента, літературного агента, секретаря, водія Володимира Набокова, а в пізніші роки відповідала на багато листів, адресованих йому.
Двоюрідним братом Віри Набокової був Веніамін Лейзерович Фейгін — батько композитора Леоніда Фейгіна. Сприяла еміграції Л. Фейгіна з дружиною, піаністкою Г. Максимовою, до Англії.
Після смерті чоловіка переклала на російську його роман «Pale Fire» під назвою «Блідий вогонь» (Ann Arbor: Ardis, 1983).
Література
Примітки
Посилання